 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Карта санітарного обстеження спортивного залуГІГІЄНА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ Навчальний посібник для студентів спеціальностей 7.010201 – Фізичне виховання 7.010202 – Фізична реабілітація
Запоріжжя Рекомендовано до друку вченою радою Класичного приватного університету протокол № 4 від 8 листопада 2009 р.
Рецензенти: Присяжнюк О. А. – кандидат фармацевтичних наук, доцент, зав. кафедри фізичної реабілітації та рекреації Запорізького національного технічного університету; Лиходід В.С. – кандидат біологічних наук, доцент кафедри фізичної реабілітації, Запорізький національний університет.
ГІГІЄНА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ та СПОРТУ: навчальний посібник для студентів спеціальностей 7.010201 – Фізичне виховання, 7.010202 – Фізична реабілітація / уклад. В.Ф. Гагара. – Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2010. – 98 с.
Навчальний посібник складено з урахуванням вимог санітарно-гігієнічного законодавства до забезпечення умов спортивних тренувань, змагань, збереження та укріплення здоров’я спортсменів і людей, які займаються оздоровчою фізичною культурою. Призначено для студентів ІІІ курсу спеціальностей «Фізичне виховання» та «Фізична реабілітація». ЗМІСТ
ВСТУП..................................................................................................................................................... 4 Розділ 1 МЕТОДИКА САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОго ОЦІНЮВАННЯ СПОРТИВНИХ СПОРУДЖЕНЬ.................................................................................................................................................................. 4 1.1. Санітарно-гігієнічне обстеження спортивних залів.................................................................... 4 1.2. Санітарно-гігієнічне обстеження критого плавального басейну............................................. 10 1.3. Санітарно-гігієнічне обстеження майданчиків і полів для спортивних ігор.......................... 13 1.4. Санітарно-гігієнічне обстеження місць занять легкою атлетикою.......................................... 16 1.5. Санітарно-гігієнічне обстеження місць занять виробничою гімнастикою............................. 18 Розділ 2 ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ СПОРТСМЕНІВ................................. 21 2.1. Принципи раціонального харчування спортсменів.................................................................. 21 2.2. Режим харчування спортсменів................................................................................................... 22 2.3. Застосування поживних сумішей і продуктів підвищеної біологічної цінності в харчуванні спортсменів................................................................................................................................................................ 23 2.4. Складання добового раціону спортсмена в період тренувань.................................................. 24 Розділ 3 СИСТЕМАГІГІЄНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ. СКЛАДАННЯ РОЗПОРЯДКУ ДНЯ СПОРТСМЕНА............................................................................................... 26 3.1. План гігієнічного забезпечення шкіл зі спортивною спеціалізацією і юних спортсменів, що тренуються в ДЮСШ і ШВСМ................................................................................................................................... 26 3.2. Розробка плану гігієнічного забезпечення людей середнього і літнього віку при заняттях фізичною культурою.............................................................................................................................................. 26 3.3. Розробка плану гігієнічного забезпечення підготовки дорослих (юних) спортсменів на навчально-тренувальному зборі............................................................................................................................. 27 3.4. Розробка плану гігієнічного забезпечення підготовки дорослих (юних) спортсменів на навчально-тренувальному зборі в складних умовах (різні кліматичні зони, трансмеридіальні перельоти тощо) 28 3.5. Система гігієнічного забезпечення підготовки спортсменів в окремих видах спорту. Гігієнічне забезпечення підготовки спортсменів в обраному виді спорту...................................................... 29 3.6. Складання розпорядку дня спортсмена....................................................................................... 30 Розділ 4 ВІДНОВЛЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ СПОРТСМЕНІВ................................................ 32 Розділ 5 ГІГІЄНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОРТСМЕНІВ У НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ... 49 5.1. Гігієнічне забезпечення спортсменів в умовах високих і низьких температур...................... 