АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Надання допомоги дітям із синдромом дисемінованого внутрі-шньосудинного згортання крові (ДВЗ - синдромом)

Місце проведення: палата інтенсивної терапії дитячого відділення, реаніма­ційне відділення. Оснащення робочого місця:

1.Стерильний столик, на якому підготовлено: ватні кульки (20—25 штук), пін­
цети (3—4 штуки), спирт 70 % 10 мл, одноразові шприци і препарати: гепа­
рин, ацетилсаліцилова кислота, контрикал, курантил, 5 % розчин глюкози,
ізотонічний розчин, реополіглюкін.

2. Стерильні лотки.

3. Лоток для забруднених пінцетів.

4. Стерилізатори для промивання і замочування одноразових шприців
у 5 % розчині хлораміну.

Попередня підготовка: Підготовка рук медичного працівника.

Клінічні прояви ДВЗ-синдрому варіабельні: від поширення петехіальних крово­виливів на шкірі та слизових оболонках до масивних крово-теч із внутрішніх органів. Розвиток ДВЗ-синдрому має 4 стадії:

• у І стадії показники коагулограми вказують на гіперкоагуляцію: зменшення
часу згортання крові, зниження кількості тромбоцитів та антитромбіну Ш в
крові.

• у II стадії час згортання крові нормалізується. Тромбоцитарні та фіринові
тромби відриваються від місця утворення, що призводить до емболії судин
легенів, нирок, ретикуло-ендотеліальної системи. Погіршується реологія.

• III стадія характеризується гіпокоагуляцією, фібриногенемією та патологіч­
ною активізацією фібринолізу. Значно знижується кількість тромбоцитів,
фібриногену, протромбіну, V, VII, XII факторів згортання крові. Збільшується
час згортання крові. Спазм судин змінюється на парез, розвивається декомпе­
нсація системи мікроциркуяції.

• у IV (стадії відновлення) поступово зникають геморагічні прояви І поліпшу­
ються показники коагулограми.

• Мета проведення невідкладної допомоги: збільшення кількості антитромбіну
ПІ, запобігання утворенню мікротромбів, поліпшення реології крові та мікро-
циркуляції, зменшення агрегації тромбоцитів. У Ш стадії — запобігання по­
силеному фібринолізу.

Основний етап виконання:

1. Для запобігання ДВЗ-синдрому використовувати: антиагреганти — дипіри-
дамол (курантил) вводити по 0,2—0,5 мл 5 % розчину в/в про-тягом 4—5
днів до нормалізації коагулограми; невеликі дози гепарину —50 Од на 1 кг
маси тіла на 1 год (ця доза не впливає на показники коагулограми стабілізує
час згортання крові); ацетилсаліцилову кислоту 20 - 40 мг на добу.

2. За наявності клініко-лабораторних ознак патологічного фібринолізу прово­
дити гепаринотерапію. Постійний рівень гепаринізації забезпечити в/в уве-

денням гепарину в дозі 150 Од /1 кг маси тіла на 1 год під контролем показ­ників коагулограми. Необхідно вводити інгібітор фібринолізу — контрикал 500 Од /1 кг маси тіла або інший препарат. Призначати антиагреганти, анти­коагулянти на тлі інфузійної терапії. Оцінка результатів:

Результати лікування і догляду оцінюють під час спостереження за дитиною в стаціонарі. Тільки через 2-3 тиж після зникнення геморагічної висипки дитину, яка була на суворому ліжковому режимі, переводять на палатний режим. По­ступово розширюють дієту.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 437 | Нарушение авторских прав