АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ХАРЧУВАННЯ ВАГІТНОЇ

Харчування під час вагітності має виняткове значення для збереження здоро­в'я жінки і розвитку плода. Нераціональне харчування під час вагітності призводить до виникнення різних захворювань у матері і порушення розвитку плода.

Режим харчування вагітних грунтується на врахуванні фізіологічних змін, що відбуваються в цей період у організмі жінки, потреб організму матері і плода в біл­ках, вуглеводах, солях і вітамінах.

У першу половину вагітності особлива дієта не потрібна. Жінка харчується звичайною їжею, в якій є основні поживні речовини. Їжа має бути різноманітною і смачною.

У перші місяці вагітності дозволяють гострі й солоні страви (оселедець, ікра, квашена капуста, солоні огірки та ін.), якщо виникає потреба в них. Звичайно смак нормалізується на 3—4-му місяці вагітності.

іа початку вагітності багато жінок скаржаться на нудоту, частіше вранці. У таких їдках рекомендують вранці їсти лежачи в ліжку і тільки після цього вставати. / другу половину вагітності плід швидко росте, посилюється функціональне нтаження на органи вагітної. Тому до складання дієти вагітних потрібно підхо-[ по-іншому. Харчування має бути раціональним, з урахуванням фізіологічних їливостей організму матері і плода.

іілки вводять у кількості 100—120 г на добу. З продуктів, що містять повноцінні й, слід надавати перевагу молочнокислим продуктам (кефір, сир, кисле молоко), зку (близько 1 л). Рекомендують також яйця, сичужний сир, деякі сорти м'яса)_120 г на добу), рибу (150—250 г на добу). / другу половину вагітності частину м'яса замінюють сиром. М'ясо дозволяєть-.—4 рази на тиждень (наприкінці вагітності рідше). У цей період обмежують кість м'ясних супів і бульйонів, яєць, сиру.

Кількість вуглеводів становить близько 500 г на добу, при надмірній масі тіла ва-зї — 300—400 г.

'екомендують фрукти, ягоди, овочі, а також хліб (краще грубого помелу — рело клітковини і вітамінів групи В).

ЯСири вводять у кількості 100—110 г, переважно у вигляді вершкового масла, гани та олії (соняшникова, сойова, кукурудзяна). Кількість води обмежують до 1—1,2л (сюди входять також чай, киселі, компо-долоко). Всього рідини (разом із овочами та іншими продуктами) вводять до 2 л.:танні тижні вагітності кількість рідини обмежують до 0,7—0,8 л на добу. Кіль-ь кухонної солі обмежують, особливо у другій половині вагітності (до 8—5 г на

/)•... "Гід час вагітності зростає потреба у вітамінах. Недостатнє споживання вітамінів

іас вагітності може спричинити порушення розвитку плода, викидень, передчасні зги. Тому вагітним треба рекомендувати продукти, які містять найважливіші

життєдіяльності організму вітаміни.

^етинол (вітамін А) називають вітаміном росту. У разі недостачі його в їжі спо-нюється ріст молодого організму, знижується його опірність, розвиваються за-зювання очей (ксерофтальмія, куряча сліпота), печінки, кишок. Добрим джере-

ретинолу є печінка і нирки тварин, а також молоко, яйця, вершкове масло, ква, шпинат.

ГІри потребі можна призначити вагітній ретинолу ацетат: у драже (по 2—4 на ^) або в краплях (по 1—2 краплі 2 рази на добу). Тіамін (вітамін В^) бере участь у регуляції обміну речовин, сприяє перебігові цесів обміну в нервовій системі. Недостача цього вітаміну призводить до тяжкого юрювання нервової системи, атрофії м'язів і паралічу рук та ніг. На тіамін багаті ні дріжджі, печінка, нирки, зернові та бобові культури. Тіамін є також у чорному Іі. Добова доза тіаміну становить 10—20 мг. Рибофлавін (вітамін В^) сприяє росту. При недостачі його затримується ріст, шваються захворювання очей, шкіри та слизових оболонок. Його багато в дріж-іх, печінці, нирках, м'ясі, яйцях, молочних продуктах. Добова потреба в рибо-віні дорівнює 2 мг.

