АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методична розробка

Прочитайте:
  1. ІV. Навчально-методична карта дисципліни «Вікова фізіологія і валеологія»
  2. МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
  3. Методична розробка
  4. Методична розробка для організації
  5. Методична розробка для організації
  6. Методична розробка для організації
  7. Методична розробка для організації
  8. Методична розробка для організації
  9. Методична розробка до лекції № 1

Буковинський державний медичний університет

 

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри сімейної медицини

«_____»__________________2014 р.

Протокол №_____

Зав. кафедри, професор

С.В.Білецький

Методична розробка

 

семінарського заняття для лікарів-інтернів 1-го року навчання, заочного циклу, на тему:

“Медикаментозні алергози. Особливості алергічних реакцій медикаментозного походження. Клініка, сучасні методи діагностики, диференційна діагностика. Лікування, профілактика”

 

 

Навчальний предмет:

терапія

зі спеціальності

“загальна практика-

сімейна медицина”,

Методичну розробку підготувала

к.мед.н., доцент Петринич О.А.

 

Чернівці, 2014

Проблема виникнення побічних реакцій, зокрема, алергічного походження, при застосуванні діагностичних і лікувальних засобів (ЛЗ) є вельми актуальною. Згідно літературних даних вони зустрічаються у 10-20% населення, у 3% випадків є причиною для звернення до лікарів, у 5% - є причиної шпиталізації, у 3% - приводом до інтенсивної терапії, у 12% - ведуть до суттєво більш тривалого перебування у стаціонарі, у 1% є причиною летальності (за цим показником займають 5 місце після серцево-судинних, онкологічних, легеневих захворювань та травм).Подібна ситуація, очевидно, має місце і в Україні, де, за даними вітчизняних дослідників (офіційної статистики щодо цього немає), частота МА серед населення коливається між 1-2%, що, теоретично, може призводити від 100 до 2000 смертних випадків від медикаментозного анафілактичного щоку щорічно. За даними фармаконагляду в Україні у 2005 році від побічної ЛЗ з високим ступенем вірогідності вмерло 40 осіб. Серед цих випадків переважала саме МА.

Слід констатувати, що наказ МОЗ та АМН України від 02.04.02 № 127/18 у частині, що стосується діагностики медикаментозної алергії (МА), залишився невідомим або невиконується більшістю медичних закладів і медичних працівників нашої країни.

Все це вказує на актуальність проблеми виникнення МА для охорони здоров»я, їх небезпечність для суспільства і вимагає радикальної зміни у поглядах медичних працівників України на цю проблему. Необхідно, з одного боку, максимально убезпечити населення від МА, з другого боку, зважаючи на те, що значна частина випадків МА є непередбачуваною, захистити медичних працівників від невиправданих звинувачень.

Серед причин зростання частоти випадків побічної дії ЛЗ, у тому числі, МА, характерних для України, можна назвати такі:

1.Інтенсифікація хіміотерапії захворювань.

2. Недоліки системи охорони здоров»я: ігнорування протоколів лікування захворювань, низька кваліфікація медичних працівників в в галузі фармакотерапії і алергології, самолікування та лікування за порадами аптечних працівників, покриття важких і летальних випадків побічної дії ЛЗ.У структурі випадків побічних реакцій за даними фармаконагляду у період з 1996 по 2007 рік 85,8% склали несерйозні передбачувані реакції, 13,1% - серйозні передбачувані реакції. Тобто, переважну більшість небажаних реакцій на ЛЗ можна було передбачити, а, значить, уникнути.

У 2006 році, як вказують провідні працівники фармаконагляду України (О.П.Вікторов, О.В.Матвєєва, 2007), системними проявами побічних реакцій на медичні препарати (ПРМП) найчастіше були алергічні реакції (62,3%), порушення з боку травного тракту (11,3%) та серцево-судинної системи (8,4%). У структурі ЛЗ на 1-му місці (31%) знаходяться протимікробні засоби для місцевого застосування, на 2-му три групи ЛЗ: ті, що впливають на систему крові та гемопоез (13,7%); що впливають на серцево-судинну систему (13,1%), що діють на нервову систему (12,2%). На 3-му місці знаходться ЛЗ, що впливають на систему травлення і метаболізм (11%), на 4-му - ЛЗ що впливають на опорно-руховий апарат 7,4%). Як вказують автори, за даними ВООЗ у світі ПР частіше виникають при застосуванні антибактеріальних засобів для системного прийому та нестероїдних протизапальних ЛЗ. Останні в Україні займають місце після кровозамінників та перфузійних засобів.

Що ж до МА, то вона частіше виникає при застосуванні антибіотиків, місцевих знеболюючих засобів, вакцин і сироваток, кровозамінників, анальгетиків, вітамінів. МА частіше притаманна особам працездатного віку, частіше спостерігається у жінок, серед міського населення. Серед осіб, що часто і тривало лікуються, її частота може сягати 15%. Прояви МА є перепоною у професійній діяльності для 17% санітарок, 6-30% лікарів різного фаху, 30-45% медичних сестер різного фаху (Н.Арсентьева, 1998).


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 472 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)