АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАРКОТИЗМУ

Наркотик — це будь-яка хімічна сполука, що впли­ває на психічний стан організму. Зловживання нарко­тиками — це їхнє вживання будь-яким неприйнятним способом із медичної та соціальної точок зору, або прий­нятним для більшості суспільства, але неправильним.

Тут доречно назвати психоактивні наркотики: ті, які впливають на організм, викликаючи зміни поведінки, начебто ейфорії та галюцинації. Використання і вироб­ництво багатьох наркотиків, якими зловживають люди, заборонено в багатьох країнах, але алкоголь і тютюн — дві найбільш широко розповсюджені наркотичні речо­вини, цілком законні та легко доступні. Однак із того часу, коли було твердо доведено небезпеку паління, ця звичка стає усе більш неприйнятною у багатьох країнах.

Наркотичні засоби і їх вплив на людину відомі бага­то століть. Але тільки у другій половині XX ст. наркоти­ки і близькі до них за дією на організм людини речовини занепокоїли суспільство як такі, що здатні призвести до

загибелі людської цивілізації. Вживання наркотиків призводить до тяжкої хвороби — наркоматі.

Слід зауважити, що поруч з вживанням наркотиків останнім часом серед частини людства дедалі частіша­ють випадки вживання психотропних та сильнодіючих речовин. Хворобливий потяг до таких препаратів нази­вається токсикоманією.

За даними Міністерства внутрішніх справ України, станом на 1 січня 2000 року на обліку за немедичне вжи­вання наркотичних засобів перебувало майже 20 спожи­вачів наркотиків на 10 тисяч населення України.

Зростання рівня наркотизації у суспільстві призво­дить до збільшення злочинності на Ґрунті наркоманії. Це пояснюється специфічністю даного контингенту осіб, які заради здобуття чергової дози наркотиків здатні скоїти будь-які злочини. Протягом 1999 року наркоманами та особами, що перебували у стані наркотичного збудження, вчинено 14506 злочинів, що в 1,3 рази більше, ніж у 1995 році.

Стаття 1 Закону України від 15 лютого 1995 року "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" дає їм визначення:

— наркотичні засоби — рослини, сировина і речови­ни, природні і синтетичні, класифіковані як такі у міжнародних конвенціях, а також інші рослини, сиро­вина і речовини, що становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними, та віднесені до вка­заної категорії Комітетом по контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України (далі Комі­тетом);

— психотропні речовини — будь-які природні чи син­тетичні речовини і матеріали, класифіковані як такі у міжнародних конвенціях, що становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними, і віднесені до вказаної категорії Комітетом;

— прекурсори — речовини і їх солі, класифіковані у міжнародних конвенціях як хімічні матеріали, що ви­користовуються для виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин, а також хімічні речовини і їх солі, що використовуються з такою самою метою і відне­сені до вказаної категорії Комітетом;

— аналоги наркотичних і психотропних речовин — синтетичні та виділенні із природної сировини продук­ти, що мають хімічну структуру і властивості, схожі за структурою та властивостями з речовинами, що викли­кають стимулюючий, депресивний чи галюцинаційний стан, небезпечні для здоров'я населення у разі зловжи­вання ними і не затвердженні як наркотичні засоби чи психотропні речовини міжнародними конвенціями ООН, а також рішенням Комітету.

Вживати окремі види наркотичних засобів, психо­тропних речовин і прекурсорів дозволяється лише з ме­тою застосування в медичній практиці або для науково-дослідної роботи, експертної чи оперативно-розшукової діяльності, або з навчальною метою. Цей обіг суворо рег­ламентований і може здійснюватись підприємствами державної та комунальної форми власності за наявністю відповідної ліцензії.

Найбільш розповсюдженими із наркотичних засобів, які використовують наркомани (від грецьк. narko — сон, заціпеніння + mania — безумство, потяг, пристрасть), є препарати групи опію. Опій — випущений молочний сік, виділений з надрізів на недозрілих коробочках різних сортів маку, або екстракт пропареної соломки маку. Опій вміщує алкалоїди (біля 20) у межах від 2-3 до 15-20%.

