При використанні серологічних методів діагностики важливо знати:
1) обстеження повинно бути проведене до використання в лікуванні дитини препаратів донорської крові;
2) результати обстеження дитини обов'язково необхідно зіставити із результатами обстеження матері;
3) наявність специфічних імуноглобулінів класу G у титрі, що дорівнює чи нижчий, ніж титр відповідних антитіл у матері, свідчить не про ВУІ, а про трансплацентарну передачу материнських антитіл;
4) наявність специфічних імуноглобулінів класу М у будь-якому титрі свідчить про первинну імунну відповідь плода чи новонародженого на інфекційний агент і може бути ознакою ВУІ;
5) відсутність специфічних імуноглобулінів класу М у сироватці крові новонародженого не виключає наявності ВУІ.
Серологічні дослідження матері і дитини обов'язково проводять в динаміці (через 10-14 днів). Але їх результати необхідно трактувати з урахуванням змін титру антитіл, клінічних даних і матері, і дитини. Одноразове виявлення антитіл може свідчити про інфікування матері до вагітності і не підтверджує ВУІ. Лише при збільшенні титру антитіл у дитини через 10-14 днів у 4 рази і більше можна говорити про активний інфекційний процес, викликаний агентом, до якого визначено наростання титру антитіл. Виявлені таким чином антитіла належать до Ig класу G, але при первинній імунній відповіді, тобто на ранніх термінах первинного інфікування, синтезуються до Ig класу М. Поява специфічних Ig M до того чи іншого збудника у дитини першого тижня життя є доказом ВУІ. Визначення цих антитіл у дитини після одномісячного віку може свідчити як про внутрішньоутробне, так і про постнатальне інфікування (наприклад, при гемотрансфузіях, трансфузіях свіжозамороженої плазми).