АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Структура психіки

За сучасними уявленнями психіка людини має свідо­му та несвідому частини. На свідому приходиться май­же 10%, на несвідому — до 90%, вона у у свою чергу под­іляється на підсвідому і надсвідому.

Підсвідомість — це психічні процеси, не представлені у свідомості, той психічний досвід, який людина набула та несе в собі. Цей рівень пов'язаний із нашим біологіч­ним існуванням (через підкіркові структури мозку).

Надсвідомість — це вищі рівні психіки, яких люди­на намагається досягти, тому що відчуває в собі їх при­сутність.

Свідома частина психіки, згідно з К.Г. Юнгом, має Его (наше уявлення про себе) та особистість (як ми по­даємо себе суспільству).

У структурі підсвідомості розрізняють два важливі рівні — Тінь та Аніма (Анімус, тобто душа). У Тіні зна-

ходяться ті риси нашої особистості, які ми не бажаємо демонструвати (відкривати) іншим людям. Якщо одній людині не подобається щось у поведінці іншої людини, то це свідчить про те, що таку ж тенденцію вона має в глибинах своєї підсвідомості. У Тіні фіксуються усі на­слідки психічних стресів, психологічні травми, комп­лекси.

Аніма — це прояв підсвідомості, тобто протилежне Тіні.

Надсвідомість, за Юнгом, — зображення людини та­кою, якою вона є в дійсності, без прикрас, правдивим Я, ірраціональним відчуттям себе, не пов'язаним з особис­тою сферою.

Свідома частина психіки виявляє себе знаковими сис­темами (словами, буквами), користується законами фор­мальної логіки.! прояви базуються переважно на роботі лівої півкулі головного мозку (друга сигнальна система).

Підсвідома частина психіки має іншу мову — мову символів, образів, вона забезпечується насамперед діяль­ністю правої півкулі.

Інтегральна особистість людини складається з бага­тьох субособистостей, які втілюють окремі якості, окремі життєві програми. Вони можуть бути у різних взаємові­дносинах одна з іншою (гармонії, взаємодопомоги або конфлікту). Кожна з них у цілісній структурі психіки виконує неповторну роль, а при зміні будь-якої субосо-бистості змінюється уся психіка людини.

Тим фактором, який гармонізує психіку, є Вище (справжнє Я). Воно надає відчуття мети життя, правиль­ності шляху, совісті, обов'язку та інших вищих проявів психіки.

Другий за значущістю аспект — субоособистість "моя внутрішня дитина". В кожній дорослій людині живе маленька дитина з її особистим досвідом, проблемами, винесеними з дитинства, бажанням мати захист і любов.

Тому особливе значення має становлення психіки в пер­іод росту та розвитку людини для інших етапів життя. Перший психічний досвід є фундаментом (матрицею) подальшого розвитку.

Кожна субособистість має свідому та несвідому час­тину.

Дата добавления: 2015-10-19 | Просмотры: 420 | Нарушение авторских прав