АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Перша допомога при опіках та обмороженні.

Перша медична допомога включає забезпечення прохідності дихальних шляхів, відновлення і стабілізацію кровопостачання і дихання, оцінку супутніх пошкоджень. В перші години після травми основні зусилля повинні бути направлені на лікування шоку. У разі опіку електричним струмом необхідно негайно призупинити дію електричної енергії. При наданні першої допомоги слід: 1. Зупинити дію термічного чинника, перекрити подачу гарячої води, пари. При загорянні одягу, щоб погасити вогонь, потерпілого необхідно загорнути в ковдру, накрити полум'я щільною тканиною, яка не пропускає повітря, але не можна при цьому накривати повністю потерпілого, щоб не спричинити опіку дихальних шляхів і отруєння продуктами неповного згорання одягу 2. Зняти тліючий одяг та провести реанімаційні заходи. Одяг швидко знімають або розрізають.У тяжких випадках потерпілого виносять із місця по-жежі на відкритий простір або в приміщення з чистим повітрям. При асфіксії і зупинці серцевої діяльності виконують штучну вентиляцію легень ("рот у рот" чи "рот у ніс") та закритий масаж серця. Внаслідок ураження хімічними речовинами ушкоджений одяг також необхідно зняти, а потім упродовж не менше 20 хвилин змивати ці речовини зі шкіри проточною водою, краще - під напором. 3. Охолодити обпечені ділянки шкіри, занурити кінцівку або змочити відповідну ділянку холодною водою, прикласти сніг, міхур з льодом, зросити хлоретилом. Охолодження обпечених ділянок проводять періодично по 10-15 хв протягом 4-5 годин.4. Накласти асептичну пов'язку. Для запобігання інфікування опіку, шкіру навколо нього слід обробити 70° етиловим спиртом або горілкою і накласти асептичну пов'язку. При поширених опіках потерпілого загортають у чисте (краще стерильне) простирадло, марлю, поліетиленову плівку. 5. Знеболити і розпочати протишокові заходи. Для знеболювання можна дати анальгін (темпалгін, седалгін). Для зменшення інтоксикації дають гарячий чай, каву, лужну мінеральну воду (500-2000 мл). Поряд із цим, таким хворим вводять серцево-судинні препарати. Транспортува-ти опікового хворого слід дуже обережно. Основними завданнями під час надавання першої допомоги при відморо-женнях є: зігрівання кінцівки, відновлення температури тканин до нормальних цифр і попередження розвитку інфекції. Відморожені ділянки тіла розтирають спиртом, горілкою, чистою сухою тканиною, струменем зігрітого повітря. Не можна розтирати відморожену ділянку тіла снігом, оскільки він ще більше охолоджує шкіру, може містити крупинки льоду, що пошкоджують тканини - виникає велика небезпека інфікування уражених ділянок. У тяжких випадках відморожені ділянки тіла (кінцівки) зігрівають у ванні. Спочатку вода повинна бути кімнатної температури, через 20-30 хв її підви-щують на 5 °С і лише поступово протягом 1-2 години доводять до температури (39-40 °С). Забороняється зігрівати відморожені ділянки тіла (кінцівки) зра-зу у гарячій воді, біля плити, вогнища, це може спричинити тромбування судин та некроз тканин. Одночасно із зігріванням проводять легкий масаж ураженої ділянки прогладжуванням від периферії до центру, аж до потепління та почервоніння кінцівки. Зігріту ділянку тіла або кінцівку слід висушити, обтерти спиртом або горілкою, накласти чисту (краще стерильну) пов'язку з товстим шаром вати, укласти (кінцівку) на шину. При відмороженнях II, III, ІV ступенях потерпілому необхідно ввести профілактичну дозу протиправцевої сироватки й анатоксин.Хворимпризнача-ютьспазмолітики (но-шпу, спазмоверин, баралгін або спасфон тощо).

