АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЛІКУВАННЯ ПАТОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ШИЙКИ МАТКИ

Прочитайте:
  1. B. Шийка матки недостатньо зріла
  2. D. Влагалищная экстирпация матки, передняя и задняя кольпоррафия, леваторопластика.
  3. E. Лікування специфічної інфекції жіночих статевих органів
  4. III. Средства, понижающие тонус шейки матки
  5. IV. Відділення для лікування відкритими джерелами.
  6. IV. Немедикаментозне лікування
  7. VІІІ. Лікування.
  8. А. Посилення катаболічних процесів
  9. Ампутация матки без придатков
  10. Аномалии сократительной деятельности матки. Причины. Классификация. Методы диагностики.

Рекомендований комплекс діагностичних досліджень дозволяє вибрати ме­тод лікування з урахуванням характеру і ступеня вираженості епітеліальних змін. У випадках доброякісних патологічних процесів метод лікування вибира­ється на основі даних клініко-едоскопічного та цитологічного досліджень. При посттравматичній ектопії призматичного епітелію і доброякісній зоні трансфо­рмації проводиться лазеровапоризація, діатермокоагуляція, кріодеструкція. За наявності масивного ектропіону, рубців та розривів у жінок після 40 років ре­комендується секторальна або кругова діатермоексцизія (діатермоконізація), а в репродуктивному віці — корегуюча діатермопунктура або пластична операція. У хворих з дисгормональною ектопією призматичного епітелію необхідно ви­значити характер гормональних порушень і призначити відповідну терапію. У хворих на субепітеліальний ендометріоз, окрім місцевого лікування (видалення вогнища шляхом кріо- або лазерною деструкцією), визначається баланс стате­вих гормонів і призначається гормонотерапія.

Кріодеструкція при лікуванні хворих з посттравматичними ектопіями призматичного епітелію, доброякісною зоною трансформації та субепітеліального ендометріозу є більш ефективною І менш травматичною, ніж діате­рмокоагуляція.

Доброякісні поліпи неохідно видаляти шляхом лазеровапоризації, діатермокоа­гуляції або кріодеструкції з наступним руйнуванням поліпа. Матеріал, отриманий після видалення тканин, обов'язково підлягає гістологічному дослідженню.

За наявності екзо-, ендоцервіцитів та справжніх ерозій проводиться місце­ва і загальна протизапальна терапія. Вибір лікувальних засобів встановлю­ється за результатами бактеріологічних досліджень.

У хворих на передракові стани метод лікування вибирається з урахуван­ням комплексного клініко-ендоскопічного, цитологічного та морфологічного досліджень. До ефективних методів лікування дисплазій відносять конусовидну діатермоексцизію, лазерну та кріодеструкцію. Лазерна деструкція най­більш раціональна на основі С02. Діатермокоагуляція не може бути визнана раціональною. Оскільки після її використання в епітелії нерідко зберігаються незруйновані клітини, які в подальшому можуть малігнізуватися.

Перед лікуванням передпухлинних процесів шийки матки необхідно орі­єнтувати студентів на необхідність проведення діагностики і лікування сексу­ально трансмісивних захворювань статевих органів. При лікуванні доброякіс­них процесів, дисплазії шийки матки, асоційованих з ВПЛ, слід проводити етіопатогенетичну терапію (місцева цитостатична терапія (5-фторурацилом) в комплексі з кріодеструкцією, СО2 лазерною вапоризацією, електроконізацією та місцевою чи системною інтерферонотерапією).

Показанням для гістеректомії при захворюваннях шийки матки є:

- CIN ІІІ з локалізацією у цервікальному каналі;

- технічна неможливість проведення електроексцизії у зв’язку з анатомічними особливостями;

- поєднання з міомою матки або пухлинами яєчників;

- рецидиви після кріотерапії або лазерної терапії.

У пацієнток, які є носіями віруса папіломи людини, при відсутності патоморфологічних змін на шийці матки, вірус папіломи людини втрачає своє діагностичне значення, і ці пацієнти не підлягають лікуванню. Однак ці пацієнтки повинні знаходитись в групі ризику з виникнення передраку та раку шийки матки. Профілактичні заходи повинні бути спрямовані на елімінацію фактору ризику з виникнення передраку, раку шийки матки та на своєчасне виявлення, лікування фонових, передракових станів шийки матки. Вилікуваних хворих на доброякісні пато­логічні процеси можна знімати з диспансерного нагляду лише після заключ­ного огляду з використанням кольпоцервікоскопічних та цитологічних мето­дів через півтора — два місяці. Після радикального лікування хворих на пе­редракові процеси вони підлягають кольпоцервікоскопічному і цитологічно­му контролю через півтора місяці, 6 місяців і року після лікування. Зняття з обліку допустиме тільки при повному ендоскопічному, цитологічному виду­жанні через два роки після лікування.


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 478 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)