АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ІІІ етап – оптимізація гормонального статусу з метою попередження розвитку гіперестрогінемії.

Призначення гормонотерапії в репродуктивному періоді передбачає усунення ановуляції. встановлення циклічної секреторної трансформації ендометрія і відновлення репродуктивної функції. В пре- і постменопаузі прагнуть досяг­нення стійкої аменореї і атрофії ендометрія.

У жінок репродуктивного віку:

* препарати однофазних оральних контрацептивів — мерсілон, логест, фемоден, сілест. фемован — III покоління; овидон, дуолутон, корініл II покоління — протягом не менше 6 місяців;

- чисті гестагени: дюфастон, прималют-нор, нор-колут, локальне використання гестагенів (внутрішньоматкова система з левоноргестрелом)

- відновлення двохфазного менструального циклу за умови необхідності збереження репродуктивної функції, тобто проведення лікування ановуляторної неплідності.

У пери менопаузі – меностаз із застосуванням агоністів гонадотропних рилізинг-гормонів (АГнРГ): бусерелін 3 місяці на тлі прийому гестагенів протягом 6 місяців.

VI етап – диспансерне спостереження протягом 5 років після ефективної гормональної терапії та 6 місяців після оперативного лікування (УЗД органів малого тазу 2 рази на рік)

Паралельно з гормонотерапією за клінічними показаннями проводиться корекція обмінно-ендокринних порушень, нормалізація стану центральної і вегетативної нервових систем, корекція імунного статусу.

Хірургічне лікування — видалення матки з придатками чи без них, ро­биться:

У репродуктивному віці:

* комплексна атипова ГЕ за умови відсутності ефекту від консервативної терапії через 3 місяці,

* проста атипова та комплексна неатипова гіперплазія за умови неефективності терапії через 6 місяців.

У клімактеричному періоді:

* комплексна атипова гіперплазія – при встановленні діагнозу,

* проста атипова та комплексна неатипова гіперплазія – за умови відсутності ефекту від консервативної терапії через 3 місяці.

У той же час, важливо підкреслити необхідність розширення вищезгаданих показів до хірургічного лікування, у разі наявного ризику можливої малігнізації індивідуально у кожної конкретної пацієнтки з урахуванням факторів ризику розвитку раку ендометрія.

В останні роки у жінок використовують аблацію ендометрія при гістерорезектоскопії. Вдосконалені гістероскопи дозво­ляють під контролем зору робити резекцію ендометрія з базальним шаром з допомогою лазерної або електроенергії. Показанням для абляції є рецидивуюча форма неатипових форм ГЕ. Однак слід зауважити, що у жінок репродуктивного віку за умови наявності соматичної патології можливо застосування абляції ендометрія і при атипових формах.

Лікування поліпа ендометрія

Єдиний метод лікування — видалення поліпу під контролем гістероскопи з подальшим вишкрібанням матки. Подальше лікування пацієнтки залежить від структури поліпа.

За наявності залозисто-кістозних або апигічних змін в епітелії, що вкри­ває поверхню поліпа, лікування аналогічне лікуванню при ГЕ.

Після видалення фіброзних поліпів гормонотерапія не призначається.

При видаленні залозисто-фіброзних або залозистих поліпів, поверхня яких відповідна ендометрію фазі циклу, гормонотерапія також не призначається.

V. Основні етапи заняття

А) Підготовчий — викладач розкриває актуальність теми, формує основ­ні цілі та завдання заняття, проводить контроль вихідного рівня знань шляхом відповіді кожного студента на контрольні питання. Студентам видають за­вдання для самостійної роботи.

Б) Основний — самостійна робота студентів під контролем викладача. Самос­тійна робота розподіляється між 4—5 студентами і виконується у 2—3 тематичних хворих. Робота полягає у зборі анамнезу, обговорення аналізів конкретної хворї, обговорення плану обстеження, лікування, профілактичних заходів щодо розвитку передракових захворювань жіночих статевих органів. Проводять оцінку цитологічних, гістологічних досліджень, УЗД.

В) Заключний — контроль остаточного рівня засвоєння матеріалу шляхом розв'язанням ситуаційних задач, усних виступів про виконану роботу, проведен­ня диференційної діагностики та інші види самостійної роботи. В кінці заняття проводиться оцінка роботи кожного студента, підведення підсумків викладачем, зауваження по ходу заняття з оцінкою знань студентів, завдання додому.

VI. Методичне забезпечення заняття

Місце проведення: навчальна кімната, оглядовий кабінет гінекологічного відділення, маніпуляційна, ендоскопічний кабінет, жіноча консультація, операційна.

Оснащення: навчальні таблиці, муляжі, схеми лікування, набір слайдів, контрольних запитань, ситуаційних задач, завдань для самостійної роботи, історії хвороби тематичних хворих, набір інструментів для аспірації, діагностичного вишкрібання стінок порожнини матки, набір гормональних засобів.

Контрольні запитання

1. Що таке "передрак" в клінічному і морфологічному розумінні?

2. Що відносно до фонових захворювань шийки матки?

3. Які ви знаєте передраки шийки матки?

4. Які ви знаєте класифікації патологічних процесів шийки матки?

5. Назвіть фактори ризику виникнення епітеліальної дисплазії.

6. Етіологічні аспекти розвитку передраку і раку шийки матки.

7. Назвіть клінічну симптоматику фонових та передракових захворю­вань шийки матки.

8. Перерахуйте методи діагностики фонових та передракових захворю­вань шийки матки.

9. Які основні етапи діагностики захворювань шийки матки?

10. Назвіть класифікацію цитологічних препаратів по Папаніколау.

11. Яка лікувальна тактика і методи лікування доброякісних процесів шийки матки?

12. Які методи лікування передракових процесів?

13. Від чого залежить вибір методу лікування передраку шийки матки?

14. В чому полягає диспансерний нагляд за хворими на патологічні про­цеси шинки матки?

15. Яка профілактика передраку та раку шийки матки?

16. Назвіть фонові та передракові стани ендометрія.

17. Дати характеристику гіперплазії ендометрія.

18. Дати характеристику поліпів ендометрія.

19. Дати характеристику ати пічної гіперплазії ендометрія.

20. Який етіопатогенез гіперпластичних станів ендометрія?

21. Яка роль факторів росту у виникнені гіперпластичних станів ендометрія?

22. Яка клініка гіперпластичних станів ендометрія?

23. Яка діагностика гіперпластичних станів ендометрія?

24. Яка тактика лікування при гіперпластичних станах ендометрія?

25. Які показання до хірургічного лікування гіперпластичних станів ендометрія?

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 492 | Нарушение авторских прав