Дії медсестри. 1. Госпіталізація та лікування в стаціонарних умовах.
1. Госпіталізація та лікування в стаціонарних умовах.
2. Припинити годувати дитину.
3. Промити шлунок 1—2%розчином гідрокарбонату натрію або чаєм, ізотоні чним розчином натрію хлориду.
4. Поставити очисну клізму, після неї — лікувальну з антибактеріальними препаратами.
5. Після промивання шлунка через зонд ввести в шлунок разову дозу антибіо тика (поліміксин М) з 0,25%розчином новокаїну — 5 мл і 0,25 % розчином аміназину (1 крапля на рік життя).
6. У харчуванні зробити водно-чайну паузу протягом 24 годин.
7. Розрахувати необхідний об'єм рідини (150 мл /1 кг маси тіла дитини).
8. Давати дитині лікувальні розчини (5 % розчин глюкози, регідрон, ізотоніч ний розчин, розчин Рінгера, настої лікарських трав, вітамінний чай) кожні 10 хв по 5—10 мл.
9. Інфузійна терапія. Медсестра стежить за витіканням рідини і положенням голки у вені, а також за флаконами. Регулює частоту крапель внутрішньо венного вливання — 4 —6 за 1 хв.
10. У разі введення глюкози (підшкірне або внутрішньовенне) на кожні 5 г ввести 1 Од інсуліну.
11.Після водно-чайної паузи провести дозоване годування зцідженим грудним молоком або кисломолочними сумішами (В-кефір, В-ацидофільне молоко) — по 10 мл кожні 2 год, 10 разів на добу. Давати дитині пити лікувальні суміші до добової потреби.
12. Після того, як стан дитини поліпшиться, її прикладають до грудей на 3—5 хв, а кількість сумішей у разі штучного вигодовування збільшують до 20— ЗО мл на кожне із 7—8 годувань.
13. Принцип розширення дієти такий самий як і для хворих на просту диспеп сію, але розширюють дієту поступово, обережно, повертаючись до норма льного годування через 12 днів.
14. Антибіотикотерапія. Перорально дають препарати, які діють на грамнегати- вну мікрофлору. За наявності гнійних вогнищ запального процесу — анти біотики широкого спектру дії (ампіцилін, роваміцин, цепарин, цефалексин, кефзол) в/м або в/в.
15. Для лікування дисбактеріозу ввести біопрепарати лінекс, лактобактерин, біфідумбактерин, краплі „Хілак".
16. Вітамінотерапія.
17. За наявності парезу кишечника ввести прозеринО,05% розчин 0,1 мл на 1 рік життя — і застосувати газовідвідну трубку.
18. Сухе тепло на живіт.
19. Стежити за температурою тіла дитини. Якщо температура приміщення 23— 24 С дитину слід зігріти.
20. Змінювати положення дитини у ліжечку.
21. Доглядати за шкірою, особливо в пахвових ділянках і на сідницях. Після підмивання змащувати і шкіру на цих ділянках лікувальними оліями (обліпихи, шипшини).
22. Стежити за чистотою білизни дитини.
23. Зважувати дитину перед годуванням, а також перед і після краплинного введення рідини.
24. Стежити за частотою блювання, випорожнень. Описувати характер випоро жнень: колір, запах, консистенцію, патологічні домішки.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 468 | Нарушение авторских прав
|