Карта санітарного обстеження приміщень для проведення виробничої гімнастики
1. Дата, час обстеження, адреса.
2. Найменування підприємства і приміщень.
3. Характеристика контингенту працюючих (професія, кількість, стать, вік, стан здоров'я, фізична підготовка).
4. Організація і характеристика трудового процесу: кількість і тривалість змін, час і тривалість перерв для прийому їжі; робочі операції, робоча поза, напруження органів чуттів, тривалість напруження уваги, робоче устаткування, техніка безпеки; розміщення робочих місць; група, до якої належить професія.
5. Характеристика приміщення (розташування, розміри, площа і повітряний куб на одну людину, облаштування і стан підлоги, стін, стелі).
6. Вікна (кількість; орієнтація; розташування – відстань від підлоги і стелі, ширина простінків; форма, розміри; конструкція віконних рам; стан шибок; періодичність очищення).
7. Показники світлового коефіцієнта, кутів падіння й отвору, коефіцієнта природної освітленості.
8. Освітленість денним світлом у різних місцях приміщень і на робочому місці.
9. Система штучного освітлення (загальна, місцева, комбінована).
10. Джерела світла (лампи розжарювання, люмінесцентні лампи тощо).
11. Освітлювальні прилади (тип, кількість, потужність ламп, розміщення, висота підвішування, стан арматури).
12. Освітленість від штучних джерел світла в різних точках приміщень і на робочому місці.
13. Кватирки і фрамуги (кількість, розміри, розташування).
14. Коефіцієнт аерації.
15. Режим провітрювання і кратність повітрообміну.
16. Штучна вентиляція (система, кількість вентиляційних отворів; їх розміри і розташування; кратність повітрообміну).
17. Місцева вентиляція на робочому місці.
18. Опалення (система, кількість, тип і розташування опалювальних приладів).
19. Мікрокліматичні умови (температурний режим, відносна вологість, атмосферний тиск і швидкість руху повітря).
20. Вміст пилу в повітрі.
21. Наявність у повітрі шкідливих речовин.
22. Рівень шуму.
23. Система прибирання в приміщенні.
24. Додаткові дані.
25. Висновок про санітарно-гігієнічні умови і можливість проведення виробничої гімнастики в цьому приміщенні.
26. Рекомендації щодо складання комплексів виробничої гімнастики для даного контингенту працюючих.
27. Пропозиції щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов.
28. Підписи представника, який проводив обстеження, й адміністрації установи.
Питання для самоконтролю
1. Мета санітарно-гігієнічного обстеження спортивних споруд.
2. Загальні гігієнічні вимоги до спортивних споруд, сучасні нормативні документи.
3. Класифікація сучасних спортивних споруд, їх приміщень, переваги споруд відкритого типу.
4. Гігієнічні вимоги до планування спортивних споруд закритого типу.
5. Гігієнічні вимоги до розмірів і пропускної спроможності спортивних споруд.
6. Гігієнічні вимоги до мікроклімату основних і допоміжних приміщень спортивних споруд.
7. Гігієнічне значення, вимоги і оцінювання природного освітлення спортзалів.
8. Гігієнічні вимоги до штучного освітлення спортивних споруд.
9. Гігієнічне значення і вимоги до вентиляції спортивних споруд (природної і штучної).
10. Гігієнічні вимоги до опалювання, визначення його достатності для залів.
11. Гігієнічні вимоги до ділянки розміщення відкритого спортивного спорудження.
Розділ 2 ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ СПОРТСМЕНІВ
У сучасній системі спортивної підготовки харчування розглядається як один з провідних чинників, що зумовлюють можливість досягнення спортсменом високої працездатності й ефективного проходження відновних процесів при напруженій м'язовій діяльності. Для харчування спортсменів характерні деякі особливості, пов'язані з високим рівнем фізичних і нервово-психічних навантажень, що виникають у процесі тренування і змагань, які, у свою чергу, викликають підвищену потребу організму в енергії і окремих харчових речовинах.
Наука про харчування у спорті базується на концепції збалансованості харчування, відповідно до якої забезпечення нормальної життєдіяльності, підвищення фізичної працездатності і прискорення відновних процесів можливе за умови надходження в організм білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин і води в необхідних для організму співвідношеннях між ними.
З урахуванням специфіки спорту, обсягу навантажень й інтенсивності тренувань і змагань харчовий раціон спортсмена повинен становитися на основі чітких науково обґрунтованих рекомендацій, що передбачають не тільки відшкодування енергії, що витрачається, а й забезпечення організму необхідною кількістю пластичного матеріалу і тих компонентів їжі, які запобігали б передчасному зношуванню тканин у процесі їх інтенсивного функціонування та сприяли переходу організму на якісно вищий функціональний рівень.
Збалансоване харчування спортсменів підвищує їх працездатність, що сприяє досягненню спортивних результатів, прискорює відновлення працездатності після фізичних навантажень.
У процесі тренування в організмі спортсмена переважають катаболічні процеси, а в період відновлення працездатності – анаболічні процеси обміну речовин.
Визначальними умовами є тривалість, інтенсивність і характер м'язової роботи.
Сучасна система підготовки спортсмена характеризується виключно високими тренувальними і змагальними навантаженнями. Сумарний річний обсяг роботи в різних видах спорту сягає 1300 – 1500 год, в окремі дні проводяться 2 – 3 тренувальних заняття загальною тривалістю близько 6 – 8 год. Кількість ігрових змагань досягла 70 – 85 за рік. Більше ніж 100 разів стартують плавці, 150 – велосипедисти-трековики.
Тому найважливішою умовою в системі підготовки спортсменів є раціональне харчування.Треба знати, що повноцінне харчування не гарантує перемог у спорті або відмінний стан здоров'я, але без нього не можна реалізувати потенційні можливості спортсменів і зберегти здоров'я.
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 369 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
|