АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ДИХАННЯ ТА МЕХАНІЗМ ОЗДОРОВЛЕННЯ ОРГАНІЗМУ ДИХАЛЬНОЮ ГІМНАСТИКОЮ

Дихання — це процес, який забезпечує організм енер­гією і складається з кількох етапів:

1) газообмін між зовнішнім середовищем та дихаль­ними шляхами, тобто вентиляція легень;

2) перенесення завдяки крові кисню від легень до всіх клітин організму та вуглекислого газу у протилежному напрямку;

3) біохімічні реакції у клітинах, при яких розпада­ються поживні речовини та вивільнюється енергія, що запасається у вигляді макроергічних сполук — АТФ тощо.

Перший етап дихання забезпечується органами ди­хальної системи, які поділяють на повітряні шляхи та легені. Повітряні шляхи — це носова порожнина, носог­лотка, гортань, трахея, бронхи та бронхіоли, завдяки яким повітря переміщується між зовнішнім середовищем та легенями. Легені — це альвеоли (від alveolatis — комі-

рковий) та альвеолярні ходи, через поверхню яких кисень потрапляє у кров, а вуглекислий газ виділяється з неї.

Під час вдихання повітря проходить через носову по­рожнину, на поверхні якої містяться рецептори органу нюху, це забезпечує аналіз його хімічного складу. Сли­зова оболонка порожнини містить численні залози, їхній секрет очищує повітря, зволожує та іонізує його, а та­кож значну кількість капілярів, кров яких забезпечує його зігрівання.

Гортань не лише забезпечує проходження повітря, але наявні у ній зв'язки змінюють ширину голосової щілини. Тому повітря, що видихається, створює голос, але не мову, яка забезпечується додатковими пазухами черепа, губами, язиком, піднебінням, мімічними м'яза­ми. Будова гортані залежить від статі людини.

Після гортані повітря потрапляє до трахеї — трубки, стінки якої побудовано з кількох шарів, у тому числі хрящового. Дякуючи наявності хрящових кілець, з'єднаних фіброзною тканиною, просвіт трахеї завжди залишається розширеним. На рівні п'ятого грудного хребця трахея утворює біфуркацію (від bif urcus — розд­воєний), тобто роз'єднується на два бронхи.

Бронхи розгалужуються кілька разів, виникають бронхіоли, які завершуються альвеолами. Діаметр бронхів перевищує 1 мм, в їхніх стінках містяться хрящі, а бронхіоли мають діаметр менший, ніж 1 мм, хрящі відсутні.

Найменші бронхіоли розгалужуються на альвеолярні ходи (до 1500 штук, із діаметром до 100 мкм), які завер­шуються альвеолярними мішечками та альвеолами (до 20000), Разом усі ці утворення називаються ацинусом (від acinus — гроно) — це функціональна одиниця легень.

Вхід до кожної альвеоли проходить по альвеолярно­му ходу, стінки якого побудовано із гладеньких м'язо­вих клітин. У проміжках між альвеолами знаходяться капіляри, волокна сполучної тканини. Кількість альве-

ол у легенях досягає 600-700 млн, а їхня загальна повер­хня змінюється від 40 м² при видиханні до 120 м² — при вдиханні. Поверхня альвеол, яка контактує з повітрям, укрита сурфактантом — речовиною ліпопротеїдної при­роди, що має бактерицидні властивості та попереджає злипання їхніх стінок. Газообмін організму з навко­лишнім середовищем відбувається через бар'єр між по­вітрям та кров'ю, створений шаром клітин альвеол та оболонок капілярів.

Легені вкриті особливою плівкою — плеврою (від pleura — бік, стінка), яка складається з двох листків — вісцерального (від viscera — внутрішні органи) та паріє-тального (від parietalis — пристінковий), між якими зна­ходиться плевральна порожнина з рідиною, що зволожує та зменшує тертя між листками під час дихальних рухів. Вісцеральний листок щільно приріс до легень, а паріє-тальний — до внутрішньої поверхні стінок грудної по­рожнини та середостіння.

У спокійному стані людини під час кожного дихаль­ного руху майже 500 мл повітря переміщується між ле­генями та зовнішнім середовищем. Це повітря нази­вається дихальним об'ємом. Крім нього, людина має ре­зерв ємності легень — резервний об'єм вдиху та видиху. Він використовується при посиленому диханні, тобто після спокійного вдиху людина здатна додатково набра­ти повітря у легені (до 1,5 л), а після спокійного видиху у легенях залишається повітря, яке можливо додатково видихнути (до 0,5 л). Разом об'єми дихальний та резервні вдиху й видиху складають життєву ємність легень (ЖЕЛ). Величина ЖЕЛ залежить від розміру тіла та сту­пеня розвитку дихальних м'язів. У чоловіків ЖЕЛ ко­ливається в межах 3,2-7,2 л, у жінок — 2,5-5 л.

Кількість повітря, яке проходить через легені за пев­ний час, називається легеневою вентиляцією. У період спокою легенева вентиляція становить 5-8 л/хв, а при навантаженні досягає 150-180 л/хв.

Дата добавления: 2015-10-19 | Просмотры: 389 | Нарушение авторских прав