АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Підрахунок частоти дихання

Місце проведення: дитячий стаціонар, поліклініка, домашні умови. Оснащення робочого місця: фонендоскоп. Попередня підготовка:

У новонароджених і дітей раннього віку відзначається діафрагмальний тип ди­хання. З 5 — 6 років з'являється грудний тип дихання, а з періоду статевого до­зрівання у хлопчиків тип дихання змінюється на черевний. Підрахунок частоти дихання краще проводити, коли дитина спить. Основний етап виконання:

1.У дітей раннього віку підраховують частоту дихання за 1 хв за допомогою
фонендоскопа. Для цього слід приставити фонендоскоп до носа дитини. Та­
кий спосіб зручний, бо не потрібно роздягати дитину.

2. Покласти свою руку на грудну клітку дитини, на місце проекції діафрагми.
Підрахувати частоту дихання за 1 хв.

3. У дітей старшого віку можна рахувати частоту дихання, спостерігаючи за
екскурсією грудної клітки або черевної стінки.

4. Визначити зміни між частотою дихання і пульсу. У здорових дітей раннього
віку на один вдих і видих реєструється 3—3,5 ударів пульсу, а у дітей віком
понад один рік — 4 удари пульсу. У дітей з ураженнями органів дихання ці
співвідношення змінюються— 1:2; 1:2,5.

5. Порівняти підраховану у дитини частоту дихання з середніми показниками
частоти дихання відносно до віку дитини.

6. Якщо кількість дихальних актів збільшена, треба визначити, до якого виду
належить задишка:

а) інспіраторна задишка —утруднення дихання при вдихові, характерна для
стенозуючого ларингіту;

б) експіраторна задишка—утруднення дихання на видихові, характерна для
обтураційного бронхіту, астматичного стану;

в) змішана задишка — експіраторно-інспіраторна, характерна для
бронхіту і пневмонії..

Взяття мазків із зіва, носа на стафілокок, із задньої стінки глотки — на пневмокок

Місце проведення: дитячий стаціонар, поліклініка. Оснащення робочого місця:

1.Штатив для пробірок.

2. Стерильні пробірки з ватними тампонами на металевих стержнях.

3. Стерильні шпателі.

4. Склянка для забруднених шпателів.
Попередня підготовка:

Підготовка рук медичного працівника. Дитину посадити обличчям до світла. Маленьку дитину тримає на руках мати або помічник. Посадити дитину до себе спиною, праву руку покласти на лоб дитини, а ліву руку — на її грудну клітку. Лівою рукою зафіксувати руки дитини, а її ноги зафіксувати між своїми но­гами. Мазок із зіва брати вранці до годування дитини, до оброблення ротової порожнини дезінфекційними розчинами. В термінових випадках можна брати мазок із зіва через 2—3 год після їди. Основний етап виконання:

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 713 | Нарушение авторских прав