АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Взяття крові на біохімічний аналіз

Місце проведення: дитячий стаціонар, поліклініка. Оснащення робочого місця:

1.Стерильний столик, на якому підготовлено: стерильні ватні кульки (20—25
штук), пінцети (3—4 штуки), 96 % спирт— 10 мл, одноразові шприци (2—З
штуки), стерильний лоток, лоток для забруднених пінцетів, склянка для за­
бруднених ватних кульок.

Стерилізатор з 5 % розчином хлораміну для промивання голок і шприців

3. Стерилізатор з 5 % розчином хлораміну для замочування шприців на 1 год.

4. Пелюшки.

5. Джгут.

6. Штатив зі стерильними пробірками.

7. Клейончаста подушечка.

8. Набір розчинів для профілактики СНІДу.
Попередня підготовка:

Кров з вени на біохімічний аналіз беруть до сніданку в стерильну пробірку. Дітям віком до 5 років джгут не накладають, судину, з якої беруть кров, затис­кує рукою медичний працівник. Медичний працівник надягає халат, шапочку, поліетиленовий фартух, маску, окуляри, гумові рукавички. Хвора дитина під час виконання маніпуляції лежить або сидить. Руку дитини розмішують доло­нею догори на спеціальному столику, під ліктьовий суглоб підкладають клейо­нчасту подушечку, яку обгортають пелюшкою. Основний етап виконання:

1. На стерильний лоток покласти стерильний 5- або 10-грамовий одно­
разовий шприц, 3 ватні кульки, змочені спиртом.

2. Гумовий джгут накласти на серветку на плече, на 5 см вище від ліктьової
ямки. Після накладання джгута пульс на променевій артерії повинен визна­
чатися.

3. Провести легкий масаж передпліччя в напрямку від кисті руки до ліктьової
ямки.

4. Місце ін'єкції двічі обробити ватними кульками, які змочені спиртом.

5. Шприц взяти в праву руку, І, Ш, IV пальцями зафіксувати циліндра II паль­
цем — голку. Зріз голки спрямувати вгору і встановити з боку поділок на
шприці.

6. Лівою рукою відтягнути шкіру нижче від місця ін'єкції, зафіксувати вену.

7. Шкіру проколоти різким рухом, паралельно до вени, голку провести над
веною на відстань 1—1,5 см, а потім проколоти стінку вени.

8. Для контролю розміщення голки у вені підтягнути поршень шприца на се­
бе.

9. Якщо в шприц потрапила кров, продовжувати повільно підтягувати по­
ршень шприца на себе. Набрати в шприц 5 мл крові.

10. До місця ін'єкції прикласти ватну кульку, змочену спиртом, розв'язати
джгут, притиснути ватну кульку до місця ін'єкції І швидким рухом вивести
голку з вени.

11.Руку дитини зігнути в ліктьовому суглобі і притискати ватну кульку зі
спиртом до місця ін'єкції протягом 5 хв.

12. Зі шприца зняти голку (тримати голку між ІП і IV пальцями правої руки),
взяти в ліву руку стерильну пробірку, до стінки пробірки приставити
шприц і повільно по стінці пробірки випускати кров. Пробірку з направлен­
ням віднести в лабораторію.

13. Голку і шприц промивати протягом 1 хв в першому стерилізаторі в 5 % роз­
чині хлораміну.

14. Замочити голку і шприц у розібраному вигляді в другому стерилізаторі в 5

% розчині хлораміну на 1 год. Оцінка результатів

Результати лікування оцінюють під час комплексної, тривалої та етапної тера­пії. І етап її здійснюють у стаціонарі (до 1,5—2 міс), II етап — у місцевому рев-мосанаторії (до 2 міс), Ш етап — у домашніх умовах під наглядом дільничного лікаря і медичної сестри дитячої поліклініки, IV етап — санаторно-курортне лікування (курорти Криму) через 10—12 міс після стаціонарного лікування атаки ревматизму. Режим дня хворої дитини після ревматичної атаки повинен бути суворо індивідуальним і залежати від характеру перебігу ревматизму та функціонального стану серцево-судинної системи. Питання про відвідування школи вирішується індивідуально (в середньому через 6 міс від початку захво­рювання на ревматизм у разі нор-малізації біохімічних показників крові й да­них аналізу периферичної крові). Дітям надається додатковий вихідний день. Хворих дітей з активною фазою ревматизму звільняють від іспитів. У перші місяці відвідування школи дітей звільняють від уроків фізичної культури, при­значають ЛФК. За відсутності ознак активного ревматизму, у разі задовільних лабораторних аналізів, реакцій на фізичне навантаження (функціональні проби) через 4—6 міс діти починають відвідувати заняття фізичного виховання за ком­плексом підготовчої групи. Через 1 рік дитину допускають до фізичної підгото­вки у повному обсязі.

Дитина, яка перенесла ревматизм, перебуває на диспансерному обліку в рев-мокардіологічному кабінеті дитячої поліклініки. Протягом року після випису­вання із стаціонару дитину обстежують щомісячно, потім —1 раз на квартал. Під час огляду медсестра проводить функціональні проби, які допомагають оцінити стан серцево-судинної системи. Разом з цим враховують показники загального аналізу крові та ревмопроби. Проводять вторинну профілактику ревматизму, яка спрямована на запобігання рецидивам і розвиткові ускладнень захворювання, її успішність залежить від ретельного диспансерного спос­терігання за хворою дитиною з проведенням курсів превентивного лікування.

Щомісячно проводять біцилінотерапію біциліном-5 (дітям дошкіль-ного віку в дозі 750 000 Од, дітям шкільного віку — 1 500 000 Од). Якщо після перенесе­ної атаки ревматизму сформувалася вада серця, біцилінотерапію проводять біциліном-5 щомісячно протягом 5 років.

Якщо після перенесеного ревмокардиту вада серця відсутня, біцилінотерапію проводять біциліном щомісячно протягом 3 років, а в наступні 2 роки — по З міс навесні та восени.

У період гострих інфекцій та ГРВІ здійснюють лікування захворювань з обо­в'язковим застосуванням пеніциліну, еритроміцину протягом 7— 10 днів. Після закінчення цього курсу проводять біцилінотерапію біциліном-3 1 раз на тиж­день, а потім призначають біцилін-5. Первинна профілактика ревматизму вклю­чає такі заходи:

• загартовування організму;

• заняття фізичною підготовкою і спортом;

• профілактика гострих інфекційних захворювань, особливо ангін, ГРВІ, скар­
латини;

• своєчасна санація хронічних запальних вогнищ стрептококової інфекції в
мигдаликах, каріозних зубах, пазухах носа тощо;

• своєчасне консервативне й оперативне лікування хронічного тонзиліту;

• загальні санітарно-гігієнічні заходи, які спрямовані на припинення поширен­
ня стрептококової інфекції.

Захворювання крові і системи кровотворення ТЕМА; Лейкоз

План сестринського догляду ПРОБЛЕМА

Важкий стан дитини, різка слабкість, адинамія.

Причина

Інтоксикація бластними клітинами та продуктами їх руйнування.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 629 | Нарушение авторских прав