АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Дії медсестри. 1.Застосовувати дієту № 1а, яка включає: слизові супи, овочеві відвари; вміст солі—3—5 г на добу, вершкове масло

1.Застосовувати дієту № 1а, яка включає: слизові супи, овочеві відвари; вміст
солі—3—5 г на добу, вершкове масло, 1—2 яйця на добу (омлет на парі),
кисіль, рідке картопляне торе, слизувата каша (гречана, манна), м'ясне суф­
ле 1 раз на 2—3 дні. Вживання їжі 5— 6 разів на добу. На 5—6-ту добу пере­
йти на дієту № 16, яка включає: слизові і супи, протерті супи, пюре, рідку
кашу, м'ясо у вигляді парових котлет, тефтелей, білі сухарі. На 10—11-ту
добу перейти на дієту №1, яка включає: хліб білий черствий, парове протерте
м'ясо, докторську ковбасу, відварений язик, протерті та непротерті супи
(гречані, рисові, манні), відварену та печену картоплю, компот, розведені
солодкі соки.

2. Використовувати препарати антисекреторної дії:

1)інгібітори синтезу хлористоводневої кислоти—омепрол(омепразол); 2)блокатори Н2-рецепторів гістаміну: циметидин, ранітидин, гісто-дил, ле-цидил;

3) селективний антихолінергічний препарат — гастроцепін, що галь-мує сек­рецію;

4)інгібітори пепсину — амілопектин, амілосульфат, камілозид; 5)антациди — вікалін, вікаїр, альмагель або альмагель А, фосфалю-гель, пее-хоо, маалокс;

6)блокатори передачі імпульсів до М-холінорецепторів — атропін, платифі-лін; 7) інактиватори гістаміну — метилметіонінсульфонію хлорид.

3. Використовувати слизоутворювальні препарати для захисту слизової оболон­
ки шлунка — емпрастил, ріопрастил.

ПРОБЛЕМА

Стійка нудота, блювання через 15 хв після їди.

Причина

Виразкова хвороба шлунка.

Очікуваний результат

Нормалізувати моторно-евакуаторну функцію травного апарату.

Дії медсестри

1.Застосовувати дієтотерапію.

2. Створити лагідний мікроклімат під час перебування дитини в стаціонарі.

3. Використовувати седативні та снодійні препарати.

4. Проводити сеанси психотерапії.

5. Застосовувати препарати, які нормалізують моторно-евакуаторну функцію шлунка і дванадцятипалої кишки — папаверину гідрохлорид, но-шпу, галі-дор, церукал.

Реалізація плану догляду

Підготовка хворого до рентгенологічного дослідження

Шлунка

Рентгеноскопія (просвічування рентгенівськими променями) і ренгенографія (фотографування за допомогою рентгенівських променів) — важливі методи дослідження травного каналу. Для дослідження порожнистих органів (шлунка, кишок, жовчного міхура, ниркових мисок), які утворюють на екрані порівняно густу однорідну тінь, використовують контрастні речовини. Рентгенологічне обстеження шлунка із застосуванням суспензії барію сульфату (контрастної речовини) дає змогу визначити форму, величину, положення, рухомість шлун­ка, виявити локалізацію виразки та інших патологічних утворень. Метою підго­товки хворого до рентгенологічного дослідження шлунка є звільнення його від вмісту і газів.

Місце проведення: стаціонар, домашні умови, рентгенологічний кабінет. Оснащення робочого місця:

1.Медична карта стаціонарного хворого або амбулаторна карта хворого.

2. Барієва суміш.

3. Склянка.

4. Стерильний лоток.

5. Стерильний шприц ємкістю 2 мл з голкою.

6. Стерильні ватні кульки.

7. 0,1 % розчин атропіну сульфату в ампулах.

8. 70 % етиловий спирт у флаконі.
Попередня підготовка:
Напередодні:

1.Медсестрі поліклініки виписати хворому направлення в рентгенологічний
кабінет; поінформувати його про правила підготовки до процедури; дати
заявку в рентгенологічний кабінет;

2. Медсестрі стаціонару зробити вибірку з листків призначень, кому із хворих
призначене лікарем дане обстеження, попередити дитину про дату обстежен­
ня і поінформувати про правила підготовки до процедури; дати заявку в рен­
тгенологічний кабінет;

У день дослідження:

1.Амбулаторного хворого батьки приводять у рентгенологічний кабінет у при­
значений день і годину з направленням і з амбулаторною картою для запису
результатів дослідження;

2. Стаціонарного хворого медсестра відводить у рентгенологічний кабінет і
заносить його медичну карту.

