АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методична розробка

Буковинський державний медичний університет

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри сімейної медицини

«_____»__________________2014 р.

Протокол №_____

Зав. кафедри, професор

С.В.Білецький

Методична розробка

семінарського заняття для лікарів-інтернів 1-го року навчання, заочного циклу, на тему:

“Медикаментозні алергози. Особливості алергічних реакцій медикаментозного походження. Клініка, сучасні методи діагностики, диференційна діагностика. Лікування, профілактика”

Навчальний предмет:

терапія

зі спеціальності

“загальна практика-

сімейна медицина”,

Методичну розробку підготувала

к.мед.н., доцент Петринич О.А.

Чернівці, 2014

Проблема виникнення побічних реакцій, зокрема, алергічного походження, при застосуванні діагностичних і лікувальних засобів (ЛЗ) є вельми актуальною. Згідно літературних даних вони зустрічаються у 10-20% населення, у 3% випадків є причиною для звернення до лікарів, у 5% - є причиної шпиталізації, у 3% - приводом до інтенсивної терапії, у 12% - ведуть до суттєво більш тривалого перебування у стаціонарі, у 1% є причиною летальності (за цим показником займають 5 місце після серцево-судинних, онкологічних, легеневих захворювань та травм).Подібна ситуація, очевидно, має місце і в Україні, де, за даними вітчизняних дослідників (офіційної статистики щодо цього немає), частота МА серед населення коливається між 1-2%, що, теоретично, може призводити від 100 до 2000 смертних випадків від медикаментозного анафілактичного щоку щорічно. За даними фармаконагляду в Україні у 2005 році від побічної ЛЗ з високим ступенем вірогідності вмерло 40 осіб. Серед цих випадків переважала саме МА.

Слід констатувати, що наказ МОЗ та АМН України від 02.04.02 № 127/18 у частині, що стосується діагностики медикаментозної алергії (МА), залишився невідомим або невиконується більшістю медичних закладів і медичних працівників нашої країни.

Все це вказує на актуальність проблеми виникнення МА для охорони здоров»я, їх небезпечність для суспільства і вимагає радикальної зміни у поглядах медичних працівників України на цю проблему. Необхідно, з одного боку, максимально убезпечити населення від МА, з другого боку, зважаючи на те, що значна частина випадків МА є непередбачуваною, захистити медичних працівників від невиправданих звинувачень.

Серед причин зростання частоти випадків побічної дії ЛЗ, у тому числі, МА, характерних для України, можна назвати такі:

1.Інтенсифікація хіміотерапії захворювань.

2. Недоліки системи охорони здоров»я: ігнорування протоколів лікування захворювань, низька кваліфікація медичних працівників в в галузі фармакотерапії і алергології, самолікування та лікування за порадами аптечних працівників, покриття важких і летальних випадків побічної дії ЛЗ.У структурі випадків побічних реакцій за даними фармаконагляду у період з 1996 по 2007 рік 85,8% склали несерйозні передбачувані реакції, 13,1% - серйозні передбачувані реакції. Тобто, переважну більшість небажаних реакцій на ЛЗ можна було передбачити, а, значить, уникнути.

У 2006 році, як вказують провідні працівники фармаконагляду України (О.П.Вікторов, О.В.Матвєєва, 2007), системними проявами побічних реакцій на медичні препарати (ПРМП) найчастіше були алергічні реакції (62,3%), порушення з боку травного тракту (11,3%) та серцево-судинної системи (8,4%). У структурі ЛЗ на 1-му місці (31%) знаходяться протимікробні засоби для місцевого застосування, на 2-му три групи ЛЗ: ті, що впливають на систему крові та гемопоез (13,7%); що впливають на серцево-судинну систему (13,1%), що діють на нервову систему (12,2%). На 3-му місці знаходться ЛЗ, що впливають на систему травлення і метаболізм (11%), на 4-му - ЛЗ що впливають на опорно-руховий апарат 7,4%). Як вказують автори, за даними ВООЗ у світі ПР частіше виникають при застосуванні антибактеріальних засобів для системного прийому та нестероїдних протизапальних ЛЗ. Останні в Україні займають місце після кровозамінників та перфузійних засобів.

Що ж до МА, то вона частіше виникає при застосуванні антибіотиків, місцевих знеболюючих засобів, вакцин і сироваток, кровозамінників, анальгетиків, вітамінів. МА частіше притаманна особам працездатного віку, частіше спостерігається у жінок, серед міського населення. Серед осіб, що часто і тривало лікуються, її частота може сягати 15%. Прояви МА є перепоною у професійній діяльності для 17% санітарок, 6-30% лікарів різного фаху, 30-45% медичних сестер різного фаху (Н.Арсентьева, 1998).

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 475 | Нарушение авторских прав