АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікування інвагінації

Лікування інвагінації може бути консервативним і оперативним. Консервативне лікування інвагінації можливе при госпіталізації дитини в першу добу від початку захворювання. Після встановленого діагнозу з метою декомпресії в шлунок вводять назогастральпий зонд. Консервативне розправлення інвагінації в США та західноєвропейських країнах здійснюють шляхом гідростатичного розправлення із застосуванням клізм із барієм під контролем ендоскопа.

У країнах СНД, Китаї з метою консервативного лікування інвагінації застосовується пневматичне розправлення інвагінату. Максимальний безпеч­ний тиск повітря в кишці у маленьких дітей повинен бути не вищим 80 мм рт. ст., а в старших- 110-120 мм рт. ст. Консервативне лікування проводять в операційній під загальним знеболенням. У шлунок водять назогастральний зонд, кінець якого поміщають у посудину з рідиною. У пряму кишку вводиться трубка з манжеткою. Поступово, під контролем манометра, нагні­тають повітря в товстий кишечник. Поява пухирців повітря, що виходить із назогастрального зонду свідчить про те, що інвагінат розправлений. Резуль­тативним консервативне лікування інвагінацій, за різними авторами, є в 60% хворих. Після успішного консервативного розправлення інвагінату дитина госпіталізується на 24-48 годин. Дитині призначається рідка їжа. Консерва­тивне розправлення у старших дітей недоцільне, оскільки причиною інвагі­нації у них є поліпи, пухлини, дивертикул Меккеля.

При пізній госпіталізації або неефективному консервативному лікуванні застосовується оперативне лікування інвагінації. Передопераційна під­готовка залежить від термінів госпіталізації, загального стану дитини, наяв­ності ознак перитоніту. Дитині проводиться інфузійна терапія, призначаються знеболюючі, антибіотики, а при показаннях- переливання нативної плазми, крові. Операція проводиться під комбінованим довенним наркозом з інтубацією: застосуванням релаксантів. Ашкрафт рекомендує поперечний інфраумбілікальний доступ. Можливий серединний або параректальпий доступ.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 408 | Нарушение авторских прав