АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Дії медсестри. 1.Обов'язково госпіталізувати дітей віком до 1 року і дітей віком понад 1 рік з ускладненнями пневмонії в окремий бокс або боксовану палату.

Прочитайте:
  1. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи у дітей раннього віку. Медсестринське обстеження даної системи.
  2. Визначення догляд за хворими, основні обов’язки медсестри.
  3. Дії медсестри
  4. Дії медсестри
  5. Дії медсестри
  6. Дії медсестри
  7. Дії медсестри
  8. Дії медсестри
  9. Дії медсестри

1.Обов'язково госпіталізувати дітей віком до 1 року і дітей віком понад 1 рік з
ускладненнями пневмонії в окремий бокс або боксовану палату.

2. Одночасно заповнювати палати, запобігати контактам дітей, які одужують,
з дітьми, які перебувають у гострій стадії хвороби.

 

1.Створити комфортні умови, подбати про лагідний материнський догляд, мак­
симальний спокій. У никати зайвих подразників,що можуть діяти на дитину.
Новонародженого з пневмонією помістити у кювез.

2. Проводити заходи щодо ліквідації дихальної недостатності.

3. Годувати дитину зцідженим грудним молоком або адаптованими і кисломо­
лочними сумішами дрібними порціями. Для дітей старшого віку їжа повинна
бути рідкою, висококалорійною, збагаченою вітамінами. Кількість годувань
на 1—2 більше, ніж у здорової дитини, щоб проміжки між їдою були менши­
ми. Збільшити кількість рідини за рахунок овочевих і фруктових со-
ків;овочевих, фруктових, ягідних відварів, ізюму, кураги, чорносливу, клюк­
ви, шипшини, брусниці). Об'єм рідини дітям 1-го року життя збільшують на
200—300 мл.

4. Провести антивірусну і антибактеріальну терапію. Призначаючи антибіоти­
ки, слід враховувати: анамнез хворої дитини, властивості збудника
(грампозитивність чи грамнегативність), які антибіотики вже застосовували,
алергійні реакції на введення антибіотиків, наявність проявів алергійного
діатезу. Особливо важливо знати чутливість мікроорганізму до антибіотика.
У разі відсутності клінічного ефекту на 3-ю добу слід замінити антибіотик
іншим.

5. Важливим принципом антибіотикотерапії є досягнення досить високої кон­
центрації препарату завдяки розраховуванню добової і разової доз антибіоти­
ка індивідуально за віком. Курс етіотропної терапії 7— 10 днів, якщо необ­
хідно 2— 3 курси із зміною антибіотика на кожен курс. У разі комбінованої
антибіотикотерапії звертати увагу на сумісність препаратів, різні методи їх
введення (в/в і в/м, в/м і перорально). Підвищити концентрацію антибіотика
у вогнищі інфекції можна шляхом внутрішньоорганного введення за допомо­
гою електрофорезу, ефективним є в/в крапельне введення на тлі гальваніза­
ції. Критерієм закінчення антибіотикотерапії є нормалізація клініко-
лабораторних показників. Відміняти ліки треба послідовно. Під час прове­
дення антибіотикотерапії необхідно стежити за слизовими оболонками, запо­
бігати розвиткові пліснявки.

6. Дітям із важкими формами гострої пневмонії вірусного або вірусно-
бактеріального походження протягом перших діб в/м потрібно ввести інтер-

ферон (лейкінферон) з розрахунку 300— 500 МО /1 кг маси тіла або реофе-рон з розрахунку 3000— 5000 МО /1 кг маси тіла. Провести курс антивірус-ної терапії—3 ін'єкції препарату з інтервалом 24—48 год.

7. У важких випадках розвитку токсикозу використовувати ентеральні дезінто-
ксикаційні засоби — ентеродез, ентеросорб, які у кишках зв'язують токсини і
запобігають всмоктуванню у кров.

8. Для проведення інфузійної терапії розрахувати добовий об'єм рідини для в/в
крапельного введення у кількості 50—60 мл /1 кг маси тіла (співвідношення
глюкози в добовому об'ємі рідин до сольових розчи-нів 3:1; співвідношення
кристалоїдних і колоїдних розчинів 2:1).

9. Калій уводити у 10% розчині глюкози (доза — І—2 ммоль на 1 кг маси тіла).

10. Проводити інфузії нативної донорської плазми — 5—10 мл на 1 кг маси
тіла на добу або вводити імуноглобулін у дозі 3 мл протягом 3 днів.

11.Дітям із важкою формою пневмонії в перші дні використовувати свіжозамо-

рожену плазму—10—20 мл/1 кг маси тіла.5% розчин альбуміну (10—20 мл

наї кг маси тіла). 12.У гострий період пневмоній за наявності вираженого токсикозу вводити

глюкокортикоїдні препарати (преднізолон 3—5 мг на 1 кг маси тіла на добу

протягом 2—3 днів).

13. Екстракорпоральні методи боротьби з токсикозом.

14. Вітамінотерапія.

15.Проводити антигрибкову терапію (ністатин—100 мг/1 кг маси тіла на добу), застосування біопрепаратів (лактобактерин, біфідумбактерин, біфікол, лі-некс, бактисубтил).

16.Фізіотерапевтичні засоби.

ПРОБЛЕМА

Тахікардія,слабкість тонів серця, артеріальний тиск підвищений.

Причина

Пневмонія, виражений токсикоз і серцево-судинна недостатність.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 552 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)