ПОЛОЖЕННЯ ПЛОДА
Визначення положення плода в порожнині матки має виняткове значення для перебігу вагітності і ведення пологів.
При обстеженні вагітних і роділь визначають членорозташування, положення, позицію, вид і передлежання плода.
ЧЛЕНОРОЗТАШУВАННЯ ПЛОДА (habitus) відношення його кінцівок і голови до тулуба. У нормі тулуб плода зігнутий, голова нахилена до грудної клітки, ноги зігнуті в кульшовому та колінному суглобах і притиснуті до живота, руки схрещені на грудній клітці. При нормальному згинальному типі плід має форму овоїда, довжина якого при доношеній вагітності дорівнює в середньому 25—26 см. Широка частина овоїда (тазовий кінець) лежить на дні матки, вузька частина (потилиця плода) обернена до входу в малий таз.
ПОЛОЖЕННЯ ПЛОДА (situs ) — відношення поздовжньої осі плода до поздовжньої осі матки.
Розрізняють поздовжнє, поперечнє та косе положення плода. При поздовжньому положенні поздовжні вісі плода й матки збігаються. Вісь плода — лінія, яка проходить від потилиці до сідниць. У разі поперечного положення поздовжня вісь плода перетинає поздовжню вісь матки під прямим кутом. При косому положенні поздовжня вісь плода утворює з поздовжньою віссю матки гострий кут.
Поздовжнє положення вважається нормальним. Воно буває у 99,5 % вагітних. Поперечне й косе положення патологічні (0,5 %). При поперечному й косому положеннях виникають нездоланні перешкоди для народження плода.
ПОЗИЦІЯ ПЛОДА (positio) — положення спини плода стосовно правого і лівого боків матки. Розрізняють першу і другу позиції. При першій позиції спина плода обернена до лівого боку матки, при другій — до правого.
Перша позиція трапляється частіше, ніж друга, що пояснюється поворотом матки лівим боком уперед. Спина плода не завжди обернена праворуч або ліворуч, вона звичайно трохи повернута наперед і назад. Тому розрізняють ще вид позиції.
ВИД ПОЗИЦІЇ (visus) — відношення спини плода до передньої або задньої стінки матки. Якщо спина обернена наперед, то кажуть про передній вид позиції, якщо назад — про задній.
ПЕРЕДЛЕЖАННЯМ ПЛОДА (ргаеsепtаtіо) називається відношення великої частини плода (голови або сідниць) до входу в таз. Якщо над входом у таз матері міститься голова плода,— передлежання головне, коли тазовий кінець — передлежання тазове. Головне передлежання спостерігається у 96 % роділь, тазове — у 3,5 %.
При поперечному і косому положеннях позиція визначається не за спиною, а за головою: голова ліворуч — перша позиція, праворуч — друга.
Передлеглою (рагs ргаеvіа) називають ту частину плода, яка ближче до входу в малий таз і першою проходить родові шляхи.
При головному передлежанні до входу в малий таз можуть бути повернені
· потилиця (потиличне передлежання),
· тім'я (передньоголовне передлежання),
· лоб (лобне передлежання) і
· обличчя (лицьове передлежання) плода.
Типовим є потиличне передлежання.
Стійке положення плода в порожнині матки встановлюється в останні місяці вагітності. У першу і на початку другої половини вагітності положення плода змінюється, оскільки відносна величина порожнини матки і навколоплідних вод у цей час більша, ніж наприкінці вагітності.
Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 1230 | Нарушение авторских прав
|