АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікування інвагінації

Прочитайте:
  1. А 3.5. Діагностика і лікування рефрактерної АГ
  2. А. 3. 2 Алгоритм лікування препаратами еритропоетину та тривалими активаторами рецепторів еритропоетину.
  3. А. 3. 3 Лікування анемії у пацієнтів з ХХН- V ст. на ГД препаратами заліза
  4. А. 3. 5 Лікування ЕПО-резистентності
  5. А.4.11. Лікування діабетичної больової нейропатії.
  6. Алгоритм лікування геморагічного синдрому неясного ґенезу.
  7. Альтернативні методи лікування хворих зі стійким вазо спазмом
  8. Американські принципи лікування хронічного панкреатиту
  9. Вибір стратегії лікування
  10. Використовувати орально таблетовані токолітики для підтримуючої терапії після успішного лікування передчасних пологів не рекомендується

Лікування інвагінації може бути консервативним і оперативним. Консервативне лікування інвагінації можливе при госпіталізації дитини в першу добу від початку захворювання. Після встановленого діагнозу з метою декомпресії в шлунок вводять назогастральпий зонд. Консервативне розправлення інвагінації в США та західноєвропейських країнах здійснюють шляхом гідростатичного розправлення із застосуванням клізм із барієм під контролем ендоскопа.

У країнах СНД, Китаї з метою консервативного лікування інвагінації застосовується пневматичне розправлення інвагінату. Максимальний безпеч­ний тиск повітря в кишці у маленьких дітей повинен бути не вищим 80 мм рт. ст., а в старших- 110-120 мм рт. ст. Консервативне лікування проводять в операційній під загальним знеболенням. У шлунок водять назогастральний зонд, кінець якого поміщають у посудину з рідиною. У пряму кишку вводиться трубка з манжеткою. Поступово, під контролем манометра, нагні­тають повітря в товстий кишечник. Поява пухирців повітря, що виходить із назогастрального зонду свідчить про те, що інвагінат розправлений. Резуль­тативним консервативне лікування інвагінацій, за різними авторами, є в 60% хворих. Після успішного консервативного розправлення інвагінату дитина госпіталізується на 24-48 годин. Дитині призначається рідка їжа. Консерва­тивне розправлення у старших дітей недоцільне, оскільки причиною інвагі­нації у них є поліпи, пухлини, дивертикул Меккеля.

При пізній госпіталізації або неефективному консервативному лікуванні застосовується оперативне лікування інвагінації. Передопераційна під­готовка залежить від термінів госпіталізації, загального стану дитини, наяв­ності ознак перитоніту. Дитині проводиться інфузійна терапія, призначаються знеболюючі, антибіотики, а при показаннях- переливання нативної плазми, крові. Операція проводиться під комбінованим довенним наркозом з інтубацією: застосуванням релаксантів. Ашкрафт рекомендує поперечний інфраумбілікальний доступ. Можливий серединний або параректальпий доступ.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 404 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)