Підготовка хворого до внутрішньовенної холецистографії і
Холангіографії
1. За 1—2 дні до обстеження зробити пробу на індивідуальну чутливість орга нізму дитини до контрастного йодовмісного препарату. З цією метою ввести 1 мл препарату в/в із тест-ампули. Якщо після проби не спостерігається ознак йодизму (кашель, нежить, сльозоточивість, підвищення X тіла, виси пання), то можна не побоюватися реакції. У разі появи цих ознак слід негай но повідомити лікареві і за його призначенням увести хворому 1 мл 1 % розчину димедролу або 1 мл преднізолону в/м; 10 мл 10 % розчину кальцію хлориду в/в повільно.
2. Якщо тест-ампули відсутні, то за призначенням лікаря розкрити ампулу ко нтрастної речовини 10 або 20 мл, набрати з неї 1 мл препарату і ввести пові льно в/в. Таку пробу роблять за 3— 4 год до обстеження. Ампулу з залиш ком контрастної речовини закрити стерильною марлевою серветкою. У разі позитивної проби лікар відміняє обстеження хворого.
3. Якщо в минулому у дитини спостерігалися алергій ні реакції, то протягом декількох днів до постановки проби за призначенням лікаря їй слід дати антигістамінний препарат (димедрол або супрастин).
рих жовтків курячих яєць. Якщо дитина не може
4. У разі негативної проби на індивідуальну чутливість організму до контрастного препарату простежити, щоб із раціону дитини за 3 дні до дослідження були виключенні продукти, які спричиняють газоутворення.
5.Напередодні ввечері та вранці в день дослідження хворому поста-вити очисні клізми. Очищення КИШОК ЗДІЙСНИТИ до 2чистої води". Вранці клізму зробити не пізніше, як за 2 год до обстеження.
6.У рентгенологічний кабінет дитина має прийти натще.
7.За відсутності алергійних проявів на введення йодоконтрастних препаратів безпосередньо перед рентгенологічним обстеженням ввес-ти 40 мл підігрітої на водяній бані до т 38 °С контрастної речовини в/в (20 % розчин білігносту або біліграфіну).
8.Через 10—15 хв після в/в введення йодоконтрастної речовини рентгенолог робить знімок, на якому видно жовчні протоки, а через 40— 45 хв заповнюється жовчний міхур.
Підготовка хворого до ультразвукового дослідження органів
Травлення
Високоінформативні ультразвукові методи діагностики, які грунтуються на здатності різних тканин і середовищ організму по-різному відображати ультразвукові хвилі, що проходять через них, дуже широко використовують для діагностики захворювань органів травлення.
За допомогою ультразвукової діагностики можна визначити форму, положення, розміри, структуру різних органів черевної порожнини— жовчного міхура, печінки, підшлункової залози, дослідження дозволяє виявити конкременти, пухлини, кісти, абсцеси та іншу патологію.
Метою підготовки хворого до ультразвукового дослідження є повне звільнення кишок від газів, тому що вони утруднюють огляд внутрішніх органів. Місце проведення: стаціонар, домашні умови, кабінет ультразвукової діагностики. Оснащення робочого місця:
1.Медична карта стаціонарного хворого або амбулаторна карта хворого.
2. Карболен у таблетках.
3. Кружка Есмарха.
4. 1—1,5 л води кімнатної температури.
5. Стерильний вазелін у флаконі.
6. Стерильний пінцет.
7. Стерильні ватні тампони.
8. Клейонка.
9. Гумові рукавички. Попередня підготовка: Напередодні:
1.Медичній сестрі поліклініки виписати хворому направлення в кабінет УЗД; поінформувати його про правила підготовки до процедури; дати заявку в кабінет УЗД;
2. Медичній сестрі стаціонару зробити вибірку з листків призначень, кому із хворих призначене лікарем дане обстеження, попередити дитину або її батьків про дату обстеження і поінформувати їх про правила підготовки до процедури; дати заявку в кабінет УЗД;
Удень дослідження:
1.Амбулаторному хворому з'явитися з батьками в кабінет УЗД у призначений день і годину з направленням і з амбулаторною картою для запису результатів дослідження;
2.Стаціонарному хворому з'явитися в кабінет УЗД у супроводі медсестри відділення, яка відносить медичну карту стаціонарного хворого сама.
Основний етап виконання:
І.За 3 доби до дослідження з харчового раціону хворого виключити продукти, які сприяють утворенню газів у кишках (свіже молоко, свіжий хліб, бобові, картоплю, капусту, солодощі тощо). Дитина повинна споживати їжу, що легко засвоюється, дає найменшу кількість шлаків і не подразнює слизову оболонку кишок.
2.Для зменшення метеоризму протягом 3 днів призначити хворому карболен (по 2 таблетки тричі на день) або відвар ромашки(200—250 г протягом дня). Відвар ромашки готують так: 1 ст. л. сухої ромашки заварити 1 склянкою окропу, настояти протягом ЗО хв і процідити.
3.Напередодні дослідження ввечері поставити хворому очисну клізму (при закрепах).
4.Поінформувати дитину або її батьків, що дослідження проводиться натще; уранці не можна їсти, приймати лікарські препарати, пити.
5.Попередити дитину або й батьків, щоб на дослідження вони взяли з собою рушник.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 527 | Нарушение авторских прав
|