БІЛЕТ 9 1.Педикульоз (вошивість) - це зараження людини вошами. На людині паразитують три види: одежна, волосяна та лобкова воші. Вони можуть переносити збудників епідемічного висипного тифу, поворотного тифу, окопної або волинської лихоманки. Воші протягом свого життя, перебуваючи на тілі людини і живлячись її кров'ю, у своєму розвитку проходять три стадії: яйце (тобто гнида), личинка і статевозріла воша. Яйце має довгасту форму, жовтувато-білого кольору, міцно склеєне з волоссям за рахунок речовини, що виділяє самка. Поза тілом людини головна воша живе 24 години, платяна - 7-10 діб. Розповсюджуються паразити, переповзаючи з однієї людини на іншу під час безпосереднього контакту (за хвилину вони долають 20 см). А також при користуванні спільними речами: одягом, білизною, головними уборами, гребінцями, щітками для волосся Профілактика педикульозу: Передача комах відбувається через висячі рядом головні убори, подушки, ковдри, гребінці, щітки для волосся або м`які іграшки. Коли діти міняються шапками або куртками чи просто вішають їх поруч в дитячому садку чи школі, воші легко переходять від одного господаря до іншого. Тому треба постійно оглядати дітей. Запобігання педикульозу - це щотижневе миття голови та тіла гарячою водою з милом. Це щотижнева зміна постільної білизни; регулярна зміна натільної та її прання, а також постільної білизни з кип’ятінням та наступним прасуванням гарячою праскою. Це також повна заборона використання чужої білизни, одягу, гребінців тощо, постільних речей, постійний контроль за станом голови, чистотою білизни та одягу дітей і підлітків. В організованих колективах варто проводити профілактичні огляди. Короста — це заразливе шкірне захворювання, що викликається коростяним кліщем. Збудник корости легко передається від людини до людини при тісному контакті з хворим, користуванні його одягом і постільною білизною, які можуть служити притулком для кліща. Самка кліща вгризається у верхні шари шкіри, де прокладає коростяні ходи, в які вона відкладає яйця. Незабаром на шкірі з'являються почервоніння, набряк і висипання у вигляді вузликів, але триває це вельми короткий проміжок часу, оскільки інтенсивне свербіння приводить до розчісування і утворення подряпин. Ці пошкодження легко інфікуються бактеріями, що знаходяться на шкірі. Таким чином, коростяні ходи часто маскуються садном, пухирями і вторинною інфекцією. Профілактика корости: Полягає в ранньому виявленні та лікуванні хворих короста з обстеженням контактних осіб, дотримання санітарних норм, проведення дезінфекції в осередках корости. Найважливішими протиепідемічних заходів є рання діагностика корости, виявлення та одночасне лікування всіх контактних осіб; своєчасна ретельна дезінфекція одягу, натільна і постільної білизни, меблів та інших предметів обстановки. При виявленні корости у дитини або обслуговуючого персоналу в дитячому закладі необхідно оглянути всіх дітей, а також персонал (як і в сім’ях, тут також необхідна профілактична обробка всіх контактів). Контроль лікуванні проводиться через 3 дні після закінчення лікування, а потім кожні 10 днів протягом 1,5 міс. Білизну хворих кип’ятять, плаття та інший одяг (при неможливості обробки в дезкамери) старанно проглажівают гарячою праскою або провітрюють на повітрі протягом 5 днів, а на морозі - протягом 1 дня. Проводять вологе прибирання приміщень з 5% розчином хлораміна. Цим же дезинфікуючим засобом обробляють м’які меблі.

2. БІЛЕТ 6 (1)

3. Постава - це положення, в якому людина, стоячи, сидячи або лежачи утримує своє тіло, долаючи силу тяжіння. Якщо ж спина викривлена, то затискаються нервові закінчення, що може викликати головний біль, порушення кровообігу, болі у шиї і безліч інших неприємних симптомів. І це не дивно, адже правильна постава виконує безліч функцій, і її викривлення призводить до погіршення загального стану організму. Однак, якщо дитина чи підліток неправильно сидить за партою чи столом, викривляючись в ту або іншу сторону, або якщо він постійно носить важкий портфель в одній руці, то це може призвести до викривлення хребта в праву або ліву сторону, яке називається сколіозом. «Правильний» хребет має свої природні фізичні вигини в сагітальній площині (при огляді збоку) у вигляді шийного та поперекового лордозу (вигину кпереди) і кіфозу (вигину назад) в грудному і крижовому відділах (представляє собою «знак питання»). Збільшення однієї кривизни призводить до зміни іншого. У фронтальній площині (при огляді зі спини (опущення лопаток)) хребет у нормі повинен бути прямим. Навіть незначне викривлення хребта у всіх випадках слід розцінювати як відхилення від норми. Контролювати поставу можна наступним вправою: встати в щільну до стінки так, щоб торкнутися її потилицею, лопатками, сідницями і п'ятами. Зафіксувавши це положення, відступити від стіни і постаратися правильно зберегти правильну поставу. Якщо утримати тіло в такому положенні вдається без праці, то, значить, викривлень у хребті немає, і не треба турбуватися.Другий спосіб - це огляд спини. Виглядає положення лопаток, рівною довгою шийно-плечової лінії, глибиною трикутників талії і.п. дитини з боку і зі спини. Дитину при цьому слід роздягнути до пояса. Види порушень постави: сутулість,кругла спина,круглоувігнута спина,плоска спина, плосковигнута спина. Профілактика Формування постави - Процес тривалий, який розпочинається з першого року життя і завершується тільки до 20-25 років. Лікувальна фізкультура та масаж - це найбільш відповідні способи впливу на дитячий організм. У дошкільному віці варто навчити дитину плавати, грати в футбол, стрибати зі скакалкою, а взимку - ходити на лижах або кататися на ковзанах. Отже, правильно організований руховий режим, активна і різноманітна фізична діяльність дитини - основа профілактики порушень постави, сколіозів та інших дефектів опорно-рухового апарату. Важливо, щоб дитина сиділа прямо, не згинаючи тулуб, голова може бути злегка нахилена вперед. Ноги впираються в підлогу всією стопою і зігнуті в тазостегнових, колінних і гомілковостопних суглобах під прямими кутами, спина повинна спиратися на спинку стільця або крісла, а стегна лежати на двох третинах сидіння. Особливо треба стежити за плечима - вони повинні бути на одному рівні. Спати краще на напівжорсткої опорі, на пружному матраці.При ходьбі не можна сутулитися.