З макової головки добувають опіумну сировину, з якої виготовляють такі важкі наркотики — морфій і героїн. Серед наркотичних засобів, які не належать до лікарських, у нелегальний обіг найчастіше потрапляють опій — сирець, екстрактний опій, оцетилований опій, макова соломка.

Морфін володіє вираженим впливом на нервову сис­тему. Під час використання малих доз морфіну (макси­мальна доза для дорослих 0,05 г, на добу) настає параліч центрів кори головного мозку, що призводить до глибо­кого сну. Звідси стара назва "морфій" на честь бога сну Морфея. Характерним проявом дії морфіну на кору го­ловного мозку є стан ейфорії, що може призвести до мор­фінізму — дуже тяжкого захворювання. Специфічним антагоністом морфіну та інших наркотичних анальге-тиків є наролфін, який використовується як антидот при різкому пригніченні дихання, зниженні артеріального тиску, аритмії серця і інших порушеннях функцій орган­ізму, викликаних отруєнням морфіном.

Наролфін також використовується для діагностики морфінової наркоманії (експрес-метод виявлення морф­інної абстиненції).

Опійні препарати наркомани використовують при палінні, внутрішньому споживанні, а також вводять під шкіру і внутрівенно.

При гострій інтоксикації опієм виникає відчуття теп­ла, поліпшення самопочуття і настрою. При цьому якщо доза невелика, то наступає сон, а коли значна, виникає нудота, блювота, загальна слабість, запаморочення, по­гіршення дихання і кровообігу, звуження зіниць, реак­ція на світло зникає.

При хронічній інтоксикації опієм спостерігається ейфорія, галюцинації. Тривале використання опію при­зводить до психічної і фізичної деградації.

До сільськогосподарських та диких культур, що містять наркотичні засоби, належить конопля (канабіс). Зловживання наркотичними засобами, що містяться в індійській коноплі (гашиш, анаша, марихуана), призво­дить до тяжкого захворювання гашишизму. Діючим нар­котичним засобом коноплі є тетрагідроканабінол. Га­шиш використовується наркоманами шляхом паління

в чистому виді або в суміші з тютюном, що призводить до психічних станів з яскравими зоровими і слуховими галюцинаціями.

Серед рослинного світу планети існує ще кока, знач­но поширена в Південній Америці. Із листя коки шля­хом переробки виготовляють наркотичний засіб кокаїн (останнім часом він з'явився в Україні). Кокаїн — ціннійший місцевоанестезуючий засіб і використовуєть­ся у медичній практиці. Але за тривалого використання може виникнути тяжка наркоманія — кокаїнізм. Дія кокаїну проявляється сп'янілою веселістю, прагненням до діяльності, пізніше з'являються галюцинації, страх, марення, втрата відчуття смаку, слуху, зору, розширен­ня зіниць, судороги, паралічі.

За тривалого використання кокаїну досить швидко наступає привикає до нього і потреба до збільшення дози. Наркомани стають черствими, егоїстичними, дріб'язко­вими і підозрілими. Хворий залишає свої справи, бай­дуже ставиться до близьких, стає неохайним. Важливою діагностичною ознакою кокаїнізма є "кокаїновий" блиск очей — розширення зіниць при в'ялій реакції на світло.

Подальшого поширення дістають наркотики на син­тетичній основі — ЛСД, амфітаміни та інші, які за впли­вом повною мірою конкурують з наркотиками, виготов­леними з природної сировини.

Причини наркоманії умовно поділяють на соціальні, соціально-психологічні та психологічні. Вони пов'язані з умовами життя, цінностями суспільства, можливістю са-мореалізації, упевненістю в собі та своєму майбутньому. Існують такі причини початку зловживання наркотиками.

• Соціальна домовленість. Якщо вживання певного наркотику прийнято в групі, до якої людина належить або себе відносить, вона вважає необхідним його вжива­ти, щоб довести свою приналежність до цієї групи, "за компанію".

• Задоволення. Одна з головних причин, чому люди вживають наркотики, — це супутні та приємні відчут­тя, від гарного самопочуття й релаксації до містичної ейфорії.

• Доступність. Нелегальне та легальне споживання наркотиків найбільш високе там, де вони легше доступні, наприклад, у великих містах, серед торговців цим зіллям.

• Цікавість стосовно наркотиків змушує деяких лю­дей почати самими їх приймати.

