АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Організаційні заходи щодо поліпшення роботи в галузі МА.

Зважаючи на важливе не тільки суто медичне, але й соціальне значення ролі побічних реакцій на лікарські засоби (ПРЛЗ) і провідну роль МА серед цих реакцій в охороні здоров»я на розгляд управлінь охорони здоров”я обласних державних адміністрацій можна запропонувати наступне:

1. Виділення в кожній лікарні і самостійній поліклініці лікаря, відповідального за профілактику, діагностику і лікування хворих з МА, яких слід підготувати на короткотермінових курсах в кожному регіоні з видачею їм відповідного сертифікату. Проведення таких курсів можна організувати силами лікарів-алергологів з залученням викладачів медичних ВУЗів, науковців, представників регіонального фармакологічного центру МОЗ України. В майбутньому ці обов»язки можуть виконувати клінічні фармакотерапевти, підготовку яких в Україні вже розпочато.

2. Силами фахівців – алергологів доцільно провести одноденні заняття з лікарями лікувальних спеціальностей і середніми медичними працівниками, що залучаються до діагностики МА, згідно програми, викладеної у додатку 1.

3. Доцільно вмінити в обов»язки одному з алергологічних кабінетів регіону виконання обов»язків консультативно-діагностичного центру з питань МА, де за направленнями лікарів-консультатів лікарень регіонів проводити поглиблене обстеження (in vivo та invitro) осіб з МА. Можливим є і створення госпрозрахункової лабораторії, яка б взяла на себе вирішення цих завдань.

4. Раціонально закріпити за одним з кваліфікованих відділень області, де є можливість надання комплексної алергологічної, реаніматологічної, комбустіологічної допомоги, функцію лікування хворих на МА та гострі токсико-алергічні реакції на ЛЗ (синдроми Лаєла, Стівенса-Джонсона).

5. Адміністрації медичних закладів необхідно суворо контролювати обстеження пацієнтів у закладах охорони здоров»я перед інвазивними діагностичними процедурами і лікуванням, і проводити їх тільки після отримання поінформованої письмової пацієнта.

6. Важливо контролювати наявність записів про непереносимість ЛЗ у амбулаторній і стаціонарній картах хворого з винесенням поміток про це на першу сторінку цих документів, а також надання повідомлень про ці випадки до відповідних регіональних фармакологічних центрів згідно наказу МОЗ України № 898 від 27.12.2006. Необхідно здійснити заходи по поліпшенню реєстрації випадків МА у підвідомчих установах.

7. Враховуючи постійну увагу до цих питань громадськості і ЗМІ, доцільно оперативно проводити аналіз випадків фатальних або важких ускладнень застосування ЛЗ і обговорювати їх на медичних радах. Зважаючи на непередбачуваність значної частини випадків МА, за провину медичного закладу можна вважати відсутність в ньому адекватної системи заходів з попередження, раннього виявлення і кваліфікованого лікування МА, за провину конкретного лікаря – випадки МА, виникнення яких можна було передбачити.

8. Доцільно ввести головних позаштатних алергологів регіонів, представників регіональних центрів по реєстрації побічних реакцій на ЛЗ до обласних атестаційних комісій. При атестації лікарів лікувальних професій обов»язково враховувати рівень їх знань у галузі ускладнень фармакотерапії.

9.Враховуючи широке застосування анестетиків та різноманітних протезувальних матеріалів у стоматологічній практиці доцільно рекомендувати створити на базі алергологічного кабінету Інституту стоматології АМН України консультативний алергологічний центр для стоматологів України. Було б корисним рекомендувати головним позаштатним стоматологам регіонів направляти на короткострокові цикли інформації з питань алергічних реакцій в стоматологічній практиці лікарів-стоматологів. В кожному закладі, де надається стоматологічна допомога, доцільно організувати проведення попередження (за рахунок збирання анамнезу і проведення скринінгових тестів) виникнення МА. Враховувати це при атестації лікарів-стоматологів.

Загострення соціально-економічних та екологічних проблем в Україні та Чернівецькій області зокрема, призвели до значного збільшення поширеності алергічних захворювань, розвиток та особливості яких тісно пов‘язані з селективними або комбінованими розладами в імунній системі.

Особливої уваги потребують алергічні захворювання, розповсюдженість яких стрімко зростає у всьому світі. На Україні встановлена алергічна патологія охоплює 10-15% населення. Основні її види: бронхіальна астма, алергічні риніти, алергічні дерматити, кропив‘янки, харчова та медикаментозна алергія, які додають значних економічних збитків державі, погіршують якість життя громадянам.

Алергологічна служба в області була створена в 1982 році на базі Міської клінічної лікарні №3 у вигляді алергологічних ліжок. В 1990 році алергологічні ліжка були переведені в обласну клінічну лікарню на базі пульмонологічного відділення. В 2000 році на виконання наказу управління охорони здоров‘я №263 від 27.07.2000 року “Про удосконалення спеціалізованої алергологічної допомоги населенню Чернівецької області” 21 грудня 2000 року в діагностичному центрі відкрито кабінет лікаря-алерголога (наказ №37 від 21.12.2000 року).

Основною функцією алергологічної служби області є надання спеціалізованої лікувально-діагностичної та консультативної допомоги хворим з алергічними захворюваннями. У відповідності до завдань лікарі-алергологи організовують та забезпечують повний об‘єм діагностичних та терапевтичних заходів.

За час роботи алергологічної служби області впроваджено спеціалізовані алергологічні діагностики з побутовими, пилковими, епідермальними, грибковими алергенами, та скринінгові діагностики з мікст-тестами з послідуючим проведенням специфічної імунотерапії алергенами, яка являється єдиним профілактичним методом лікування у світі алергологічних захворювань. Також впроваджена алергологічна діагностика з алергенами ротаційним прик-тестом, яка являється найсучаснішою та найбезпечнішою для пацієнтів.

Висновки.

3.1. Побічна дія лікарських засобів у дійсний час за негативним ефектом є співставимою з лікувальними можливостями ЛЗ.

3.2.Медикаментозну алергію на нинішньому науковому рівні неможливо вилікувати, але можливість передбачити значну частку її випадків, запобігти або своєчасно виявити це ускладнення має велике значення.

3.3. Слід постійно підвищувати підготовку медичних працівників в галузі ПДЛЗ та освіту населення в цій галузі.

3.4. Медичні установи любого рівня повині мати адекватні можливості для попередження і раннього виявлення МА, а медичні працівники суворо притримуватися протоколів надання допомоги хворим з різними захворюваннями і виконувати алгоритм раннього виявлення МА.

3.5. Слід покращити реєстрацію, статистику і звітність щодо виникнення ПДЛЗ. В кожному окремому випадку необхідно не зкривати подібні випадки, а аналізувати і усувати їх причини.

Додаток 1.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 483 | Нарушение авторских прав