АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Дії медсестри. 1. Госпіталізація та лікування в стаціонарних умовах.

Прочитайте:
  1. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи у дітей раннього віку. Медсестринське обстеження даної системи.
  2. Визначення догляд за хворими, основні обов’язки медсестри.
  3. Дії медсестри
  4. Дії медсестри
  5. Дії медсестри
  6. Дії медсестри
  7. Дії медсестри
  8. Дії медсестри
  9. Дії медсестри
  10. Дії медсестри

1. Госпіталізація та лікування в стаціонарних умовах.

2. Припинити годувати дитину.

3. Промити шлунок 1—2%розчином гідрокарбонату натрію або чаєм, ізотоні­
чним розчином натрію хлориду.

4. Поставити очисну клізму, після неї — лікувальну з антибактеріальними
препаратами.

5. Після промивання шлунка через зонд ввести в шлунок разову дозу антибіо­
тика (поліміксин М) з 0,25%розчином новокаїну — 5 мл і 0,25 % розчином
аміназину (1 крапля на рік життя).

6. У харчуванні зробити водно-чайну паузу протягом 24 годин.

7. Розрахувати необхідний об'єм рідини (150 мл /1 кг маси тіла дитини).

8. Давати дитині лікувальні розчини (5 % розчин глюкози, регідрон, ізотоніч­
ний розчин, розчин Рінгера, настої лікарських трав, вітамінний чай) кожні
10 хв по 5—10 мл.

9. Інфузійна терапія. Медсестра стежить за витіканням рідини і положенням
голки у вені, а також за флаконами. Регулює частоту крапель внутрішньо­
венного вливання — 4 —6 за 1 хв.

10. У разі введення глюкози (підшкірне або внутрішньовенне) на кожні 5 г
ввести 1 Од інсуліну.

11.Після водно-чайної паузи провести дозоване годування зцідженим грудним
молоком або кисломолочними сумішами (В-кефір, В-ацидофільне молоко)
— по 10 мл кожні 2 год, 10 разів на добу. Давати дитині пити лікувальні
суміші до добової потреби.

12. Після того, як стан дитини поліпшиться, її прикладають до грудей на 3—5
хв, а кількість сумішей у разі штучного вигодовування збільшують до 20—
ЗО мл на кожне із 7—8 годувань.

13. Принцип розширення дієти такий самий як і для хворих на просту диспеп­
сію, але розширюють дієту поступово, обережно, повертаючись до норма­
льного годування через 12 днів.

14. Антибіотикотерапія. Перорально дають препарати, які діють на грамнегати-
вну мікрофлору. За наявності гнійних вогнищ запального процесу — анти­
біотики широкого спектру дії (ампіцилін, роваміцин, цепарин, цефалексин,
кефзол) в/м або в/в.

15. Для лікування дисбактеріозу ввести біопрепарати лінекс, лактобактерин,
біфідумбактерин, краплі „Хілак".

16. Вітамінотерапія.

17. За наявності парезу кишечника ввести прозеринО,05% розчин 0,1 мл на 1
рік життя — і застосувати газовідвідну трубку.

18. Сухе тепло на живіт.

19. Стежити за температурою тіла дитини. Якщо температура приміщення 23—
24 С дитину слід зігріти.

20. Змінювати положення дитини у ліжечку.

21. Доглядати за шкірою, особливо в пахвових ділянках і на сідницях. Після
підмивання змащувати і шкіру на цих ділянках лікувальними оліями
(обліпихи, шипшини).

22. Стежити за чистотою білизни дитини.

23. Зважувати дитину перед годуванням, а також перед і після краплинного
введення рідини.

24. Стежити за частотою блювання, випорожнень. Описувати характер випоро­
жнень: колір, запах, консистенцію, патологічні домішки.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 468 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)