АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Дії медсестри. 1.Ліжковий режим до ліквідації екстраренальних проявів хвороби, нормаліза­ ції А/Т, зникнення набряків

1.Ліжковий режим до ліквідації екстраренальних проявів хвороби, нормаліза­
ції А/Т, зникнення набряків, поліпшення аналізів крові та сечі. Середня три­
валість ліжкового режиму—2—З тиж. Після досяг-нення явної позитивної
динаміки ниркового процесу дитину можна переводити на напівліжковий
режим.

2. Безсольова дієта — стіл №7а.

3. Антибїотикотерапія — ампіцилін, оксацилін, ампіокс, карбеніцилін, цефалі-
зин (кефзол), цефаток (клафоран). Курс 4—6 тиж, кожні 8—10 днів варто
міняти антибіотики. При оліго- та анурії дози антибіотиків зменшити до
1/2—1/3 добової дози.

4. Антигістамінні препарати—тавегіл, супрастин, діазолін, задитен — у вікових
дозах. Курс лікування 4—6 тиж.

5. Діуретичні засоби — салуретики, осмодіуретики.
Салуретики:

а) лазикс (фуросемід) — 3-5 мг на 1 кг маси тіла на добу, можна зас­
тосовувати у вигляді 1 % розчину в/в або в/м за 2 рази;

б) дихлотіазид (гіпотіазид) — добова доза становить 25 мг для дітей
раннього віку, 25—50 мг—дітей шкільного віку, 50—100 мг шкільного віку.
Дати усередину за 2 приймання;

в) етакринова кислота (урегіт) — добова доза 2,5—5 мг на 1 кг маси
тіла. Дають вранці після їди, І раз на день, щоденно або через день;

г) клопамід (бринальдикс) — дають вранці в добовій дозі 10— 20 мг;

д) тріамтерен—добова доза 0,025—0,05 г—дають за 1—2 приймання
після іди;

е) тріампур — добова доза 1— 2 таблетки 2 рази на добу після їди,
є) альдактон (верошпірон) —доза 10 мг на 1 кг маси тіла на добу, але
не більше ніж 200—300 мг на добу.

Осмодіуретики: 20 % розчин глюкози 10—15 мл в/в струминне та манітол 10— 20 % розчин (з розрахунку 1 г на 1 кг маси тіла). Діуретичний ефект справля­ють еуфілін, діуретин.

6. Нестероїдні препарати—вольтарен, індометацин, ібупрофен (бру-фен), хінга-
мін (делагіл, резохін). Курс лікування 3—6 міс І більше.

7. Вітамінотерапія — аскорбінова кислота, рутин, ретинол, токоферол, вітаміни
групи В.

8. Глюкокортикостероїдні препарати найбільший ефект справляють у разі неф-
ротичної форми гострого і хронічного гломерулонефриту — преднізолон,
урбазон, дексаметазон.

Повна добова доза преднізолону становить 1,5—2 мг на 1 кг маси тіла. Про­тягом 3—4 тиж призначити препарат у максимальній дозі з наступним переходом на тривалу переривчасту (підтримувальну) терапію. У міру зниження активності захворювання, поліпшення клініч-них та лаборато­рних показників добову дозу поступово зменшити І через 1,5—2 міс прибли­зно на половині початкової дози дитину перевести на переривчасте лікуван­ня у стаціонарі, яке продовжується вдома або у санаторії протягом 6—12 міс, іноді довше. Повну відміну препарату також здійснити поступово --по 2,5—5 мг кожні 5 днів. У період лікування глюкокортикоїдами призначити препарати калію — папаш ін. калію оротат.

9. Цитостатичні імуносупресори призначити у разі відсутності ефекту від гор­
мональної терапії протягом 3—4 тиж.

Хлорбутин (лейкеран) 0,2—0,3 мг на 1 кг маси тіла; циклофосфамід (циклофосфан); азатіоприк (імуран) 2— 3 мг на 1 кг маси тіла на добу. У по­вній дозі імуносупресори призначають у стаціонарі на 6—8 тиж, потім дають підтримувальні дози (1/2 терапевтичної дози ще протягом 2—4 міс і більше).

ПРОБЛЕМА

Ризик розвитку ниркової еклампсії.

Причина

Гіпертензія.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 443 | Нарушение авторских прав