АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Допомога дитині під час проведення гемо трансфузії. Догляд за дитиною після гемо трансфузії

Місце проведення: дитячі стаціонари, гематологічні відділення. Оснащення робочого місця:

1.Стерильний столик, на якому підготовлено: ватні кульки (20— 25 штук),
пітцети (2—3 штуки), спирт 96 % — 10 мл, одноразові шприци -10 або 20 мл,
одноразова система для краплинного введення, стерильний лоток.

2. Флакон крові або флакони кровозамінників: плазми, альбуміну, еритроцитар-
ної або лейкоцитарної маси тощо.

3. Лоток для використаних пінцетів.

4. Стерилізатори для промивання і замочування шприців у 5 % розчині хлора­
міну на 1 год.

5. Набір для визначення групи крові, проведення проб на сумісність.
Попередня підготовка:

Проводити переливання краще вранці після легкого сніданку. Кров варто пере­ливати внутрішньовенним, краплинним методом, за умови тривалої, комплекс­ної трансфузійної терапії. Кров можна вводити в підключичну або зовнішню яремну вени, у разі термінальних станів кров вводять внутрішньоартеріально. 1. Підготовка хворої дитини до гемотрансфузії. Визначити групу крові, резус-фактор і записати дані в історію хвороби.

Оцінка крові перед трансфузією. Враховувати цілість упаковки, й герметич­ність, термін зберігання, порушення режиму зберігання, пас-портні дані крові. Краще переливати кров, яка має термін зберігання не більше 3—4 днів. Оціню­ючи кров, слід пам'ятати, що в ній має бути 3 шари: червоний — еритроцитів, тонкий сірий шар лейкоцитів і зверху прозора жовтувата плазма. Контрольне визначення групи крові реципієнта і донора за системою АВО. Ви­значення групи крові хворого і групи крові з флакона за допомогою стандарт­них сироваток проводить лікар безпосередньо перед трансфузією. Визначення індивідуальної сумісності.

З вени набрати у пробірку 3—5 мл крові, потім кров центрифугувати і дати відстоятися. Одну велику краплю сироватки нанести на тарілку. Поряд нанести краплю крові донора співвідношенні 5:1 — 10:1, змішати скляною паличкою і чекати 5 хв, додати краплю ізотонічного розчину. Відсутність аглютинації вка­зує на групову сумісність крові донора і реципієнта.

У термінових ситуаціях проводити визначення сумісності крові за резус-фактором. Підготувати кров реципієнта, як для визначення індивідуальної сумі­сності. Краплю сироватки нанести на чашку Петрі і додати в 5 разів меншу кра­плю крові донора, чашку закрити і поставити на водяну баню 135—45 °С на 10 хв. Відсутність аглютинації вказує на сумісність крові хворого і крові з флако­на.

Підготовка одноразової системи для трансфузії крові зі стандартного флакона. Підготовка рук медичного працівника. Основний етап виконання:

1. Переливання крові та її компонентів починати з проведення біологічної
проби.

2. Увести 15—20 мл крові внутрішньовенне струминне і припинити
переливання на 3 хв.

3. Протягом цього часу стежити за станом хворої дитини, підрахувати пульс,
частоту дихання, оцінити колір шкіри.

4. У разі відсутності ознак несумісності пробу повторити ще двічі і, якщо реа­
кція відсутня, продовжити трансфузію крові крапельним методом. У пере­
рві між вливаннями крові крапельне вводити ізотонічний розчин, щоб запо-
бігги тромбуванню голки.

5. Кров уводити повільно із швидкістю 50—60 крапель на 1 хв.

6. Проводити спостереження за хворим, щоб уже за перших ознак ускладнен­
ня припинити трансфузію.

7. Припинити трансфузію, коли у флаконі залишається 20 мл крові.

8. Цю кров зберігати за температури + 4 °С протягом 48 год.

9. У разі розвитку у хворого ускладнень її використовують для з'ясування
причин їх виникнення.

10. Після завершення переливання крові в історії хвороби і спеціальному жур­
налі для реєстрації переливання крові зробити запис, вказати дозу перели­
тої крові, паспортні дані, результати проб на сумісність, наявність або від­
сутність реакції чи ускладнень.

11.Спостерігати за хворою дитиною після гемотрансфузії. Призначити ліжко­
вий режим на 4 год. Щогодини хворому вимірювати температуру тіла, арте­
ріальний тиск, підраховувати пульс і частоту дихання, стежити за кольором
шкіри, загальним станом.

12. Наступного дня зробити дитині аналіз крові та сечі.

13. Якщо за 4 год після трансфузії крові температура тіла не підвищувалася, то
реакції на переливання не було.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 718 | Нарушение авторских прав