Нікотинова кислота (вітамін РР) входить до складу ферментних систем, бере:ть у обміні речовин. При недостачі цього вітаміну розвивається пелагра, яка актеризується ураженням центральної і периферичної нервової системи, шкіри та зових оболонок, порушенням функції кишок. Нікотинової кислоти багато в дріж-

джах, м'ясі, печінці, зернах пшениці. Добова потреба в цьому вітаміні — 15 мг.

Аскорбінова кислота (вітамін С) бере участь у окисних процесах організму, акти­візує внутрішньоклітинні ферментні процеси. Аскорбінова кислота потрібна для нормального перебігу вагітності. Недостача її призводить до розвитку цинги, у вагіт­них настає викидень (або передчасні пологи). Багато аскорбінової кислоти в овочах, ягодах, плодах, а найбільше — в ягодах шипшини, смородині, нестиглих горіхах. Аскорбінової кислоти на добу потрібно 50—100 мг. Під час вагітності потреба в цьому вітаміні значно збільшується, тому вагітна повинна споживати більше продуктів, ба­гатих на аскорбінову кислоту. Взимку і навесні рекомендують призначати вагітним готові препарати аскорбінової кислоти.

Токоферолу ацетат (вітамін Е). При недостачі цього вітаміну в організмі пору­шуються функції статевих залоз, овуляція і процес запліднення. Під час вагітності гіповітаміноз Е призводить до загибелі плода і до викидня. Токоферолу ацетат міститься в зародковій частині зерен пшениці і кукурудзи, яйцях, печінці, сойовій олії та деяких продуктах тваринного походження. Токоферолу ацетат разом з іншими ре­човинами застосовують для лікування мимовільних викиднів і безплідності.

Вітамін О протирахітичний. Він бере участь у регуляції кальцієвого і фосфор­ного обміну, запобігає розвиткові рахіту у плода. Вітаміну О багато в м'ясі жирної риби, печінці, ікрі, вершковому маслі.

Вагітним рекомендується чотириразове харчування: перший сніданок повинен містити 25—ЗО % харчового раціону, другий сніданок— 10—15 %, обід—40— 50 %, вечеря— 15—20 %.

У вагітної нерідко спостерігається схильність до запору. Налагодженню функ­ції органів травлення сприяє вживання свіжих овочів, фруктів, чорного хліба, кислого молока. Клізми застосовують тільки в тому разі, коли випорожнення не нормалізу­ється при правильній дієті.

Протягом усієї вагітності (з моменту настання її і до пологів) жінка перебуває під наглядом жіночої консультації.

У консультації старанно обстежують вагітну, запроваджують систематичний на­гляд за станом її здоров'я і розвитком вагітності, дають поради щодо виконання правил гігієни, рекомендують дієту, організовують проведення гігієнічної гімнастики.

Гігієнічну гімнастику призначають здоровим вагітним і проводять її з урахуван­ням фізіологічних змін, що відбуваються в організмі жінки (ріст матки, збільшення маси крові і протяжності судинної системи, збільшення

навантаження на серце тощо). Тому гігієнічну гімнастику призначає тільки лікар, а заняття проводить медсестра, що пройшла відповідну підготовку. Вагітна спочатку відвідує групові заняття, а згодом вона може виконувати вправи самостійно. Для кожного терміну вагітності існує певний комплекс вправ. Після 35-36 тижнів до нього включають прийоми знеболювання пологів. Наприкінці вагітності жінку знайомлять з комплексом вправ, які рекомендується виконувати в післяпологовому періоді.

У жіночій консультації здійснюють психопрофілактичну підготовку до пологів, організовують патронаж вагітних з метою вивчення їхніх умов побуту і праці.

Лікарі жіночої консультації вживають заходів до того, щоб вагітні використову­вали всі пільги, передбачені законодавством, здійснюють заходи щодо оздоровлення умов праці, виявляють можливі ускладнення вагітності і призначають відповідне ліку­вання.

План лекції.

4. Діагностика пізніх термінів вагітності.

· безперечні ознаки вагітності

5. Акушерська термінологія.

6. Методи акушерського дослідження в ІІ половину вагітності:

· прийоми Леопольда

· аускультація живота вагітної

10. Визначення строку вагітності.

11. Визначення дати допологової декретної відпустки і дати пологів.

12. Визначення стану плода.

13. Гігієна і дієта вагітної.

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 705 | Нарушение авторских прав