АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Чи існують методи специфічної діагностики уродженого сифілісу?

Серологічні реакції є основою лабораторної діагностики сифілісу. У вітчизняній практиці діагностичні серологічні реакції (ДСР) включають, перш за все, стандартні нетрепонемні серологічні реакції в якісних і кількісних варіантах (реакція зв'язування комплементу Вассермана з кардіоліпіновим антигеном, мікрореакція преципітації з плазмою та інактивуючою сироваткою, з кардіоліпіновим антигеном). ДСР позитивні майже у 100 % дітей з раннім уродженим сифілісом.

Для підтвердження результатів ДСР використовують реакцію імунофлюоресценції РІФ-200 або РІФ-абс (з абсорбцією). Ця реакція позитивна у 100 % уродженого сифілісу.

Реакція імобілізації блідих трепонем (РІБТ) вважається специфічним тестом на сифіліс. Діагноз прихованого сифілісу обов'язково підтверджується РІБТ.

Останніми роками стали використовувати 19S-Ig M-FTA-ABS-тест на моноспецифічні Ig М-антитіла до блідої трепонеми. Цей метод полягає в попередньому виділенні із фракції Ig М-антитіл (19S-Ig M) до блідої трепонеми і поступовою постановкою FTA (Fluorescent treponemal antibody test) з абсорбцією (ABS). Вважається, що РІФ з моноглобуліновою антисироваткою (19S-Ig M-FTA-ABS) є позитивною лише в присутності збудника в організмі і cтає негативною при його зникненні.

При серологічній діагностиці необхідно враховувати, що в перші дні після народження дитини серологічні реакції можуть бути негативними, незважаючи на ураженням сифілісом. Це пояснюється низькою реактивністю організму (недостатній вміст антитіл у сироватці, відсутність комплементу і природнього гемолізину, підвищена лабільність білків крові). У зв'язку з цим доцільним є серологічне дослідження крові не раніше 10-го дня після народження.

Необхідно також ураховувати, що позитивна РІБТ не може вважатися абсолютною ознакою уродженого сифілісу, оскільки відома можливість пасивного перенесення імобілізинів дитині від матері. Якщо дитина здорова, то імобілізини через 5-7 місяців після народження зникають із крові. Можлива також і пасивна передача реагінів дитині від матері. Якщо дитина здорова, то реагіни зникають через 2-5 місяців після народження і реакція Вассермана у дитини стає негативною.

При проведенні диференціального діагнозу прихованого сифілісу і пасивної передачі антитіл велике значення мають кількісні реакції. Для діагностики сифілісу титри антитіл у дитини повинні бути вищими, ніж у матері.

За наявності інфекції титри антитіл стабільні або навіть підвищуються. У тих випадках, коли РЗК, РІФ, РІБТ залишаються позитивними більше 5-7 місяців, з'являються підстави для діагностики раннього прихованого уродженого сифілісу.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 340 | Нарушение авторских прав