АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Валеологія як наука. Сучасна епоха ставить перед біологічним видом Homo sapiens складні завдання, що випливають із тенденції та напрямку суспільного розвитку

Сучасна епоха ставить перед біологічним видом Homo sapiens складні завдання, що випливають із тенденції та напрямку суспільного розвитку. Це, перш за все, при­скорений суспільний розвиток і пов'язані з ним гло­бальні зміни — соціальні, економічні, технологічні і навіть кліматичні. Усе це ставить перед людиною, її організмом дуже складні завдання постійної адаптації до умов життя. Тому характерною рисою нашого часу є прогресивна нестабільність. А якщо до цього додати екологічні проблеми, урбанізацію, зміну характеру тру­дової діяльності і т.п., то стає зрозумілим, що сучасна людина проживає не в тих умовах, до яких була колись пристосована. Усе це суттєво відбивається на людині, особливо на її біологічній природі.

На популяційному рівні знижуються функціональні резерви організму, його систем і органів, порушується реактивність і резистентність, процеси саморегу­ляції, знижується якість нащадків і багато іншого. Як

наслідок цього змінюється і характер захворювань су­часної людини: гіподинамія призводить до тяжких зах­ворювань: інфаркт, атеросклероз, ішемія, гіпертонія, цукровий діабет, поява нових захворювань: СНІД, хро­нічна утомленість, пріорні хвороби, атипічна пневмонія та ін. — усього біля ЗО нових нозологічних форм за ос­танні 20 років, а також рецидиви старих захворювань, наприклад, туберкульозу.

Однак має місце наявність полісиндромних станів, які тяжко розпізнаються, а тому знижується ефек­тивність лікування.

Людина — продукт біологічної і соціальної еволюції, її здоров'я залежить від спадковості, екологічних умов, які останнім часом негативно відбиваються на генофонді нації.

Генофонд — це кількісний і якісний склад, відносна кількість усіх форм генів у популяції. Понад 10 млн. генів та пов'язані з ними білкові форми утворюють біо­логічну систему людини.

Шкідливі фактори можуть викликати мутації генів та хромосом, що призводить до народження дітей з фізичними і розумовими дефектами, різкого зниження резистентності. Глобальні катастрофи (Челябінськ, Арал, Чорнобиль), кислотні дощі, отруйні річки, виру­бані ліси, екологічно шкідливі продукти харчування, наркотики породжують різного роду захворювання, зменшують тривалість життя людей, спричиняють до зростання смертності дітей.

У структурі смертності трудового потенціалу суспіль­ства домінують нещасні випадки і травми (38%).

Доля здорових новонароджених за останні 10 років зменшилась на 15%, а частота онкологічних захворю­вань у дітей зросла майже на 10%, хвороби ендокринної системи і крові — на 30-35%, хвороби органів травлен­ня — на 22-25%, хвороби органів дихання — на 40%.

Запобігати подібному явищу лише засобами медицини неможливо, потрібно удосконалювати механізми саморе­гуляції, розвивати фізіологічні резерви організму, досяга­ти втраченої гармонії у структурі організму і особистості. Депопуляційні процеси, які почали проявлятися в останній чверті XX століття, особливо загострилися в умовах економічної кризи в Україні. Це від'ємний приріст населення (щорічне зменшення населення на півмільйона), а також різке зниження загального рівня здоров'я, падіння середньої тривалості життя, зростан­ня кількості спадкових хвороб, інвалідності населення тощо. Безумовно, це є повною мірою наслідком по­гіршення екологічного становища та медичного обслу­говування населення. Провідним фактором, що визна­чає здоров'я індивіда є його ставлення до власного здо­ров'я і здоров'я оточуючих.

Ще у 1981 р. Мадридська конференція міністрів охо­рони здоров'я Європейських країн визнала пріоритетним освітнім напрямком збереження і зміцнення здоров'я населення. У1988 р. Комітет міністрів країн-членів Ради Європи розробив детальні рекомендації щодо впровад­ження курсів з охорони здоров'я в усі ланки освітніх зак­ладів цих країн. Визнано, що отримання знань з питань охорони здоров'я і здорового способу життя важливе для всіх вікових груп населення, але найважливішим воно є для молоді, оскільки вона найлегше може адаптуватися до змін способу життя, і саме від неї залежить майбутнє кожної країни. Цим пояснюється пріоритетність, яку Рада Європи визнає за розвитком спеціальних освітніх дисциплін, що формують у школярів і студентів свідо­му мотивацію здорового способу життя.

У країнах Східної Європи і СНД цей напрямок отри­мав назву валеологічної освіти (І.І. Брехман, 1982,1987). Україна активно сприйняла світові тенденції щодо поліпшення стану здоров'я населення через освіту. Се­ред найважливіших стратегічних завдань національних

програм "Освіта (Україна XXI століття)" і "Діти Украї­ни" були визначені всебічний розвиток людини і станов­лення її духовного, психічного та фізичного здоров'я. Починаючи з 1994 р. у школах України впроваджуєть­ся викладання валеології, а в 1995 р. Україна взяла участь у міжнародному проекті "Європейська мережа шкіл сприяння здоров'ю".

Удосконалюється освіта відповідно до вимог сього­дення з метою підготовки фахівців з новим гуманістич­ним типом мислення. Важливим елементом реформуван­ня змісту освіти є введення нормативного загальноосві­тнього курсу "Валеологія". Головною метою загальноос­вітнього курсу валеології є формування валеологічної культури у фахівців.

Валеологія — це наука, що вивчає теоретичні про­блеми формування, зберігання (підтримання) та закріп­лення здоров'я людини з використанням медичних, не­традиційних (або парамедичних) технологій.

Валеологія як наукова дисципліна стає популярною, обов'язковою і необхідною для молоді. Стрижнями жит­тєвого успіху молодої людини є міцне здоров'я, високий професіоналізм і творче довголіття.

Мудрість, зрілість і прогрес суспільства визначають­ся його здоров'ям, рівнем інтелектуального і морально­го потенціалу.

Валеологія є відкритою і доступною наукою, її голов­ним девізом повинна бути чесність. Окремі проблеми в суспільстві, колективі і т.п. інколи замовчують (дія еко­логічних факторів на здоров'я, статистика смертності, народження тощо), а молоді люди часто "черпають" знан­ня із статевих відносин, сексу, еротики з різних сумнів­них джерел. На сьогодні розповсюджується велика кількість "бульварної" науково необгрунтованої інфор­мації з проблем сексу, здоров'я, харчування, заворожен­ня, привороження, рятування, лікування від всіх людських недуг. Це явне шарлатанство і задурманеність з ме­тою легкої наживи на горі людей.

Валеологія, як і будь-яка інша наука, має свій пред­мет наукового пізнання (здоров'я), об'єкт прикладання своїх зусиль (людина), методи дослідження, мету і зав­дання, методологічні основи. Курс має виконувати такі функції:

— гностично-дослідницьку — забезпечувати міні­мальне накопичення наукових знань, необхідних для формування студентом власного здоров'я та індивідуаль­ної програми здорового способу життя;

— компенсаторну — ліквідувати прогалини в базовій освіті щодо збереження і зміцнення здоров'я;

— прогностичну — попереджувати негативні прояви поведінки студентів з урахуванням їх вікових особливо­стей (зокрема, вживання наркотиків, нерозбірливі ста­теві стосунки тощо).

Дата добавления: 2015-10-19 | Просмотры: 461 | Нарушение авторских прав