БІЛЕТ 10 1 Здоров’я — стан живого організму, при якому організм у цілому і всі органи здатні виконувати свої життєві функціїУ процесі життєдіяльності дітей у дошкільних навчальних закладах використовується комплекс різних засобів: фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму), природне середовище (повітря, сонце, вода), гігієнічні чинники (режим харчування, сну, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання тощо). Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільних закладів знаходять місце інші, наприклад: фітбол-гімнастика – вправи з використанням м’яча, що має певні властивості (розмір, колір, запах, пружність), які застосовуються з оздоровчою метою; стретчинг – система вправ, заснована на статичних розтягненнях м’язів тіла і хребта, яка дає змогу запобігати порушенню постави, має оздоровчий вплив на весь організм, допомагає активізувати його захисні сили. Важлива умова для забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей – створення предметно-ігрового середовище. Воно має бути розвивальним, раціонально облаштованим, домірно насиченим і не лише служити фоном для епізодичних рухових дій, а бути стимулом, спонуканням для розгортання та активізації дитячої рухової діяльності (організованої педагогом та самостійної). У кожному груповому приміщенні бажано створити осередок фізкультурно-оздоровлювальної активності (гімнастична стінка, драбинка, гімнастична лава, куби, м’ячі, обручі, сухий басейн, „стежка здоров’я”, фітоподушки, різні іграшки - автомобілі, візки тощо). Особливого значення набуває виважене використання таких гігієнічних чинників, як сон і харчування дітей.

2. Важливе значення для правильної організації харчування дітей має режим харчування. За фізіологічними нормами, що існують, діти молодшого шкільного віку потребують приймання їжі через кожні 3,5-4 години, а за добу не менше ніж 4-5 разів. Доцільно, щоб їжа кожного разу була рівномірно калорійна (приблизно по 500-600 ккал). Перед сном діти повинні їсти не пізніше ніж за 1,5-2,0 години, щоб забезпечити нормальний відпочинок організму. Вечірня їжа переважно повинна бути мало об'ємною і складатись із овочів та молочних продуктів. Діти середнього та старшого шкільного віку повинні їсти за добу не менше 3-х разів: сніданок до 30 % потрібної калорійності їжі за добу, обід до 40 % калорійності і вечеря до 30 % калорійності.Нормальна життєдіяльність організму можлива лише тоді, коли всі витрати пластичних матеріалів та енергії, наприклад, за добу, будуть компенсовані речовинами, що потрапляють з їжею за цей же період. Якщо ці умови не виконуються і їжа не достатньо компенсує витрати — організм починає жити за рахунок власних запасів, а також за рахунок речовин власних клітин та органів. Як відомо, джерелом пластичних матеріалів та енергії є основні поживні речовини їжі: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни та вода.Відомо, що енергетична цінність 1 г білків становить 4,1 ккал, вуглеводів— 4,1 ккал і жирів — 9,3 ккал (1 ккал = 4,187 кДж). Знаючи енергетичну цінність 100 г харчового продукту по складу білків, жирів та вуглеводів (для цього користуються спеціальними таблицями, див. додаток 3), а також фактичні витрати енергії людиною за добу розраховують (складають) раціон харчування із будь — якого набору продуктів. Але раціон, складений лише за енергетичними критеріями, не буде відповідати вимогам повноцінного і збалансованого харчування. Для організму важливо, щоб їжа містила усі необхідні поживні речовини в певному співвідношенні. Останнє у великій мірі залежить від віку людини та від виду її зовнішньої діяльності (важкості праці, наявності шкідливих чинників в оточуючому середовищі та ін.). А. Г. Хрипкова із співавт. (1990) рекомендує дошкільнятам (до 6 років) та школярам молодшого шкільного віку (6-10 років) дотримуватись співвідношення білків, жирів та вуглеводів у складі їжі на рівні 1:2:3 (то б то на кожен грам білків потрібно споживати 2 грами жирів і 3 грами вуглеводів).