49 5.2. Гігієнічне забезпечення спортсменів у гірських умовах........................................................... 68 Розділ 6 ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І ЗАГАРТОВУВАННЯ ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ...................................................................................................................................................... 85 6.1. Санітарно-гігієнічна оцінка місць проведення занять і форм фізичного виховання дітей і підлітків 85 6.2. Санітарно-гігієнічна оцінка місць занять і їх оснащення.......................................................... 88 6.3. Санітарно-гігієнічна оцінка медичного забезпечення фізичного виховання дітей і підлітків............................................................................................................................................... 89 6.4. Санітарно-гігієнічна оцінка організації фізичного виховання дітей шкільного віку............. 90 6.5. Санітарно-гігієнічна оцінка організації і форм загартовування дітей..................................... 92 6.6. Санітарно-гігієнічна оцінка організації фізичного виховання в спортивних секціях, школах.................................................................................................................................................... 96 Словник термінів.................................................................................................................................. 98 Література.............................................................................................................................................. 99
ВСТУП
Природні, штучні та соціальні фактори оточуючого середовища людини мають велике значення в її житті. Вони можуть вплинути на фізичний розвиток, знизити рівень захисних механізмів, життєвий тонус організму, що призведе до виникнення захворювання, втрати працездатності, погіршення якості життя. Попередження шкідливого впливу на організм людини факторів навколишнього середовища, які не відповідають гігієнічним вимогам, є важливим завданням в плані збереження та зміцнення її здоров’я. Тому знання з основ гігієнічного забезпечення необхідні спеціалістам, які будуть організовувати проживання, водопостачання, харчування, режим роботи та відпочинку організованих колективів людей різних вікових груп. Навчальний посібник з дисципліни “Гігієна фізичного виховання та спорту” призначено для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей “Фізичне виховання” та “Фізична реабілітація”. Матеріал, викладений у посібнику, необхідний для підготовки до практичних занять та іспиту із загальної та спортивної гігієни. Розділ 1
1.1. Санітарно-гігієнічне обстеження спортивних залів
Обстеження спортивних залів починають з вивчення їх розміщення й характеристики будинку. При оцінюванні планування основних і допоміжних приміщень особливу увагу приділяють їх взаємозв'язку. За будь-якого їх розміщення вони мають бути взаємопов’язані так, щоб забезпечити рух у такій послідовності: вестибюль з гардеробною – роздягальні чоловічі й жіночі (з душовими і вбиральнями) – спортивний зал, щоб у проходах виключалися зустрічні потоки руху одягнених і роздягнених спортсменів. Для глядачів передбачаються місця, спеціальні проходи, буфет, фойє й інші приміщення, ізольовані від приміщень для спортсменів. Існують певні норми розмірів спортивних залів, викладені в Санітарних нормах і правилах (СНіП 11-76-78). Вони забезпечують найбільш ефективне здійснення навчально-тренувального процесу, а також підтримування необхідного рівня фізико-хімічного стану повітряного середовища. Довжину та ширину спортивних залів визначають за допомогою рулетки в строго горизонтальному напрямку, висоту спортивних залів вимірюють від стелі до нижньої лінії конструкцій, що виступають. Одноразову пропускну здатність залу визначають, виходячи з розрахунку площі у квадратних метрах на одного спортсмена. При санітарному обстеженні спортивних залів звертають увагу на внутрішню обробку, стан і покриття стін, стелі, підлоги; дають гігієнічну оцінку освітленню, вентиляції, опаленню і мікрокліматичним умовам. При санітарному обстеженні допоміжних приміщень відзначають і оцінюють їх планування і взаємозв'язок, розміри, наявність необхідного устаткування, відповідно до СНіП 11-76-78. При обстеженні устаткування спортивних залів зазначають, чи: - відповідає спортивний інвентар певним технічним і гігієнічним вимогам, віковим особливостям людей, які займаються; - не може бути причиною травматичних пошкоджень у них. Особливу увагу звертають на справність спортивного інвентарю. Перевіряють стан гімнастичних матів і способи збереження магнезії. Обстежують також інвентарну кімнату, її санітарний стан. Наприкінці з'ясовують, як проводиться прибирання всіх приміщень. Санітарне обстеження спортивного залу проводять за відповідною схемою (картою).
