АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Інфантилізм, пов'язаний з психоорганічного синдромом

Найбільш поширеним варіантом органічного, або психічного, інфантилізму є інфантилізм, пов'язаний з психоорганічного синдромом. Він розвивається внаслідок органічного ушкодження мозку [2]. Оскільки нерідко йдеться про внутрішньоутробному пошкодженні плода, то при цьому типі інфантилізму часто зустрічаються множинні стигми дізморфогенезу - низькорослість, діскраніі, дізотія, високе небо, неправильний ріст волосся, зубів і т. п. Клінічна картина цієї форми інфантилізму надзвичайно полиморфна і визначається вираженістю інших психопатологічних симптомів органічного ураження головного мозку. Емоційно-вольова незрілість, як і при простому інфантилізм, проявляється дитячістю поведінки, суджень, наївністю, сугестивністю, переважанням ігрових інтересів, нездатністю до занять, які вимагають вольового зусилля. Особливості інтелектуальної діяльності в цих випадках - інертність і погана переключення розумових процесів. Крім того, відзначаються зниж...ення емоційної жвавості і яскравості емоцій, поверховість емоційних прихильностей, бідність уяви. Ігрову, а потім і навчальну діяльність характеризують одноманітність і мала зацікавленість в оцінці своїх дій, що відображає низький рівень домагань. Поряд з цим спостерігаються некритичність, рухова розгальмування і елементи психопатоподобного поведінки. Прикордонна інтелектуальна недостатність у цих дітей виражена більшою мірою, ніж при інших формах інфантилізму: затримуються в розвитку передумови інтелектуальної діяльності - увага, пам'ять, психічна працездатність [11]. Але ці розлади, маючи деяку схожість з легкими формами розумової відсталості, відрізняються від дебільності переважанням ознак емоційно-вольової незрілості і меншою пораженностью власне інтелектуальних функцій (таких як здатність до узагальнення та абстрагування).

Інфантилізм – порушення темпу дозрівання психіки в першу чергу емоційно-вольової сфери та особистості дитини. Гармонічний психофізичний інфантилізм – затримка темпу фізичного і психічного розвитку в межах незрілості емоційно-вольової сфери та особистості, відображена на поведінці дитини та її можливості соціальної адаптації. Клінічна картина характеризується рисами незрілості в психічному і соматичному стані дитини. Дітям притаманна жива міміка, виразні жести, швидкі рухи, вони невпинні в ігровій діяльності, але швидко стомлюються при виконанні навчальних завдань. При збереженому інтелекті відзначається недостатність інтелектуальних зацікавлень, переважає бажання до гри та задоволень. Неуспішність часто пов’язана з непосидючістю, відволіканнями, можливою затримкою абстрактно-логічного мислення. У відповідь на підвищені по віку вимоги оточуючих, можуть виникнути невротичні, або поведінкові реакції. Від розумово відсталих дітей їх відрізняють творчі ігри, можливість переносу досвіду, збереження “зони найближчого розвитку”. При гармонічному інфантилізму батьки звертаються частіше до педіатрів. У разі появи декомпенсуючих синдромів астенічного і невротичного типу призначаються седативні препарати. В такому разі бажана сімейна психотерапія. При повноцінному вихованні та навчанні через один-півтора року діти наздоганяють своїх ровесників у дозріванні емоційно-вольової сфери і психіки.

Органічний психічний і психофізичний інфантилізм – варіант часткового резидуального-органічного дизонтогенезу. Клінічно характеризується частковим недорозвитком емоційно-вольової сфери і особистості у поєднанні з вираженими психоорганічними розладами. Діти відрізняються безпосередністю, підвищеною зацікавленістю до ігрової діяльності. Вони не здібні до навчання, що потребує вольових напружень та уваги. На відміну від гармонічного інфантилізму у таких дітей недостатньо виражений творчий елемент, жвавість уяви. Часто мають місце прикмети органічного ураження центральної нервової системи. Інтелектуальна діяльність інертна з поганим переключенням.
Переважає порушення інтелекту (увага, пам’ять, темп, працездатність). У той час як недостатність абстрагування і узагальнення виражені менше ніж при розумовій відсталості легкого ступеню і не являються основними в клінічній картині захворювання.

Для лікування та реабілітації призначаються препарати стимулюючої, відновлюваної дії, проводяться корекційно-педагогічні заходи, направлені на прищеплюваність навичок навчання і тренування посидючості та уваги.

Дата добавления: 2015-02-02 | Просмотры: 920 | Нарушение авторских прав