3. Люди найчастіше піддаються нападам таких тварин як собаки чи кішки. Тварини можуть бути як здичавілими, так і домашніми. Їхні укуси дуже хворобливі, а найстрашнішим є те, що ці тварини можуть бути переносниками сказу. Якщо ви підозрюєте, що тварина, яка вас укусила заражене сказом, то кровотеча зупиняти не потрібно. Нехай з рани з кров'ю віддалиться слина, інакше інфікування відбудеться дуже швидко. Шкіру навколо місця укусу обробіть дезинфікуючим засобом (йод, марганцівка) накладіть стерильну пов'язку. Зверніться до лікаря, щоб зробити курс щеплень проти сказу. Можна використовувати такі домашні засоби: На рани від укусу собаки накладіть пов'язку з суміші кашка часнику і меду (1:1). Лікування настає дуже швидко. Якщо вас вкусила скажена тварина, то до ураженого місця прикладайте розтерту траву буквиці. Дві чайні ложки трави буркуну залийте двома склянками води і настоюйте десять - дванадцять годин. При укусі скаженої тварини приймайте по дві склянки тричі на день.

БІЛЕТ 11 1. Значення харчування в життєдіяльності організму Вода. арчові продукти складаються з неорганічних— вода, мінеральні елементи і органічних речовин — вуглеводи, азотисті сполуки, жири, вітаміни, органічні кислоти, дубильні, ароматичні, барвні та інші речовини.Кількість води в харчових продуктах впливає на їх калорійність, поживність, товарний вигляд, смак, запах, здатність до зберігання та інші властивості. Білки - ось справжній “будівельний матеріал” для утворення, росту, розвитку і відновлення всіх тканин твого організму. Білки бувають тваринного походження (м’ясо, риба, молочні продукти, яйця) і рослинного (квасоля, горох, гриби). Надходячи в організм з їжею, білки спочатку розщеплюються до амінокислот, яких існує 20, причому 8 з них не синтезуються в організмі й тому дістали назву незамінних. Нестача будь-якої з них призводить до розвитку захворювання. Вуглеводи - джерело енергії для тіла. Їх поділяють на незасвоювані й засвоювані. Перші відомі тобі як “корисні”. Це клітковина та рослинні волокна. У великій кількості вони містяться в овочах, зелені, фруктах і ягодах, бобових, крупах (гречана, вівсяна, перлова, ячмінна), хлібі з висівками та виробах із борошна грубого помолу. Засвоювані вуглеводи, тобто “шкідливі”, - це звичайний цукор, крохмаль тощо. Жири бувають тваринного і рослинного походження. Зрозуміло, що перші містяться у вершковому маслі, смальці, жирному м’ясі, усіх сортах ковбас, салі. Так от, саме вони вважаються шкідливими. Чому? Просто холестерин, яким вони багаті, розглядається сьогодні вченими як причина розвитку низки захворювань, зокрема атеросклерозу. Рослинними жирами багаті олія, горіхи, оливки. Вітаміни незамінні в харчуванні, але не є джерелом енергії. Це своєрідні прискорювачі всіх обмінних процесів. Вони надходять лише з їжею і не синтезуються (за винятком деяких) в організмі. Прийнято поділяти всі вітаміни на водо- (А, D, Е, К) та жиророзчинні (вітаміни групи В, РР, фолієва кислота, вітамін С). Мінеральні речовини. Йод, залізо, мідь, кальцій, калій, цинк, фосфор, натрій, магній, селен тощо - це так звані мікро- та макроелементи, які відіграють у твоєму житті не меншу роль, ніж білки, жири, вуглеводи та вітаміни, складаючи значну частину організму (аж 3 кілограми!). В кістках вони перебувають у вигляді кристалів, а в м’яких тканинах - як справжній чи колоїдний розчин, беруть участь у всіх обмінних процесах, входять до складу ферментів і гормонів. Згадай хоч би роль йоду в розвитку захворювань щитоподібної залози, заліза - при малокрів’ї, кальцію - у виникненні патології кісток та натрію - в регуляції тиску крові.

