Допомога дитині нри позитивній алергічній реакції загального тину - анафілактичному шоку
Проблема. Непритомність, порушення дихання, серцево- судинної діяльності.
Показання. Негайна ліквідація гострої алергічної реакції негайного типу.
Протипоказання. Відсутні.
Виконавець. Медсестра дитячої поліклініки або дитячого стаціонару.
Місце проведення. Дитячий стаціонар, домашні умови.
Оснащення робочого місця. Стерильний столик, на якому підготовлено: одноразові шприци, пінцети (2-—3 шт.), 70% спирт — 50 мл, ватні кульки (20—25 шт.), препарати в ампулах — 0,1 % розчин адреналіну, 1 % розчин мезатону, 2% розчин супрастину, 2,5% розчин піпольфену, преднізолон, гідрокортизон.
І. Попередній етап.
Підготовка медсестри. Після дезінфекції рук надягнути стерильні гумові рукавички.
Підготовка медичного інструментарію. На стерильний Лоток покласти стерильні одноразові шприци, ватні кульки, омочені 70 % спиртом.
Підготовка дитини. Провести обстеження дитини, з’ясу- иати причини алергічної реакції. По можливості припинити дію алергену. Анафілактичний шок виникає при введенні антибіотиків, сульфаніламідних препаратів, гаммаглобуліну, вакцин, сироваток та інших лікарських засобів, при укусах комах, від холоду. Негайно припинити введення препарату, який викликав алергічну реакцію. Якщо алерген потрапив аерогенним шляхом (речовини побутової хімії, шерсть і пух тварин, птахів тощо), негайно забрати дитину з цього приміщення, де діє алерген, забезпечити доступ свіжого повітря.
II. Основний етап.
1. Негайно ввести підшкірно 0,1 % розчин адреналіну 0,1 мл. Уводити 0,1 % розчин адреналіну по 0,1 мл кожні 15 хв (З—5 ін’єкцій до виведення дитини з алергічного шоку).
2. Місце ін’єкції або укус обколоти 0,1 % адреналіном в розведенні 1:10’000. Готують розчин: 0,1 мл 0,1 % адреналіну і 0,9 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.
3. Якщо введено лікарські засоби в кінцівку, то накласти на кінцівку джгут вище місця введення.
4. На місце ін’єкції або укусу комахи прикласти холод.
5. При блискавичній формі негайно проводити реанімаційні заходи: штучну вентиляцію легенів і закритий масаж серця.
6. Провести інгаляцію 100 % киснем через маску в кількості 10—12 л за 1 хв.
7. Внутрішньовенно ввести глюкокортикоїди: преднізолон у дозі — 2—5 мг на 1 кг маси (в 1 мл преднізолону ЗО мг діючої речовини) або дексаметазон, який рахується як преднізолон.
8. Внутрішньовенно ввести 2,5 % розчин піпольфену — 0,1 мл на 1 кг маси (1—2 мг на 1 кг маси) або димедролу 1 % розчин у дозі 1—2 мг на 1 кг маси тіла.
9. Внутрішньовенно ввести еуфілін 2 % розчин (5 мг на 1 кг маси).
10. При недостатньому ефекті -— внутрішньовенно краплинно ввести 0,2 % розчин норадреналіну у дозі 1—3 мкг на 1 кг маси тіла з фізіологічним розчином натрію хлориду.
11. При некупованому бронхоспазмі проводиться інгаляція сальбутамолом, вентоліном.
12. Терміново госпіталізувати до реанімаційного відділення.
III. Завершальний етап.
В умовах стаціонару внутрішньовенно або ендотрахеально вводити 0,1 % розчин адреналіну в дозі 5 мкг на 1 кг з подальшим його введенням внутрішньовенно краплинно в дозі 1 — 2 мкг на 1 кг у 200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду до відновлення ефективного кровообігу.
Внутрішньовенно краплинно вводиться гідрокортизон у дозі 5—15 мг на 1 кг (в 1 мл гідрокортизону 25 мг діючої речовини). Проводиться інфузійна терапія.
Примітка. Увага! При явищах шоку, що зберігаються (після попередньої премедикації 0,1 % атропіном сульфату (0,1 мл на рік життя, але не більше 0,5 мл) та кетаміном у дозі 5 мг на 1 кг внутрішньовенно), проводиться інтубація трахеї і ШВЛ.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 607 | Нарушение авторских прав
|