АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методы стерилизации шовного материала

Прочитайте:
  1. A. Предмет и методы отрасли
  2. Bystander-effect. Методы обнаружения. Биологическая роль.
  3. I. Методы симптоматической психотерапии
  4. II МЕТОДЫ, ПОДХОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ
  5. II. МЕТОДЫ ОПЕРАЦИЙ И МЕТОДИКА ОБСЛЕДОВАНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ В ХИРУРГИИ КИСТИ
  6. III. ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ ИНСТРУМЕНТАЛЬНЫЕ И ЛАБОРАТОРНЫЕ МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ.
  7. V.I.V. Функциональные методы исследования и консультации специалистов
  8. V2: Анатомо-физиологические особенности органов и систем, методы обследования.
  9. V2: Анатомо-физиологические особенности органов и систем, методы обследования.
  10. V2: Анатомо-физиологические особенности органов и систем, методы обследования.

Способы: термический, химический, гамма-облучение

Шёлк: 1) моют в тёплой воде с мылом, высушивают, наматывают на катушку и опускают в эфир на 12-24 часа, затем – на такой же срок – в 70% р-р этанола, далее кипятить на протяжение 10 мин и держать в герметично закрытых банках в 95% р-ре этанола. Перед использование кипять в течение 2х мин в р-ру селемы. (метод Кохера).
2)шёлк дважды моют в мыльной пене, полоскают в тёплой воде, высушивают, наматывают на котушки, обезжиривабт в эфире (12-24ч), кипятят в дистиллированной воде (45 мин), опускают в герметично закрытую банку (96% этиловый спирт) на 6-12 часов. После этого он пригоден к исролдьзованию.
Капрон: автоклавирование или кипячение в теч. 45 мин.
Кетгут: изготовляется с консервирующим р-ром, стерилизуется гамма-лучами
Синтетические рассасывающиеся нити (дексон, пролен) также стерилизуют гамма-облучением
11. Підготовка рук хірурга й операційного поля

Підготовка рук хірурга відіграє особливу роль у профілактиці ранової інфекції. Хірург повинен уникати забруднення рук, старанно слідкувати за станом шкіри, за появи мікротравм (тріщин) шкіра обробляється спеціальними кремами, масляними розчинами (гліцерин, нашатирний спирт тощо).Існує багато різних методів обробки рук хірурга. Різноманітні методи можна розділити на три групи:

1) методи механічного очищення шкіри з подальшим дубінням її різними антисептиками;

2) методи, за яких застосовується тільки дубіння;

3) методи обробки із застосуванням поверхнево-активних речовин — детергентів.

До першої групи належать методи Фюрбрінгера і Альфельда. За методом Фюрбрінгера руки миють теплою водою з милом за допомогою щіток протягом 10 хв, після висушування руки обробляють 70%-м етиловим спиртом (3 хв) та 0,5%-м розчином сулеми (3 хв). Альфельд видозмінив цей метод — виключив обробку розчином сулеми і замінив 70%-й етиловий

спирт на 96%-й. Ці методи сьогодні майже не застосовують через значне травмування щітками епідермісу і появу дерматитів.

Методи, що засновані тільки на дубінні шкіри, застосовуються, в основному, за військово-польових умов та в екстрених ситуаціях. До цієї групи належать способи Бруна (обробка рук 96%-м спиртом), Хайснера (обробка рук сумішшю йоду з бензином у відношенні 1:1), Покотило (обробка рук 5%-м водним розчином таніну), Заблудовського (обробка рук 5%-м спиртовим розчином таніну), Баккала (обробка рук 1%-м розчином брильянтової зелені). Суттєвим недоліком цих методів є їх негативна дія на шкіру (опіки, дерматити, алергія).

Третя група методів із застосуванням детергентів набула найбільшого поширення останнім часом. При цьому спостерігається висока стерильність, бо детергенти глибоко проникають

у пори шкіри. Виключивши механічне очищення та тривале дубіння шкіри, запобігають пошкодженню епідермісу та виникненню дерматитів. До цієї групи належить метод Спасокукоць-

кого — Кочергіна, при якому руки обробляють 0,5%-м розчином нашатирного спирту в двох тазиках по 3 хв, після висушування — 96%-м спиртом, кінчики пальців — розчином йоду.

Останнім часом для обробки рук широко застосовують такі детергенти: 0,5%-й спиртовий розчин хлоргексидину біглюконату, 3%-й водний розчин новосепту, 1%-й розчин дегміну або дег-

міциду, 0,02%-й розчин діоциду, розчин первомуру (перекис водню з мурашиною кислотою). Застосовують також ОП-7, «Новость», рокал. Однак усі ці методи не гарантують 100 % сте-

рильності, тому хірурги після обробки рук обов’язково користуються рукавичками (гумовими, латексними тощо).

12.Способы подготовки операционного поля

Перед операцией больной принимает гигиеническую ванну или душ. Производят смену белья и постели больного. Зону операционного поля бреют (лучше сухим методом) в день операции. Существует несколько способов обработки операционного поля.
Способ Филончикова—Гроссиха
Кожу смазывают раствором спирта, после чего дважды обрабатывают 5% спиртовым раствором йода. Если кожа нежная и у детей раствор йода частично снимают спиртом для предотвращения ожога.
Способ Баккала
Применяют у лиц с нежной кожей. Операционное поле обрабатывают 1 % раствором бриллиантовой зелени.
Обработка йодонатом
Исходный 5% раствор йодоната разводят в 5 раз стерильной или кипяченой дистиллированной водой и этим раствором обрабатывают операционное поле. Для обработки операционного поля можно использовать 1 % раствор дегмина и дегмицид в разведении 1:30, а также 1% раствор роккала.


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 391 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)