АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Термінова акліматизація спортсменів при підготовці в горах

Період акліматизації спортсменів у горах може коливатися в дуже широкому діапазоні – від 3 – 5 днів і 10 – 12 годин активного навантаження до 10 – 12 днів і 35 – 45 годин навантаження. Ці коливання зумовлюються рядом причин. Серед них у першу чергу слід назвати досвід гірської підготовки, нагромаджений спортсменами, які регулярно виїжджають для тренування в гори, виробляють здібність до швидкої й ефективної адаптації до нових умов і здатні в 1,5 – 2 рази швидше увійти до звичного режиму тренування порівняно зі спортсменами такої самої кваліфікації, які прибули в гори вперше. Не менше значення для прискорення процесів акліматизації має і практика застосування штучного гіпоксичного тренування, проведеного в умовах рівнинної підготовки в тижні, що безпосередньо передували тренуванню в горах. Двотижневе тренування в умовах штучної гіпоксії при загальному обсязі навантаження 20 – 30 год здатне різко прискорити і полегшити процес акліматизації спортсменів в умовах природного гіпоксичного тренування.

Сповільнюється процес акліматизації і в тому випадку, якщо гірська підготовка за характером вправ, спрямованістю дії і динамікою навантажень істотно відрізняється від рівнинної. У зв'язку з цим програми тренувальних занять, режим їх чергування повинні бути звичними для спортсмена, особливо в перші дні гірської підготовки. Прискоренню процесу акліматизації сприяють різноманітні вправи аеробного характеру, у тому числі і неспецифічні: повільний біг, піші прогулянки й ін.

Строки акліматизації багато в чому визначаються віком і спортивною кваліфікацією спортсменів. Юні спортсмени, особливо ті, які прибули в гори вперше, адаптуються до нових умов повільніше, ніж дорослі. Спортсмени вищої кваліфікації проходять період акліматизації набагато легше порівняно зі спортсменами, які помітно поступаються їм у майстерності, тренувальному і змагальному досвіді.

Процеси відновлення у юних спортсменів, а також у неадаптованих до гірської підготовки дорослих спортсменів відбуваються значно повільніше порівняно з дорослими спортсменами високої кваліфікації, що регулярно виїжджають на тренування в гори. Так, наприклад, після стандартного навантаження тривалість відновних реакцій, за даними ЧСС, споживання кисню, поповнення браку кисню в дорослих спортсменів, адаптованих до гір, виявляється на 25 – 35% коротшою порівняно з дорослими спортсменами, неадаптованими до гірської підготовки, і на 30 – 45% – порівняно з юними спортсменами. Такі істотні відмінності багато в чому зумовлені різною реакцією спортсменів вказаних груп на пропоновані стандартні навантаження. Проте навіть у тому випадку, коли спортсменам пропонуються абсолютно ідентичні навантаження за реакціями у внутрішньому середовищі організму, адаптовані дорослі спортсмени відновлюють свої можливості на 15 – 20% і 25 – 35% швидше не адаптованих дорослих і юних спортсменів, відповідно.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 418 | Нарушение авторских прав