Допомога при судомному синдромі на тлі спазмофілії
Проблема. Судоми.
Показання. Запобігти синдрому судом.
Протипоказання. Відсутні.
Виконавець. Патронажна медсестра, медсестра дитячого стаціонару.
Місце проведення. Дитячі лікувально-профілактичні заклади, вдома.
Оснащення робочого місця. Дитяче ліжко, сповивальний столик, пелюшки, стерильний столик, на якому підготовлені одноразові шприци, шпателі (2—3 шт.), ватні кульки (20—25 шт.), пінцети (2—3 шт.), 70 % спирт — 50 мл, марлеві серветки (2—3 шт.), препарати в ампулах: 0,5 % розчин седуксену, 0,25 % розчин дроперидолу, 0,5 % розчин реланіуму, 0,5 % розчин діазепаму, 20 % розчин натрію оксибутирату, 10 % розчин кальцію глюконату, преднізолон; лотки для забруднених пінцетів та ватних кульок; катетер, гумова трубка або екстрактор.
I. Попередній етап.
Підготовка медсестри. Після дезінфекції рук надягнути стерильні гумові рукавички.
Підготовка медичного інструментарію. На стерильний лоток покласти стерильні одноразові шприци, ватні кульки, змочені 70 % спиртом.
На другий стерильний лоток викласти стерильний одноразовий поліетиленовий катетер для відсмоктування слизу.
Підготовка дитини. Дитину покласти таким чином, щоб запобігти травмуванню при судомах. Забезпечити вільний доступ повітря.
II. Основний етап.
1. Звільнити дихальні шляхи від слизу за допомогою катетера, гумової трубки, екстрактора або пальця, обгорнутого ватною або марлевою серветкою.
2. Зафіксувати нижню щелепу, висунути її вперед, щоб запобігти западанню язика.
3. Увести внутрішньом’язово 10 % розчин кальцію глюконату 0,2—0,3 мл на 1 кг маси.
4. Увести внутрішньом’язово протисудомний препарат: 0,5 % розчин седуксену або 0,5 % розчин реланіуму 0,1—0,2 мг або 0,1—0,2 мл на 1 кг маси (в такій дозі можна ввести 0,5 % розчин діазепаму, сібазону).
5. Тільки в стаціонарі можна вводити внутрішньовенно краплинно 20% розчин натрію оксибутирату — 100—150 мг на 1 кг маси.
6. Потенціює дію антиконвульсантів 0,25 % розчин дропс ридолу. Ввести препарат внутрішньовенно або внутрішньо м’язово в дозі 0,25—0,5 мг або 0,1—0,2 мл на 1 кг маси.
7. Використовують глікокортикоїди. Ввести внутрішньо венно гідрокортизон — 5—10 мг/кг маси або внутрішньом’язо во преднізолон — 2—3 мг на 1 кг маси.
8. Провести оксигенотерапію.
III. Завершальний етап.
Після зняття судомного синдрому призначити курс 10 % розчину амонію хлориду по 1 чайній або 1 десертній ложці 3—4 рази на день, 10 % розчину кальцію глюконату або кальцію хлориду — по 1 чайній ложці 3 рази на день протягом 2—3 тижнів. Протирахітне лікування розпочинають через 3 дні після призначення препаратів кальцію (за умови вирівнювання вмісту кальцію у крові дитини (норма Са в крові 2 ммоль/л).
Примітка. Увага! Крім біохімічного аналізу крові на вміст Са можна проводити пробу Сулковича (на порошок-індикатор нанести краплю сечі, при наявності в сечі Са порошок стає зеленим). При негативній пробі Сулковича, коли Са зворотньо всмоктується в канальцях нирок, можна розпочинати лікування рахіту.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 700 | Нарушение авторских прав
|