2. Шлунково-кишкові захворювання та їх профілактика в дитячому колективі. Клінічні прояви шлунково-кишкових інфекцій: підвищення температури, нудота, блювання та розлад шлунково - кишкового тракту.

До кишкових інфекцій відносяться такі небезпечні захворювання як черевний тиф, дизентерія, харчові токсикоінфекції, сальмонельоз, ботулізм, гастроентероколіти. Всі ці захворювання виникають внаслідок вживання інфікованих харчових продуктів або води, які проникають в організм людини через брудні руки, продукти харчування. ДЛЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ МОЖНА ПОРАДИТИ: ПЕРЕД ПРИГОТУВАННЯМ ЇЖІ ТА ПЕРЕД ЇЇ ВЖИВАННЯМ ОБОВ’ЯЗКОВО МИТИ РУКИ З МИЛОМ. ОБОВ’ЯЗКОВО МИТИ РУКИ ПІСЛЯ ВІДВІДУВАННЯ ТУАЛЕТУ. НЕ ДОПУСКАТИ СПОЖИВАННЯ ПРОДУКТІВ ТА НАПОЇВ З ПРОТЕРМІНОВАНИМ ТЕРМІНОМ ЗБЕРІГАННЯ.HЕ ВЖИВАТИ ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ ТА НАПОЇ ПРИ НАЙМЕНШІЙ ПІДОЗРІ ЩОДО ЇХ ЯКОСТІ.

3. Поняття про мікроклімат. Гігієнічні вимоги до повітряного режиму навчальних приміщень. поняття «мікроклімат приміщень» включає в себе сукупність теплового, повітряного та вологісного режимів у їхньому взаємозв’язку. Тому основна вимога до систем створення мікроклімату – це підтримання сприятливих умов для людей, які знаходяться в приміщенні, або заданих умов для виробничих процесів. Вимоги до повітряно-теплового режиму Опалення, вентиляцію, кондиціювання повітря в загальноосвітніх закладах слід передбачати відповідно до гігієнічних вимог до громадських будинків і споруд. Теплопостачання будівель забезпечується від ТЕЦ, районних або місцевих котелень. Парове опалення не використовується. В якості нагрівальних приладів можуть застосовуватися радіатори, трубчасті нагрівальні елементи, вбудовані в бетонні панелі, а також допускається використання конвекторів з кожухами. Опалювальні прилади захищаються знімними дерев'яними гратами, розташовуються під віконними прорізами і мають регулятори температури. Не слід влаштовувати огорож з деревинно-стружкових плит та інших полімерних матеріалів. Середня температура поверхні нагрівальних приладів не повинна перевищувати 80 град. С Уроки фізкультури слід проводити в добре аерованих залах. Для цього необхідно під час занять у залі відкривати одне-два вікна з підвітряного боку при температурі зовнішнього повітря вище +5 град. С і слабкому вітрі. При нижчій температурі і більшої швидкості руху повітря заняття в залі проводяться при відкритих фрамугах, а наскрізне провітрювання - під час змін при відсутності учнів. При досягненні в приміщенні температури повітря в 15-14 град. З провітрювання залу слід припиняти. У приміщеннях загальноосвітніх установ відносна вологість повітря дотримуватися в межах 40-60%. У туалетних, приміщеннях кухні, душових і майстерень обладнується витяжна вентиляція. Витяжні вентиляційні решітки слід щомісяця очищати від пилу.

БІЛЕТ 12 1)Ди́хання — сукупність реакцій біологічного окиснення органічних енерговмісних речовин з виділенням енергії, необхідної для підтримання життєдіяльності організму. Складається з трьох послідовних етапів: зовнішнього дихання, транспорту газів кров'ю, внутрішнього дихання. Дихання людей та окремих тварин можливе через ніс та через ротову порожнину. Людина без дихання може прожити до 5 — 7 хвилин, а то і менше. Після такого проміжку часу відмирають невідновлювані клітини мозку. Поділяється на повітроносні шляхи і респіраторний відділ. Респіраторний відділ складається із альвеолярних ходів і альвеол, які утворюють ацинуси. У них відбувається газообмін. Повітроносні шляхи включають порожнину носа, глотку, гортань, трахею, бронхи різних калібрів, включаючи бронхіоли. Тут повітря зігрівається (охолоджується), очищається від різноманітних частинок і зволожується. Також цей відділ забезпечує голосоутворення, нюх, імунний захист, депонування крові, регулює згортання крові, водно-сольовий баланс і виконує ендокринну функцію.Значення дихання для людини азообмін між організмом і зовнішнім середовищем (надходження О2 до клітин організму, а також виведення СО2 з організму).Терморегуляція — легені витрачають теплову енергію:зігріваючи вдихуванне повітря,під час випаровування води з легень.Функції виділення — через органи дихання з організму виводяться: вуглекислий газ, вода, аміак, пил, мікроорганізми, сечовина, сечова кислота, іони мінеральних солей.У носовій порожнині знаходиться орган нюху людини.Участь у створенні звуків, спілкуванні людей (голосовий апарат — гортань).