Основний етап виконання:

1.Поінформувати дитину, що рентгенологічне обстеження шлунка проводить­
ся натще. Легку вечерю можна вжити не пізніше 20-ї години. На ніч пореко­
мендувати випити склянку кефіру.

2. Уранці в день обстеження хворий не повинен вживати їжу, приймати лікар­
ські препарати, пити.

3. При деяких захворюваннях шлунка і дванадцятипалої кишки рент­
генологічному обстеженню заважають накопичені в них рідина і слиз. У та­
кому разі за призначенням лікаря у хворого слід відсмоктати шлунковий
вміст через зонд, якщо необхідно, промити шлунок. Промивну рідину пока­
зати лікарю або рентгенологу.

4. Іноді, за призначенням рентгенолога, хворому вводять 0,5—1 мл 0,1 % роз­
чину атропіну сульфату підшкірне для зняття спазмів і посилення перисталь­
тики шлунка.

5. У рентгенологічному кабінеті за вказівкою рентгенолога хворий випиває 200
г барієвої суміші.

6. Хворому із повільною евакуацією (стеноз, атонія) призначають повторне
обстеження на 2-й і 3-й день для визначення добового залишку контрастної
маси в шлунку. Дуже важливо точно дотримувати терміну повторного огля­
ду.

Підготовка хворого до езофагогастродуоденоскопйи асисту­вання лікарю під час проведення процедури

Езофагогастродуоденоскопія — ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунка та дваяадцятипалої кишки, яке дозволяє уточнити патологічний процес цих органів, визначити джерела гострих кровотеч, брати матеріал для гістологічно­го дослідження, проводити видалення поліпів, вводити лікарські препарати безпосередньо на місце ураження. Дане дослідження проводять за допомогою сучасних ендоскопів, які дають можливість фотографувати з отриманням якіс­них ілюстрацій для уточнення діагнозу.

Проведення езофагогастродуоденоскопії протипоказане у разі звуження страво­ходу, вираженої серцево-легеневої недостатності, інфаркту міокарда, вираженої деформації хребта, загрудинного зоба, психічних розладів. Місце проведення: ендоскопічний кабінет. Оснащення робочого місця:

1. Медична карта стаціонарного хворого або амбулаторна карта хворого. 2.Гастроскопічний стіл. З. Езофагогастродуоденоскоп. 4.Стерильний шприц ємкістю 5 мл з голками. 5.Стерильні ватні кульки. 6.0,1 % розчин атропіну сульфату в ампулах. 7.50 % розчин анальгіну в ампулах. 8.2 % розчин тримекаїну у флаконі. 9.70 % етиловий спирт у флаконі.

Понередня підготовка:

1.Заздалегідь провести психологічну підготовку дитини, у доступній формі
пояснити їй необхідність та послідовність проведення процедури. Розповісти
хворому, що від його поведінки залежатиме безпечність проведення езофаго-
гастродуоденоскопії;

2. Попросити батьків дитини принести на дослідження рушник;

3. Роз'яснити правила підготовки до даного дослідження.
Основний етап виконання:

Підготовка хворого до дослідження

1.Напередодні, о 18-й годині дитина має спожити легку вечерю.

2. На дослідження в ендоскопічний кабінет з'явитися вранці натще, з рушни­
ком.

3. За призначенням лікаря в разі необхідності за 15—20 хв до дослідження про­
вести премедикацію:

4. 0,5 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату ввести підшкірно, 2 мл 50 % розчину
анальгіну ввести в/м. Доцільність попереднього введення знеболювальних
засобів, вид і дозу лікар вирішує індивідуально.

5. Здійснити анестезію слизової оболонки ротової частини глотки 2 % розчи­
ном тримекаїну шляхом зрошення.

6. Запропонувати хворому лягти на лівий бік (на гастроскопічному столі) із
витягнутою лівою ногою, а праву ногу зігнути в колінному та кульшовому
суглобах.

7. Під голову хворого підкласти валик, підстелити рушник.

8. Порекомендувати хворому зафіксувати руки таким чином, щоб вони не зава­
жали лікарю виконувати дослідження.

9. Попросити хворого спокійно лежати, рівномірно дихати, не ковтати слину і
не розмовляти під час обстеження.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 575 | Нарушение авторских прав