АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Перебіг та ведення другого періоду пологів.

Прочитайте:
  1. A. Пасивна імунізація специфічним імуноглобуліном – інфільтрація в рану та в/м введення залишку і розпочаток курсу антирабічних щеплень
  2. C. Внутрішньовенне краплинне введення 0,9 розчину натрію хлориду 200 мл
  3. C. Швидке введення в наркотичний сон
  4. C.Гоління операційного поля, проведення премедикації
  5. E. - Відведення та згинання.
  6. E. Період напівиведення
  7. I. Спостереження за перебігом нормальної вагітності
  8. N Новонароджена дитина не виноситься з пологового залу до моменту переведення разом із матір'ю у палату спільного перебування.
  9. N Проведення профілактики захворювань серед породіль та новонароджених.
  10. V. Етапи проведення заняття

7. Перебіг та ведення третього періоду пологів.

План лекції.

1. Перебіг третього періоду пологів.

2. Ведення третього періоду пологів.

ПЕРЕБІГ ТРЕТЬОГО ПЕРІОДУ ПОЛОГІВ

Після народження плоду розпочинається третій період пологів - послідовий.

Протягом цього періоду відбуваються два процеси:

1) Відділення (відшарування) плаценти від стінки матки.

2) Виділення (зганяння) посліду з порожнини матки.

Після народження плоду матка значно зменшується у розмірах, набирає кулястої

форми, дно її розміщується на рівні пупка. Кілька хвилин матка перебуває у стані тонічного скорочення, далі розпочинаються послідові перейми. Внаслідок скорочень матки відбувається відділення плаценти від її стінки. Матка, зокрема плацентарна площадка, скорочується, плацента здатності до скорочення не має, плацента утворює складки і відшаровується від стінки матки. В ділянці плацентації залишається базальний шар слизової оболонки матки. Порушення зв’язку між плацентою та стінкою матки супроводжується розривом матково-плацентарних судин в ділянці відокремлення плаценти.

Існує два типи відокремлення плаценти: центральний (за Шульце) полягає в тому, що плацента відокремлюється спочатку у центральній частині. Утворюється ретроплацентарна гематома, яка сприяє повному відокремленню плаценти. Послід народжується плодовою оболонкою назовні.

Другий тип (за Дунканом) полягає у відділенні плаценти з периферії. Ретроплацентарна гематома не утворюється, послід народжується нижнім краєм уперед, материнською поверхнею назовні.

Послідовий період триває 10-30 хвилин, у середньому 15 хвилин.

Крововтрата у третьому періоді пологів становить 200-250 мл. Вона не повинна перевищувати фізіологічну. Фізіологічною вважають крововтрату, що не перевищує 0,5% маси тіла роділлі.

 

ВЕДЕННЯ ТРЕТЬОГО ПЕРІОДУ ПОЛОГІВ

Третій період пологів до появи позитивних ознак відділення плаценти ведуть вичікувально. Проте "вичікувально" не означає "пасивно".

Роділля потребує ретельного спостереження з боку медичного персоналу.

З метою профілактики кровотечі протягом першої хвилини після народження плода внутрішньом’язево вводиться 10 ОД (2 мл) окситоцину (1мл метилергобровіну в/в). Акушерка та лікар слідкують за її загальним станом, пульсом, артеріальним тиском, диханням, кольором слизових оболонок і шкірних покривів, ознаками, що свідчать про відокремлення плаценти від стінки матки.

Проводиться контрольована тракція за пуповину тільки за умови наявності ознак відділення плаценти від стінки матки. Використання міхура з льодом на низ живота недоцільне.

Щоб мати уяву про крововтрату, під сідниці роділлі підкладають ниркоподібний лоток і опускають туди пуповину, збираючи максимум крові, що виділяється зі статевих шляхів. Після народження плаценти всю зібрану кров зливають у градуйовану пляшку. До пологів зважуємо всі пелюшки і серветки, якими будемо користуватися після пологів знову зважуємо матеріал і різницю додаємо до крові, яку злили. Отримуємо дійсну крововтрату в пологах.

 

Ознаки відокремлення плаценти від стінки матки

Ознака Шредера - зміна форми та висоти стояння дна матки. Одразу після народження дитани матка має округлу форму, дно її розміщується на рівні пупка. Після відокремлення плаценти матка сплощується, витягується, дно її відхиляється у бік правого підребер'я.

Ознака Альфельда подовження зовнішнього відрізку пуповини. Після відділення від стінки матки плацента опускається в нижній сегмент матки або у піхву. Тому затискач або лігатура, накладені на пуповину на рівні статевої щілини, опускаються на 10-12 см.

Ознака Кюстнера-Чукалова. При натискуванні ребром долоні над лоном за умови відділення

плаценти від матки пуповина не втягується у статеву щілину.