2)Гіпотрофія-розлад харчування, що характеризується різним ступенем дефіциту маси тіла. Зустрічається переважно у дітей до 2 років, частіше першого року життя. За часом виникнення поділяються на вроджені і набуті. I ступінь: товщина підшкірної клітковини знижується на всіх ділянках тіла, крім обличчя. II ступінь: підшкірна клітковина на грудях і животі майже зникає, на обличчі значно істончаетсся. III ступінь: спостерігається в основному у дітей перших 6 місяців життя і характерна різким виснаженням. Лікування гіпотрофії Проводиться з урахуванням причини, що викликала гіпотрофію, а також її ступеня. При 1 ступеня - амбулаторне, при 2 і 3 ступенях - в стаціонарі. Основні принципи - усунення причини гіпотрофії, правильне харчування і догляд за дитиною, лікування виникають при цьому захворювань порушень обміну речовин, інфекційних ускладнень. Незалежно від причини захворювання, всім дітям призначають вітаміни, ферменти (абомін, пепсин, фестал, панзинорм, панкреатин та ін), стимулюючі засоби (апілак, дибазол, у важких випадках - гормональна терапія), масаж, лікувальну фізкультуру, ультрафіолетове опромінення. Велике значення має правильний догляд за дитиною (регулярні прогулянки на свіжому повітрі, попередження застійних явищ в легенях - частіше брати дитину на руки, перевертати; при охолодженні класти до ніг грілку; ретельний догляд за порожниною рота).

3)Харчування людини є одним з найважливіших чинників, які впливають на її здоров'я.Харчування забезпечує нормальний розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, продовженню життя і створює умови для адекватної адаптації людини до навколишнього природного середовища. Тому питання здорового харчування є одним з найголовніших у реалізації соціальної політики держави. Успішне розв'язання проблеми харчування залежить від створення умов для виготовлення якісних і безпечних продуктів харчування. Норми харчування людини залежать від її віку, професії, способу життя. При фізичній праці норми харчування вищі,оскільки їжа для нашого організму є основним джерелом енергії. Отже, чимбільше енергії витрачає організм, тим більше їжі потрібно для покриттяенергетичних витрат.При складанні норм харчування для дітей слід враховувати таке. Їжадітей повинна мати відносно більшу енергетичну цінність, оскільки на кожен кілограм маси тіла дитині потрібна більша кількість енергії, ніж дорослій людині. Наприклад, дитині у віці до 1 року на 1 кг маси тіла за добу треба 460,5 кДж; дитині молодшого шкільного віку – 293,1; юнакові 18 років – 209,3 кДж. Для росту і забезпечення нормальної життєдіяльності організму серед інших факторів неабияке значення має режим харчування. Під режимом харчування слід розуміти дотримання помірності, різноманітності їжі, регулярності прийняття її. Велике значення для травлення і засвоєння поживних речовин – джерел енергії – має чіткий розпорядок у прийманні їжі. Інтервали між прийняттям їжі мають бути не меншими і не більшими ніж 3,5...4 год. Ще однією умовою режиму харчування є помірність його. Надмір їжі дуже шкідливий для дитячого організму. Переїдання призводить до розвитку різних захворювань (наприклад, ожиріння), а також знижує розумову діяльність дитини. При складанні раціонів харчування слід враховувати, що їжа має бути достатньою за кількістю, поживною і смачною.

