АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ВИЗНАЧЕННЯ СТРОКУ ВАГІТНОСТІ

Прочитайте:
  1. I. Спостереження за перебігом нормальної вагітності
  2. II.Методи діагностики інфекції під час вагітності
  3. А. Визначення рівня аміаку сироватки.
  4. Акушерська тактика при ПВНРП під час вагітності та на початку І періоду пологів
  5. Акушерські кровотечі в другій половині вагітності.
  6. Алгоритм визначення дози інсулінопрепаратів на тлі глікемічного профілю
  7. Алгоритм діагностики позаматкової вагітності
  8. АЛГОРИТМ ДІЙ ЛІКАРЯ ПРИ КРОВОТЕЧІ В І ПОЛОВИНІ ВАГІТНОСТІ
  9. АНАМНЕЗ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ
  10. Артеріальний тиск: визначення, нормальні показники АТ згідно з даними ВООЗ.

Визначення строку вагітності досить складна справа. Це обумовлено багатьма обставинами. Важко точно встановити строк овуляції і запліднення. Вагітні не завжди пам'ятають строк останньої менструації, дату першого руху плода. Збільшення об'єму матки іноді перевищує норму (наприклад, при багатоводді, двійнях, великому плоді) або за цим показником відстає від середніх розмірів (наприклад, при гіпотрофії плода, маловодді).

Для визначення строку вагітності треба використовувати такі критерії: 1) дані анамнезу (дата останньої менструації; можливий день овуляції і запліднення; дата шого руху плода; визначення строку вагітності при першому зверненні до жіночої:сультації); 2) сукупність об'єктивних даних (висота дна матки над лобковим сим-ом; обвід живота; зріст і маса тіла вагітної). Для точного встановлення строку вагітності і пологів треба якомога раніше брати ітних на облік, обстежувати їх 1—2 рази на місяць і враховувати всі дані анамнезу сукупність даних об'єктивного обстеження.

Із даних анамнезу для встановлення строку вагітності і пологів найбільше зна-ня має визначення дат останньої менструації і першого руху плода. При цьому ховують час від першого дня останньої менструації до часу обстеження вагіт-, що відповідає можливому строку вагітності. Для встановлення строку вагітності важливо також визначити дату овуляції, що "ається в основному з початком вагітності. Щоб визначити цей час, лікареві треба •й дані про день очікуваної (але яка не настала) менструації. Від першого дня <уваної менструації відкидають 14—16 діб, що відповідає можливій даті овуляції. При визначенні строку вагітності і пологів враховують дату першого ворушіння їда, яке відчувають при першій вагітності з 20 тиж, тобто з середини вагітності, ри повторній — на 2 тиж раніше (у 18 тиж). Перше ворушіння плода — ознака суб'єктивна і менш важлива, ніж дата остан-'ї менструації. Жінки нерідко забувають строк першого ворушіння плода або по-іково визначають цю дату, прийнявши за ворушіння плода перистальтику кишок. лу час ворушіння плода враховують тільки як допоміжну ознаку. Для об'єктивного начення строку вагітності слід враховувати дату першого звернення вагітної до аря. Додавши час (у тижнях) до строку вагітності при першому зверненні жінки лікаря, одержимо строк вагітності на день обстеження. Для встановлення строку вагітності і дати пологів велике значення мають дані активного обстеження: величина матки, висота стояння дна матки, об'єм живота, іблизна довжина плода та розміри його голови. У перші місяці строк вагітності встановлюють за величиною матки, яку

визначають при піхвовому дослідженні. Після 3 міс вагітності визначають висоту стояння дна матки, пізніше вимірюють об'єм живота і встановлюють розміри плода.

Величина матки і висота стояння її дна в різні строки вагітності. Наприкінці 1-го

акушерського місяця (4 тиж) величина матки досягає приблизно розміру курячого яйця. У цей строк при піхвовому дослідженні визначити вагітність майже неможливо, але за допомогою ультразвукового методу вона може бути діагностована.

Наприкінці 2-го акушерського місяця вагітності (8 тиж) величина матки при­близно відповідає розмірам гусячого яйця.

Наприкінці 3-го акушерського місяця вагітності розмір матки досягає величини голівки новонародженого. Її асиметрія зникає. Матка виповнює верхню частину по­рожнини таза, дно її доходить до верхнього краю лобкової дуги.

Починаючи з 4-го місяця вагітності, дно матки промацується крізь черевні стін­ки, і про строк вагітності роблять висновок за висотою стояння дна матки. При цьому слід пам'ятати, що на висоту стояння дна матки можуть впливати розмір, положення плода, навколоплідні води, кількість плодів тощо. Тому висоту стояння матки при ви­значенні строку вагітності беруть до уваги разом з іншими ознаками (остання мен­струація, перше ворушіння плода та ін.).

Наприкінці 4-го акушерського місяця (16 тиж) дно матки розташовується посе­редині між лобковим симфізом і пупком (мал. 83).

