АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клінічні особливості. Інкубаційний період триває 1-6 днів (частіше 2-3 дні)

Інкубаційний період триває 1-6 днів (частіше 2-3 дні). Захворювання характеризується слабко виразними симптомами загальної інтоксикації: починається гостро, з'являється нездужання, тяжкість в голові. Ці симптоми розвиваються на тлі нормальної або субфебрильної температури. Одночасно розвивається катаральний синдром – чхання, відчуття саднення, дряпання в горлі. З'являються закладеність носа, утруднення носового дихання. Через анатомічні особливості порушення носового дихання у дітей 1-го року життя супроводжується в них неспокоєм, утрудненим смоктанням материнських грудей.

Провідний симптом – нежить з рясними серозними виділеннями, які спочатку мають водянистий характер, потім стають слизовими. Поряд з ринореєю часто спостерігається сухий деручкий кашель, гіперемія повік, сльозотеча. У середньому нежить триває 6-7 днів, але може затягнутися до 14 днів. У хворих з'являється відчуття важкості в області додаткових пазух, відчуття закладеності вух, знижуються нюх, смак, слух. Шкіра біля носових ходів мацерується. У зіві запальні зміни виражені слабо і характеризуються помірною гіперемією дужок, мигдаликів, слизової оболонки м'якого піднебіння, рідше задньої стінки глотки.

Діагностика

Діагностика проводиться за наведеними клінічними особливостями.Велике значення мають епідеміологічні дані про наявністьаналогічних захворювань серед осіб,що контактують з дитиною.Для лабораторного підтвердження діагнозу використовують виділення вірусу на культурі тканин.Для швидкої діагностики застосовують РІФА,матеріал беруть із нижніх носових раковин.

Лікування

Лікування риновірусної інфекції симптоматичне, профілактика неспецифічна 14 днів. Симптоматичне:

1. У перший день ефективне використання лейкоцитарного інтерферону, який закопується в носові ходи.

2. Показані тепле рясне пиття, гарячі ванні для ніг, інгаляції. При розвитку фарингіту - змазування слизової глотки розчином Люголя в гліцерині, зрошення слизової мірамістином, препаратами "Інгаліпт", "Биопарокс", прийом таблеток фалімінт та ін

3. Дня покращення носового дихання застосовують судинозвужувальні препарати: закопують в ніс 0,1% (для дітей 0,05%) розчин галазолина або нафтизину (по 1-2 краплі в кожну ніздрю 3 рази в день), борно-адреналінові краплі, 1% або 2% розчин гідрохлориду ефедрину. При головному болю беруть анальгін, парацетамол, ібупрофен та інші протизапальні засоби. Для зменшення алергізації організму призначають супрастин або діазолін. Судинозвужувальні краплі не слід застосовувати більше 3-4 днів через можливого розвитку "медикаментозного" нежитю, позбутися якого набагато складніше.

4. З фізіотерапевтичних методів лікування застосовують електрофорез, УФО, УВЧ на крила носа.

Профілактика

Профілактика проводиться за загальними протиепідемічними принципами при ГРВІ. Вакцинопрофілактика риновірусні інфекцій неможлива через значну частину серологічних варіантів збудника.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 507 | Нарушение авторских прав