БІЛЕТ 13 1.Вітамін А впливає на розвиток молодих організмів, стан епітеліальної тканини, процеси росту й формування кістяка. Вітамін А бере участь у нормалізації стану й функції біологічних мембран, здійснюючи зв'язок між внутрішньоклітинними білками й ліпідами. Надлишок вітаміну А робить дія, що ушкоджує, на лізосоми й викликає ряд змін у мембранах мітохондрій й еритроцитів. Вітамін А втримується тільки в харчових продуктах тваринного походження(печінці яловичій,яйця перепелині,курячі). Вітамін D нормалізує усмоктування з кишечнику солей кальцію й фосфору, сприяє відкладенню в костях фосфату кальцію. Він робить регулюючу дію на обмін фосфору й кальцію в організмі, сприяючи перетворенню органічного фосфору тканин у неорганічний; стимулює ріст. Недолік вітаміну D в організмі викликає порушення кальцієвого й фосфорного обміну, що приводить до розвитку захворювання дітей рахітом.(печінка тріски,шпроти,молоці коровячом). Фізіологічне значення вітаміну Е в основному полягає в антиокисличній дії на внутрішньоклітинні ліпіди й запобіганні ліпідів. Вітамін Е застосовується з лікувальною метою при прогресуючої м'язової дистрофі-важкому захворюванні людини.(рослине масло кукурудза,яйця курячі). Вітаміни групи К(філохінони) беруть участь у процесах згортання крові.(молока,картопля,яйця). Вітаміни - це органічні речовини, необхідні для життя, для нормального функціонування нашого організму і, за декількома виключеннями, не можуть створюватися або синтезуватися нашим організмом, вони необхідні для нашого зростання, життєздатності і загального самопочуття. нестачею вітамінів,— гіповітаміноз.Найперше нестача вітамінів позначається на імуній і нервовій системах.Тому навесні батьки бачать шо дитина млява,гірше почувається,сонлива,менш активна.Діти щодня мають вживати салати,овочі,фрукти,зелень.Гіпервітаміноз-гострий розлад в результаті інтоксикації надвисокою дозою одного або кількох вітамінів(що містяться в їжі або ліках,які містять вітаміни).Найчастіше гіпервітамінози викликають прийомом різко високих доз вітамінів А і Д. Вітаміни D - найбільш токсичний з жиророзчинних вітамінів. Симптоми передозування вітаміном D - нудота, блювота, біль у суглобах, втрата апетиту, запор, що змінюється діареєю, відчуття поколювання в роті. Ступінь токсичності залежить також від тривалості та частоти прийому. Симптоми передозування - гідроцефалія (скупчення рідини в черепній коробці), блювота, слабкість, запори, ломота в кістках, біль в суглобах, головний біль, сухість шкіри, ламкість нігтів, випадіння волосся. Особливу обережність при прийомі вітаміну А слід дотримуватися під час вагітності.

2.БІЛЕТ 5 (1)

3.БІЛЕТ 1 (2)

БІЛЕТ 14

1.білет 7(2)

2.білет 10 (2)

3.білет 3 (2)

БІЛЕТ 15

1.Характеристика постнатального періоду розвитку Постнатальний період - етап онтогенезу, в процесі якого зростаючий організм починає пристосовуватися до впливу зовнішнього навколишнього середовища. Постнатальний онтогенез - період розвитку організму від моменту народження до смерті. Він об'єднує дві стадії: а) стадію раннього постнатального онтогенезу; б) стадію пізнього постнатального онтогенезу. Ранній постнатальний онтогенез починається з народження організму і закінчується настанням структурно-функціональної зрілості всіх систем органів, включаючи статеву систему. Тривалість його в людини становить 13-16років Постембріональний розвиток характеризується: 1) інтенсивним зростанням, 2) встановленням дефінітивного (остаточних) пропорцій тіла, 3) поступовим переходом систем органів до функціонування в режимі, властивому зрілому організму. Пізній постнатальний онтогенез включає зріле стан, старіння і смерть. Виділяють такі періоди: -новонароджений - 1-10 днів; грудний - до 1 року; - раннього дитинства - від 1 до 4 років - першого дитинства - з 4 до 7 років другого дитинства - з 8 до 11років у дівчаток, і до 12 років - у хлопчиків; - підлітковий - з 13 до 16 років - у хлопчиків. з 12 до 15 - у дівчаток - період статевого дозрівання; - юнацький вік - з17 до 21 року - у хлопчиків, з 16 до 20 років - у дівчат. Зрілий вік - з 22 років до 60 - у чоловіків, з 21 до 55 - у жінок; похилий вік - з61 до 74 років - у чоловіків, з 56 до 74років - у жінок; старечий вік - -з 75 до 90 років; довгожителі - понад 90 років. У процесі індивідуального розвитку існують критичні періоди, які характеризуються підвищеною чутливістю організму, що розвивається, до факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Виділяють такі критичні періоди розвитку:1) передембріональний; 2) запліднення; 3) імплантація зародка(4-8 доба ембріогенеза); 4) формування зачатків осьових органів - хорди, нервової трубки, первинної кишки і плаценти (3-8 тиждень розвитку); 5) стадія посиленого розвитку головного мозку (20-24 тиждень пренатального періоду розвитку); 6) момент народження дитини і період новонародженості; 7) період раннього і першого дитинства (2-7 років), коли закінчується формування взаємозв’язків між органами та системами органів 8) підлітковий вік (період статевого дозрівання - у хлопчиків з13 до 16 років, дівчаток - з 12 до 15 років).