• Ворожість. Застосування наркотиків може вигля­дати символом опозиції цінностям суспільства, незалеж­ності від держави, батьків. Коли людина відкидає сусп­ільство або саму себе, свої надії, тоді виникає почуття безглуздості життя, ізоляції, з'являється схильність до наркоманії.

• Багатство та бездіяльність призводять до нудьги та втрати інтересу до життя, виходом і стимуляцією в цьо­му разі можуть здатись наркотики, які несуть нові відчуття.

• Відхід від стресу. Більшості людей удається справ­лятися з найбільш стресовими ситуаціями їхнього жит­тя, але деякі намагаються знайти собі розраду вживан­ням наркотиків, щоб заспокоїтись та вгамувати біль, від боязні самотності.

Історія вживання наркотиків досить довга.

У Південній Америці індіанці використовували лис­тя рослини кока, жування якої вгамовувало голод та зни­жувало інші потреби. Після завоювання цих земель іспанці познайомились зі специфічним впливом на лю­дину цієї рослини і привезли її до Європи.

Опіумний мак відомий здавна, історія його розпов­сюдження навіть пов'язана з війнами. Перша (англо-китайська) 1840-1842 pp. та Друга (англо-франко-ки-тайська) 1856-1860 pp. принесли величезні прибутки, що

європейці вивозили з Китаю після продажу там опіуму, кількість якого рахували тисячами тон.

Індійська конопля, із якої готували маріхуану, відо­ма майже три тисячі років.

Алкоголь супроводжує людину здавна, хмільні напої з винограду, меду, плодових соків виготовляли від по­чатку цивілізації, однак лише у кінці першого тисячол­іття нашої ери араби навчились переганяти вино на спирт, а потім цим умінням оволоділи європейці. Відтоді промислове виробництво алкогольних напоїв пішло дуже далеко, особливо це пов'язано з можливістю одер­жання величезних прибутків від їхнього продажу. Не­зважаючи на всі релігійні заборони пияцтва, держави запроваджували монополії і заохочували до нього, ши­роко використовуючи "п'яні" гроші для поповнення бюд­жету. Не відставали від урядів і представники паную­чих класів у такій прибутковій справі.

Вдихання диму різних рослин із метою впливу на пси­хіку використовували представники багатьох народів світу, але лише тютюн став рослиною, що найбільше шкодила людству. Поширення паління теж пов'язане з досвідом індіанців, від яких іспанці у XVI столітті на­вчились вирощувати та вживати тютюн. Активно діючу речовину тютюну — нікотин названо так на честь дип­ломата Жана Ніко, що подарував королеві Франції Ка­терині Медичі порошок для боротьби з головним болем, пов'язаним із зміною тонусу судин. Ставлення до вжи­вання тютюну, як паління, так і жування або нюхання, відразу було різним. Одні вважали його чудовим засо­бом, що посилює здоров'я, а інші вбачали новий порок людства. Слабкий наркотик вироблявся та споживався у все більших обсягах, незважаючи на боротьбу з цим явищем церкви. Хоча багато хто не вважає тютюн нар­котиком, але звикання, механізм дії та шкідливість його впливу дають усі підстави це робити.

У першій половині XX століття з'явився новий нар­котик — галюциноген, виділений із грибка, який пара­зитує на злакових рослинах. На основі цієї речовини створили синтетичний аналог — ЛСД (діетиламід лізер-гінової кислоти).

Можливості хімічної технології та технічний прогрес суттєво вплинули на перелік наркотичних засобів. Ви­явлення активно діючих речовин у відомих рослинних наркотиках дозволило налагодити виробництво більш концентрованих препаратів та їх синтетичних аналогів. Розвитку виробництва таких речовин додало значного поштовху бажання багатьох людей позбавитись стресу, обумовленого темпом життя, невдоволеності своїм поло­женням. З'явилася велика кількість фармакологічних препаратів, які підвищували настрій і працездатність, додавали сил, але натомість вимагали постійного вжи­вання, тобто стрімко виникало звикання до них, а потім і виявлялися негативні наслідки їхнього впливу на фізичне та психічне здоров'я людини.

Дата добавления: 2015-10-19 | Просмотры: 411 | Нарушение авторских прав