Наприкінці 5-го акушерського місяця (20 тиж) дно матки лежить на 4—5 см нижче від пупка. Помітне випинання черевної стінки.

Наприкінці 6-го акушерського місяця (24 тиж) дно матки досягає рівня пупка.

Наприкінці 7-го акушерського місяця (28 тиж) дно матки піднімається на 4— 6 см вище від пупка.

Наприкінці 8-го акушерського місяця (32 тиж) дно матки стоїть посередині між пупком і мечовидним відростком. Пупок починає згладжуватись. Обвід живота на рівні пупка досягає 80—85 см.

Наприкінці 9-го акушерського місяця (36 тиж) дно матки піднімається до мечо­видного відростка і реберних дуг — це найвищий рівень стояння дна вагітної матки. Обвід живота в середньому становить 90 см. Пупок згладжений.

Наприкінці 10-го акушерського місяця (40 тиж) дно матки опускається до рівня, на якому воно було наприкінці 8-го місяця, тобто до середини відстані між пупком і мечовидним відростком. Пупок випинається. Обвід живота становить 95—98 см, го­лова плода опускається, у першовагітних вона притискається до входу в таз або стає малим сегментом у таз.

При однаковому рівні стояння дна матки 8- та 10-й місяці вагітності розрізня­ють за обводом живота (у 8 міс він дорівнює 80—85 см, а у 10 міс — 95—98 см), положенням голови плода (у 8 міс — високо над входом у таз, тобто “балотує”, у 10 міс — опущена, у першовагітних фіксована у вході в таз) та за станом пупка (у 8 міс він згладжений, а у 10 міс — випинається).

Наприкінці 10-го місяця вагітні відзначають, що живіт опустився, стало легше дихати.

Для визначення строку вагітності певне значення має вимірювання висоти стоян­ня дна матки над лобковим симфізом, об'єму живота та довжини плода.

Висоту стояння дна матки над лобковим симфізом ви­мірюють сантиметровою стрічкою або тазоміром. Жінка лежить на спині, ноги прямі, сечовий міхур спорожнений. Враховують відстань між верхнім краєм лобкового сим-

у і найвипуклішою точкою дна матки. При вимірюванні сантиметровою стрічкою ржимо такі середні дані (мал. 84).

Висота стояння дна матки над лобковим симфізом залежно від строку вагітності:

Строк Висота
вагітності, стояння
тиж дна матки,см
  2—3
  6—7
  12—13
  20-24
  24—28
  28—30
  32—34
  28—32

 

Отже, висота стояння дна матки в один і той самий строк вагітності у різних юк варіює в межах 2—4 см. Тому дані про висоту стояння дна матки при визна­ні строку вагітності мають відносне значення.

Певне діагностичне значення має ви­мірювання обводу живота, яке проводять у другу половину вагітнос­ті за допомогою сантиметрової стрічки на рівні пупка. У 32 тиж обвід живота становить 80—85 см, в 36 тиж — 90 см, в 40 тиж— 95—100 см.

Вимірювання голови пло-д а дає допоміжні дані для уточнення пізніх строків вагітності.

Жінка лежить на спині. Пальпують голову плода. Ґудзики тазоміра встановлюють на пунктах го­лови, які найбільш видаються і відповідають ділянці потилиці й лоба.

Лобно-потиличний розмір голови наприкінці 8-го місяця (32 тиж) в середньому

становить 9,5 см, наприкінці 9-го місяця (35—36 тиж) — 11см. Довжину плода вимірюють тазоміром.

Жінка лежить на спині, сечовий міхур спорожнений. Промацавши крізь черевну стінку частини плода, один ґудзик тазоміра встановлюють на нижній полюс голови, другий — на дно матки, де розта­шовані сідниці плода.

Встановлено, що відстань від нижнього полюса голови до тазового кінця плода становить половину довжини плода (від тім'я до п'ят). Тому для визначення справ­жньої довжини плода одержаний показник множать на 2.

Показники висоти стояння дна матки, обвід живота, поперечний розмір голови, довжину плода використовують для визначення строку вагітності. Для більшої точ­ності і зручності в комплексі обстеження використовують також формули.

Формула І. Ф. Жорданія (придатна в основному для 32-тижневої вагітності):

Х= Ь+С, де Х — строк вагітності (тиж), Ь — довжина плода (см), С — попереч­ний розмір голови, або лобково-потиличний (см).

 

Визначення строку вагітності за методом А. В. Рудакова. Строк вагітності дорів­нює величині індексу об'єму плода, який отримуємо, помноживши поздовжній і попе­речний розміри півкола матки. Вимірюють сантиметровою стрічкою. Вагітна лежить із випростаними ногами. Перед обстеженням їй рекомендують спорожнити сечовий міхур і кишки.

Найвірогіднішим методом визначення строку вагітності й гестаційного росту пло­да є ультразвукове дослідження розмірів голови (біпарієтального, лобково-поти­личного та середнього), середнього діаметра живота, довжини стегнової кістки та стопи, величини яких змінюються відповідно до строку вагітності.


Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 1023 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)