2) Хронічні інфекції. Інфекція — стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент (бактерія, грибок, найпростіші або вірус), який розмножується і здійснює хвороботворний ефект Види інфекцій Інфекція може розвиватися у різних напрямках та приймати різні форми. Локальна інфекція — місцеве пошкодження організму під дією патогенни факторів мікроорганізму. Локальний процес, як правило виникає на місці проникнення мікроба у тканини і зазвичай характеризується розвитком місцевої запальної реакції. Загальна інфекція проникнення мікрогормонів в кров і розповсюдження по всьому організму. Проникнувши у тканини організму мікроб розмножується на місці проникнення, а потім проникає у кров. Такий механізм розвитку характерний для грипу, сальмонельозу, всипного тифу, сифілісу, деяких форм туберкульозу та вірусних гепатитів. Латентна інфекція — стан при якому мікроорганізм, що живе і розмножується у тканинах організму, не викликає ніяких симптомів (хронічна форма гонореї, хронічний сальмонельоз та інші). хронічні інфекції Туберкульоз викликається особливими мікробами - «паличкою Коха». Основне джерело захворювання - людина, хвора на відкриту форму туберкульозу, і коров'яче молоко, що містить туберкульозні палички. Наявність туберкульозу перевіряється за допомогою реакції Манту. Туберкульозні мікроби можуть викликати процес в будь-якому органі: легенях, кістках, суглобах, шкірі, нирках і т.дРевматизм - хронічне захворювання, збудником якого є стрептокок. При цьому схильність до захворювання залежить від того, чи є у дитини підвищена чутливість (алергія) до цього мікроби. Ця чутливість зазвичай вроджена або передається у спадок.Основними збудниками фарингіту є віруси (віруси грипу, аденовіруси тощо) і бактерії (кокковая інфекція)

3) Фізіологічне значення сну. Гігієна сну. Сон - фізіологічний стан, що характеризується втратою активних психічних зв'язків суб'єкта з навколишнім світом. Сон є життєво необхідним для вищих тварин і людини. Тривалий час вважали, що сон являє собою відпочинок, необхідний для відновлення енергії клітин мозку після активного неспання. Однак виявилося, що активність мозку під час сну часто вище, ніж під час неспання. Було встановлено, що активність нейронів ряду структур мозку під час сну істотно зростає, тобто сон - це активний фізіологічний процес. Значення сну слід розглядати з точки зору його впливу на дві основні групи фізіологічних процесів: (1) на стан самої нервової системи, (2) на стан інших функціональних систем організму. Виділяються наступні фази сну: повільний (повільнохвильовий) і швидкий (парадоксальний) сон. Фази повільного і швидкого сну чергуються, при цьому в ранньому дитячому віці по тривалості переважає швидкий сон, а в подальшому - сон повільний. Повільний сон. У період повільного сну розрізняють 4 стадії. I стадія - дрімота, або стадія засипання, характеризується повільними рухами очей. II стадія - неглибокий повільний сон. III стадія - стадія глибокого повільного сну. IV стадія найбільш глибокий повільний сон. Швидкий сон. Для швидкого сну, або парадоксальної фази сну, характерні швидкі рухи очей, втрата тонусу всіх м'язів, за винятком зовнішніх очних м'язів і деяких м'язів носоглотки. У нормі при засипанні спочатку настає повільний сон, в процесі якого відбувається подальша зміна його стадій (від I до IV), потім слідує швидкий сон. Тривалість кожного з таких циклів (6-8 за ніч) в процесі нічногоснузмінюється. Гігієна сну. Необхідною умовою гігієни сну є щоденне провітрювання постелі. Раз на тиждень постіль необхідно виносити на двір для очищення від пилу, а ліжко протерти ганчіркою, змоченою в гасі, щоб не було блощиць. Тоді ж бажано міняти постільну бі­лизну дітям. простирадло, підковдру й наво­лочку необхідно міняти раз на 10 днів. Починаючи з дня народжен­ня, кожна дитина обов’язково повинна мати своє окреме ліжко. Особливо неприпустиме спання в одному ліжку двох дітей шкіль­ного віку. Сон у ліжку вдвох примушує дітей приймати незручну позу, стомлює їх, неминуче змушує дихати видихуваним сусідом повітрям, часто приводить і до онанізму. Якщо немає окремого ліжка для кожної дитини, його можна замінити топчаном, розкладушкою. Кімната, де живуть діти, не повинна бути заставлена громіздкими меблями, бо зайві меблі зменшують кількість повітря, утруднюють прибирання, збільшують запиленість кімнати

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 915 | Нарушение авторских прав