Ознака Довженка. Під час глибоких вдиху і видиху у разі відшарування плаценти пуповина не втягується і не опускається.

Ознака Клейна. Відсутність рухів пуповини при її відшаруванні при натужуванні.

Ознака Штрасмана. При легких ударах по дну матки через передню черевну стінку при відшарованій плаценті удари в пуповині не відчуваються. (Захоплюємо правою рукою пуповину вище лігатури, а лівою постукуємо по дну матки. Якщо плацента ще з'єднана з маткою, правою рукою ми відчуваємо поштовх крові у пуповині, якщо матково-плацентарний кровообіг припинився, реакції не буде).

Ознака Мікуліча. Позив на потугу при опусканні плаценти в піхву.

Ознака Гогенбіхлера. Якщо плацента не відділилась, пуповина, що звисає із статевої щілини, під час скорочення матки може обертатися навколо своєї осі внаслідок переповнення пуповинних судин кров'ю.

 

Якщо за сукупністю ознак діагностовано, що плацента відділилася, вживають заходів до виділення посліду. Для цього спорожнюють сечовий міхур та пропонують роділлі потужитися. У більшості випадків цього буває достатньо для народження посліду. При неефективності потуги вдаються до виділення посліду зовнішніми прийомами.

 

Зовнішні прийоми виділення відділеної плаценти

Спосіб Абуладзе. Після катетеризації сечового міхура матку легко масують та приводять у серединне положення. Передню черевну стінку роділлі обома руками захоплюють у поздовжню складку та пропонують жінці потужитися. Цей прийом зменшує об'єм черевної порожнини та призводить до підвищення внутрішньочеревного тиску.

Спосіб Гентера. Двома кулаками натискують на матку в ділянці її кутів у напрямі донизу і досередини. Підвищується тонус матки та внутрішньоматковий тиск, що сприяє народженню плаценти.

Спосіб Креде-Лазаревича. Після проведення підготовки роділлі (катетеризація сечового міхура та проведення зовніш­нього масажу матки для підвищення її тонусу) матку захоп­люють правою рукою так, щоб великий палець знаходився на передній поверхні матки, чотири інших на задній, і стискують матку у передньо-задньому розмірі, витискуючи з неї плаценту.

Слід враховувати, що спосіб Абуладзе є найбільш фізіологічним, тому бажано починати прийоми виділення відділеної плаценти саме з нього. Прийоми Гентера та Креде-Лазаревича досить травматичні, і до них вдаються лише при неефективності застосування прийому Абуладзе.

Спроби прискорити процес народження посліду шляхом потягування за пуповину, масажу матки недопустимі, оскільки порушують нормальний ритм скорочень матки, фізіологічне відшарування плаценти від стінок, можуть викликати защемлення вже відділеного посліду в матці і спровокувати кровотечу.

За відсутності ознак відділення плаценти і зовнішньої кровотечі впродовж 30 хвилин після народження плода проводиться ручне відокремлення плаценти і виділення посліду. Масаж матки через передню черевну стінку породіллі здійснюється відразу після народження посліду. Після цього жінці пропонують випорожнити сечовий міхур. Катетеризація сечового міхура здійснюється за показаннями.

Звичайно послід народжується цілком. Але іноді після народження плаценти оболонки затримуються у порожнині матки. У таких випадках плаценту, що народи­лася, беруть у руки та обертають в одному напрямку, поступово скручуючи, що запобігає їх обриву, забезпечує відшарування від стінок матки та виведення назовні. Або. Пропонують роділлі підняти таз, опираючись на ступні. При цьому плацента звисає і під впливом її маси народжується.

 

Після народження плаценти необхідно ретельно оглянути її.. Для цього послід кладуть материнською поверхнею догори, протирають від крові та оглядають плацентарну тканину. Переконавшись у наявності всіх часточок плацети, оглядають плодову її поверхню та оболонки. Звертають увагу на судини, оскільки наявність обірваної судини в оболонках може свідчити про додаткову часточку плаценти, що залишилася у матці. Огляд плаценти має велике значення, оскільки затримка часточок плаценти загрожує кровотечею.

Після огляду послід зважують і вимірюють. Середня маса посліду становить 500-600 г, діаметр біля 18 см, товщина 2-3 см.

Іноді для перевірки цілості плаценти проводять спеціальні проби: молочну і повітряну.

Після народження посліду проводять туалет ЗСО і старанно оглядають пологові шляхи: шийку матки, стінки піхви, промежину. Якщо знаходять розриви їх ушивають.

За породіллею спостерігають у пологовій залі 2 год. звертають увагу на загальний стан породіллі, стежать за пульсом, скороченням матки, виділеннями із пологових шляхів. Дані заносять в історію пологів, оформляють партограму. На дитину заводять історію розвитку новонародженого.


Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 1069 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)