Карта санітарного обстеження спортивного залу
1. Дата, час обстеження, адреса. 2. Найменування спортивного залу й особливості експлуатації. 3. Оточення (житловий квартал, промислові підприємства, парк тощо). 4. Земельна ділянка (площа, зелені насадження). 5. Будинок, у якому знаходиться спортивний зал (спеціальний чи звичайний, цегляний, залізобетонний, дерев'яний, орієнтація фасаду, кількість поверхів). 6. Планування основних і допоміжних приміщень. 7. Спортивний зал (розміри, площа й повітряний куб на одну людину, одноразова пропускна здатність). 8. Облаштування, забарвлення і стан підлоги, стін, стелі. 9. Система природного освітлення (бічне, верхнє, комбіноване). 10. Вікна (кількість; орієнтація, розташування – відстань від підлоги і стелі, ширина простінків, форма, розміри; конструкція віконних рам, стан шибок, захисні пристосування, періодичність чищення). 11. Показники світлового коефіцієнта, кутів падіння й отвору, коефіцієнта природного освітлення. 12. Освітленість денним світлом у різних точках залу. 13. Система штучного освітлення. 14. Джерела світла (лампи розжарювання, люмінесцентні лампи та ін.). 15. Освітлювальні прилади (тип, кількість, потужність ламп, розміщення, висота підвішування, захисні пристосування, стан арматури). 16. Освітленість у різних точках і площинах (горизонтальна, вертикальна). 17. Кватирки і фрамуги (кількість, розміри, розташування). 18. Коефіцієнт аерації. 19. Витяжна вентиляція на природній тязі (кількість вентиляційних отворів, їх розміри та розташування). 20. Режим провітрювання і кратність повітрообміну. 21. Місцева штучна вентиляція (кількість вентиляторів, їх розміри та розташування, тривалість роботи, кратність повітрообміну). 22. Центральна штучна вентиляція (спосіб і місце забору повітря, пристрій для очищення, підігріву і зволоження повітря; кількість, розміри і розташування вентиляційних отворів; температура і швидкість повітря, що подається; кратність повітрообміну). 23. Система опалення (місцеве, центральне). 24. Центральне опалення – водне чи парове (тип, кількість і розташування опалювальних приладів, наявність загороджувальних ґрат). 25. Радіаторне опалення (кількість панелей, їх розташування і температура). 26. Повітряне опалення (кількість отворів, їх площа і розташування, температура повітря, що подається). 27. Мікрокліматичні умови (температурний режим, відносна вологість, швидкість руху повітря). 28. Устаткування й інвентар (відповідність технічним вимогам і віковим особливостям людей, які займаються, стан, розташування). 29. Графік занять у залі. 30. Наявність і вміст аптечки першої медичної допомоги. 31. Забезпечення питною водою людей, які займаються в залі. 32. Роздягальні (площа, внутрішня обробка, устаткування, температура повітря, санітарний стан). 33. Душові (площа, кількість сіток, обробка стін, підлога, вентиляція, устаткування, температура повітря й води, санітарний стан, наявність фенів). 34. Туалети (наявність шлюзу з умивальником, вентиляція, санітарний стан). 35. Інвентарне приміщення (розташування, розміри, санітарний стан). 36. Місця для глядачів (розташування, наявність окремих гардеробних, убиралень, буфетів; напрямок потоків руху глядачів і спортсменів). 37. Додаткові дані. 38. Висновок (санітарно-гігієнічна оцінка). 39. Пропозиції щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов. 40. Підписи представника, який проводив обстеження, й адміністрації установи.
