 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Клінічні особливості. Інкубаційний період коливається від 2 до 7 днів, частіше 3-4 дні.Інкубаційний період коливається від 2 до 7 днів, частіше 3-4 дні.
По ступеню звуження просвіту гортані розрізняють: - стеноз I ступеню (компенсований) – захриплість голосу, у спокої подих рівний, незначне втягнення яремної ямки і міжреберних проміжків, кислотно-основний стан і рО2 крові в межах норми; - стеноз II ступеню (субкомпенсований) – дитина збуджена, подих гучний, в акті подиху бере участь допоміжна мускулатура, виражене втягнення яремної ямки і міжреберних проміжків, шкірні покриви яскраво-червоного кольору, потім з'являється ціаноз, пульс частий і напружений, субкомпенсований метаболічний або змішаний ацидоз; - стеноз III ступеню (декомпенсований) – дитина збуджена або загальмована, гучний, чутний на відстані, подих, ціаноз носо-губного трикутника, липкий холодний піт, тахікардія, розширення границь серця, ознаки застою в малому колі кровообігу, зіниці розширені, гавкаючий кашель, змішаний респіраторний і метаболічний ацидоз, гіпоксемія; - стеноз I V ступеню (асфіктичний) – настає асфіксія і смерть від гіпоксичної коми. Медична допомога та лікування полягає у покращення прохідності дихальних шляхів шляхом зменшення запального набряку із використанням протизапальних лікарських засобів. Дитині слід забезпечити доступ свіжого, бажано зволоженого, повітря, за показами – оксигенотерапія (інгаляція зволоженого і зігрітого кисню). Зволоження повітря досягають шляхом проведення парових сольових інгаляцій, можливо з додаванням глюкокортикостероїдів. Глюкокортикоїди (як стероїдні протизапальні засоби) застосовуються також і парентерально з розрахунку за преднізолоном 1-2 мг/кг разово (можливо ректально при І ступені), до 10мг/кг на добу. Добова доза розподіляється ситуативно на 4-5 прийомів без дотримання біологічного ритму. Для поповнення перспіративних втрат рідини дитині дають тепле лужне пиття, при виразній дихальній недостатності – інфузійна терапія. До наведеної терапії, при III ступені стенозу додається обов'язкове забезпечення штучних дихальних шляхів (інтубація трахеї, трахеотомія у випадку неможливості провести в трахею інтубаційну трубку). Інтубацію трахеї здійснюють тільки на самостійному диханні. Для зниження рефлексів з трахеї та гортаноглотки можливе зрошення ротової порожнини, носових ходів місцевими анестетиками (0,1% р-н лідокаїну). При IV ступеню стенозу п роводиться серцево-легенева реанімація, лікування набряку-набухання головного мозку. Недоцільно використовувати препарати, які обумовлюють зменшення секреції залоз дихальних шляхів, утруднюючи мукоциліарний кліренс, а також тих лікарських засобів, ефекти яких не дозволяють об'єктивно оцінити стан дитини (із снодійним чи седативним ефектом). Профілактика Специфічної профілактики вірусу парагрипу не існує. Неспецифічна профілактика включає в себе ізоляцію хворого дитини на 5-7 днів з моменту прояву перших симптомів хвороби. Приміщення, в якому знаходитися дитина, необхідно часто провітрювати, навколишні предмети обробляти дезінфікуючими розчинами, раз в день проводити вологе прибирання. При контакті з хворим використовувати марлеву маску. Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 470 | Нарушение авторских прав |
Вірус парагрипу посідає перше місце серед причин розвитку стенозу гортані, що призводить до дихальної недостатності різного ступеня тяжкості та з різним прогнозом. Для стенозуючого ларингіту характерними є осиплість голосу аж до його зникнення (афонія), грубий сухий «гавкаючий» кашель, утруднене дихання під час вдиху. Особливо небезпечним є стенозуючий ларингіт для дітей раннього віку, оскільки в них унаслідок анатомо-фізіологічних особливостей дуже швидко розвивається круп — набряк гортані, який без своєчасного лікування може мати несприятливі наслідки.