АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Допомога пацієнту з приводу нетримання сечі.

Непроизвольное выделение мочи. Симптом характерен для недержания мочи (непроизвольное выделение мочи без позыва на мочеиспускание) и неудержания мочи (не­произвольное выделение мочи при неудержимом позыве на мочеиспускание).

Нетримання сечі клінічно проявляється періодичним мимовільним виділенням сечі, іноді краплями, а частіше у значній кількості, причому хворі не можуть контролювати сечовипускання.

Причини нетримання сечі:

1. ушкодження або порушення тонусу сфінктера сечового міхура;

2. вади розвитку сечового міхура та сечовипускального каналу;

3. випадання жіночих статевих органів;

4. захворювання центральної нервової системи;

5. загальне виснаження.

Заходи в разі нетримання сечі:

6. застосування різних видів сечоприймачів;

7. використання памперсів (жінками);

8. використання гумового підкладного кола;

9. обмеження вживання рідини після 18-ї години;

10. ретельна гігієна зовнішніх статевих органів;

11. за необхідності здійснювати заходи профілактики пролежнів.

Для хворих з нетриманням сечі, які не ходять, використовують спе­ціальний трисекційний матраці із заглибленням, у середній секції його, де розміщають підкладне судно. Цю секцію матраца обгортають клейон­кою і обкладають пелюшками, що економить білизну при необхідності частої зміни її. Можна використовувати гумові підкладні судна, які мо­жна залишати під хворим на більш тривалий період. Сечоприймач, суд­но слід регулярно спорожнювати.

Чоловікові при нетриманні сечі можна зафіксувати навколо голо­вки статевого члена гумову рукавичку (перед цим статевий член треба обгорнути серветкою), відрізати кінці напальників і опустити їх у сечоприймач, який ставлять між ногами. В останні роки випуска­ють для чоловіків сечоприймачі, які являють собою пристосування у вигляді презерватива, до якого з однієї сторони зафіксована трубка. Такий сечоприймач надягають на статевий член (згідно з розміром), до трубки прикріплюють подовжену еластичну трубку, її край опус­кають у градуйований флакон, який розміщують збоку ліжка нижче рівня пацієнта.

При нетриманні сечі у тяжкохворих жінок доцільніше використа­ти полотняне коло, наповнене просом. Його підкладають під сідниці. Воно повинно розв'язуватись спереду для того, щоб без утруднення можна було підставити плоску посудину під сідниці, в яку буде стіка­ти сеча.

Останнім часом застосовують памперси, але при тривалому їх за­стосуванні виникає подразнення шкіри.

Хворого декілька разів на день підмивають, після чого обсушують шкіру, при забрудненні змінюють постільну і натільну білизну.

Хворі з нетриманням сечі, які самостійно ходять, можуть викорис­товувати сечоприймачі індивідуального користування — гумові або по­ліетиленові резервуари, які за допомогою стрічок кріпляться до тулуба чи стегон.

У палаті, де перебуває хво­рий з нетриманням сечі регулярно проводять вологе прибирання,^- ча­сто змінюють натільну і постільну білизну, провітрюють палату.

Мочу из наполненного мочеприемника нужно своевременно выливать и ополаскивать его теплой водой; не реже 1 раза в сутки обрабатывать слабым раствором перманганата калия или слабым раствором хло­ристоводородной кислоты для уничтожения запаха мочи.

У больных, страдающих недержанием мочи, легко об­разуются пролежни, так как моча вызывает мацерацию кожи. Таким больным следует проводить в полном объеме профилактику пролежней. Часто нужно менять нательное и постельное белье, так как загрязненное белье издает резкий аммиачный запах.

IV.

Спостереження і догляд за тяжкохворими і агонізуючими