Гігієнічні вимоги до планування залу гімнастики
Зал гімнастики, як і будь-який спортзал, повинен мати правильне планування, тобто поряд повинні бути розташовані допоміжні приміщення (роздягальні, душові, туалети), так щоб забезпечити переміщення спортсмена з допоміжних приміщень в основне, минувши загальні з глядачами частини споруди. Він повинен розташовуватися на першому поверсі будинку, щоб мати ями для занять на окремих снарядах. Розміри залу гімнастики можливі трьох видів. У великих залах, призначених для двох повних комплектів гімнастичного устаткування з одночасними заняттями чоловіків і жінок, такі: 42 х 24 х 6 м; середні зали (36 х 18 х 6 м) вміщають один розширений комплект гімнастичного устаткування, де частина снарядів дублюються для чоловіків і жінок, а частина - загальні; малі зали (30 х 18 х 6 м) мають один комплект устаткування з позмінними заняттями чоловіків і жінок. Пропускна спроможність в залі гімнастики в значній мірі визначається кваліфікацією тих спортсменів, які займаються: для новачків – 10 – 12 м2 площі залу на кожного спортсмена з урахуванням травмобезпечності; 12 – 15 м2 – необхідна площа для спортсменів середніх розрядів і 15 – 20 м2 площі залу – для спортсменів високих розрядів. Мікроклімат в залі гімнастики повинен відповідати наступним параметрам: температура повітря для новачків 18 °С, для кваліфікованих спортсменів – 15 °С, враховуючи більший об'єм м'язової діяльності, який виконується ними в залі й для оптимізації стану терморегулирующего апарату організму. Вологість повітря в межах 30-60%, рух повітря 0,3 – 0,5 м/с. Дані умови забезпечують оптимальну працездатність гімнастів. Освітлення в залі, забезпечуючи оптимальну роботу органів зору, високу травмобезпечність занять, повинне складати на кожному снаряді 200 лк (в період змагань – 400 лк), з величиной КПО – не менше 1,5 %, величиною кута падіння світлових променів – не менше 27°. Штучне освітлення забезпечується люмінесцентними лампами, розташованими під стелею (загальне освітлення), бажано відбитого типу білого свічення з наявністю захисту на них. Вентиляція повинна бути присутньою обох видів: природна і штучна з відомими характеристиками. Коефіцієнт аерації складає 1/50, кратність повітрообміну – 3 – 4 рази в годині Вентиляція важлива як чинник, що забезпечує певні параметри мікроклімату в залі, від яких залежить працездатність спортсменів за рахунок комфортності теплообміну. Опалювання, як і вентиляція, впливає на терморегуляцію людини і його здатність до м'язової діяльності й характеризується в цьому залі відомими параметрами. Устаткування повинне відповідати віку (враховуючи ранню спеціалізацію), зростанню (враховуючи відносну низькорослість гімнастів), підлозі; воно повинне бути травмобезопасным, мати безпечну зону (не менше 1 м для кожного снаряда зі всіх його сторін, а для щаблини – до 4 – 6 м), викладену матами, щільно зістикованими, цілими, завтовшки не менше 5 см. Навантаження на канат повинне бути не менше 400 кг, на троси - не менше 100 кг Устаткування слід розташувати таким чином: у центрі – поміст для вольних вправ (розміри 12 х 12 м з м'яким покриттям комфортного кольору і зоною безпеки не менше 1 м); біля входу в зал – місце для опорного стрибка з орієнтацією по довжині залу; в глибині – щаблина з грифом упоперек залу. Подібне розташування створює умови для безпечних і комфортних занять в залі. При проведенні занять з музичним супроводом повинен враховуватися загальний рівень шуму, оскільки він істотно впливає на стан ЦНС і загальну працездатність. Допустимий рівень шуму – не більше 60 дБ. Важливу роль грає наявність електростатичних зарядів, що створюються при терті штучних поверхонь (костюм гімнаста, частини устаткування тощо). Подібні заряди знижують загальну працездатність гімнаста за рахунок створення больового ефекту, додаткового роздратування. Для попередження цього негативного ефекту слід обмежувати застосування штучних матеріалів в костюмах гімнастів, в устаткуванні залу, а також проводити після кожного заняття вологе прибирання приміщення.
Гігієнічні вимоги до планування залу спортивних ігор Схема і методика обстеження даного залу аналогічні залу гімнастики, відмінності полягають в нормативних значеннях окремих параметрів. Гігієнічні вимоги до планування залу спортивних ігор аналогічні таким для залу гімнастики. Розміри універсальних ігрових залів теж аналогічні: великий – 42 х 24 х 8 м (для більшості спортивних ігор, кількість спортсменів, які одночасно займаються повинна бути не більше ніж 78 чоловік); середній – 36 х 18 х 8 м (для ігор з баскетболу, волейболу, гандболу, тенісу кількість спортсменів не повинна перевищувати 48 чоловік) і малий – 30 х 18 х 8м (для ігор з волейболу, баскетболу кількість спортсменів обмежується до 40 чоловік). Пів повинен бути палубним, дерев'яним, травмобезпечним, мати захисну зону (не менше 2 м від краю майданчика до найближчої стіни, вільну від будь-яких предметів), мати чітку розмітку, контрастну з кольором підлоги та іншими розмітками, шириною не менше 5 см. Стіни повинні бути рівними без виступів (профілактика пилової забрудненості), обшиті дерев'яними щитами заввишки 2 м (для поліпшення вентиляції через стіни і зниження небезпеки травматизму). Забарвлення підлоги, стенів, стелі повинні створювати відчуття теплового і психологічного комфорту. Працездатність людини у великій мірі визначається мікрокліматом залу, який впливає на багато систем людини (терморегуляцію, серцево-судинну, дихальну, виділення). Температура повітря повинна складати 16-18 °С, вологість – 30 – 60 %, рух повітря – 0,3 – 0,5 м/с. Дуже важливе значення має рівень забруднення повітря, оскільки обсяг бігового навантаження в процесі занять спортивними іграми достатньо великий. Освітлення в цьому залі нормується на поверхні ігрових майданчиків (у горизонтальній площині) не менше 300 лк і на рівні сітки, баскетбольного щита (у вертикальній площині) – не менше 100 лк. Вимоги до вентиляції і опалювання аналогічні таким для залу гімнастики. У залі повинно бути присутнім тільки необхідне для занять спортивне устаткування, виходячи з умов безпеки що займаються, останнє - слід розташувати в кімнаті для устаткування. Велику роль грає достатня шумоізоляція в залі, оскільки ігрові види спортивної діяльності дуже емоційні. Шумоізоляція забезпечується спеціальними шумопоглинаючими матеріалами (стіни, стеля). Гранично допустимий рівень шуму – не більше 60 дБ. Слід максимально знижувати рівень статичної електрики за рахунок обмеження застосування штучних матеріалів в одязі, взутті спортсменів, устаткуванні залу. Після кожного тренування треба робити вологе прибирання залу, а спортсмен повинен прийняти душ. Вода знімає статичні заряди. Можна використовувати антистатичну мастику для обробки підлоги в залі. Гігієнічні вимоги до планування спортивного залу школи
Розміщення спортзалу бажане на першому поверсі в окремому блоці з наявністю окремого виходу на відкриту спортивну зону. Планування спортивного залу має загальноприйняту структуру (2 душові, 2 роздягальні, 2 туалети, кімната для устаткування, для викладача), все повинно розташовуватися так, щоб школярі, переодягнувшись для заняття, не зустрічалися із сторонніми людьми, щоб не порушувати настрій на заняття і зберегти чистоту спортивного залу. Розміри шкільного спортзалу і їх кількість визначається числом учнів в школі. За наявності 8 – 20 класів в школі повинен бути зал площею 162 м2; 20 – 30 класів - 288 м2; 40 класів – 2 зали (144 і 288 м2); 50 класів (144 і 450 м2). Зал площею 144 м2 використовується для занять початкових класів. Відомо, що достатні розміри залу забезпечують необхідну площу для спортивних занять, оптимальний об'єм повітря, безпеку занять для учнів. Тому дуже важливо також дотримуватись гігієнічних рекомендацій з врахуванням кількості дітей, які одночасно займаються в залі. Ця цифра повинна визначатися з розрахунку не менше 4 м2 площі залу і не менше 18 - 20 м3 об'єму приміщення на учня. Зал повинен бути забезпечений вентиляцією з триразовим обміном повітря протягом години, так щоб на одного учня доводилося не менше 40 – 60 м3 чистого повітря. Приток повітря повинен перевищувати його видалення. Якщо розміри приміщення малі, вентиляція недостатня, то вже через 4 години занять вміст вуглекислоти в повітрі досягає 3,5% (допустима норма - не більше 0,1%, оптимальна величина – 0,03 – 0,04%), вміст пилу різко зростає (норма – не більше 0,15 г/м3), вміст мікробів – 26 тис./м3. Вікна в залі бажано розташувати з двох довгих сторін приміщення, що не тільки створює умови для достатнього освітлення, але і дає змогу проводити крізне провітрювання залу в перервах між заняттями через кватирки (фрамуги) і крім того, дозволяє проводити фізкультурні заняття при відкритих вікнах (або фрамугах) в теплу пору року для посилення загартовуючого ефекту. Допускається поєднання природного і штучного освітлення. Останнє може бути представлене лампами розжарювання або люмінесцентними лампами, щоб забезпечити 300 лк на поверхні підлоги і 100 лк – на баскетбольному щиті, сітці; 200 лк – на снарядах при заняттях гімнастикою. Воно повинне бути рівномірним по всій поверхні залу, забезпечити прийняту норму незалежно від часу доби, не створювати відблисків, тобто забезпечувати оптимальну роботу органів зору школярів. Вікна, лампи необхідно захистити сітками або ґратами. Опалювальні прилади повинні бути втоплені в стіну і закриті ґратами для створення безпеки. Оптимальний варіант - променисте опалювання стельово-підлогове. Тепловий режим шкільних спортивних приміщень підлягає гігієнічному нормуванню, оскільки істотно впливає на теплообмін і фізичну працездатність учнів. Оптимальна вологість повітря повинна бути на рівні – 30 – 50%, рух повітря – 0,06-0,25 м/с (у південних районах – 0,6 м/с), температура 15 – 17 °С залежно від кліматичної зони. Устаткування залу повинне враховувати статеві та вікові особливості школярів, бути справним. Виключається загромадження залу зайвим устаткуванням, яке збільшує травмобезпечність занять.
1.2. Санітарно-гігієнічне обстеження критого плавального басейну
Через воду басейнів можуть передаватися різні інфекційні захворювання. Тому головною умовою нормальної експлуатації критого басейну є систематичні і правильно організовані очищення та знезаражування води. Поряд із цим потрібні спеціальні заходи, що запобігають можливості забруднення води: правильне планування, суворе дотримання санітарно-гігієнічних норм персоналом і відвідувачами тощо. При санітарному обстеженні басейну цим питанням приділяють особливу увагу. Спочатку характеризують тип басейну і його розташування. Особливо слід зосередитись на розміщенні та плануванні всіх приміщень басейну. Обстеження мікрокліматичних умов, освітлення, вентиляції й опалення проводиться окремо в залі ванн басейну й у залі для підготовчих занять за зазначеною вище методикою. Зал для підготовчих занять має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, передбаченим для спортивних залів. Його санітарне обстеження проводиться відповідно до карти санітарного обстеження спортивних залів. Велике значення має вивчення якості води в басейні та контроль за її станом.
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 823 | Нарушение авторских прав |