Класифікація хірургічної інфекції
ХІРУРГІЧНА ІНФЕКЦІЯ
ПОНЯТТЯ ПРО ХІРУРГІЧНУ ІНФЕКЦІЮ
Серед численних хірургічних хвороб значну групу становлять захворювання, причиною яких є різні мікроорганізми, що викликають гнійно-запальні та гнійно-некротичні процеси в органах і тканинах, лікування яких здійснюють хірургічними методами.
Хірургічна інфекція, основу якої складає гнійна інфекція, дуже поширена і часто ускладнює оперативні втручання та різні травматичні пошкодження. Серед хворих загальних хірургічних стаціонарів вона становить не менше третини, а серед причин смерті посідає друге місце.
Основними причинами поширення хірургічної інфекції є: порушення асептичного режиму в хірургічних відділеннях, поява патогенних резистентних штамів мікроорганізмів у лікувальних закладах (госпіталізм), зниження імунобіологічної реактивності організму через соціальні та екологічні причини, збільшення кількості оперованих пацієнтів похилого та старечого віку тощо. З огляду на це своєчасне виявлення, лікування та проведення профілактичних заходів щодо хірургічної інфекції має надзвичайно важливе значення.
Розвиток і перебіг гнійно-запального процесу залежить в основному від:
1) вірулентності мікрофлори;
2) стану реактивності організму, його імунітету;
3) якості лікувальних заходів, спрямованих на ліквідацію мікрофлори та загоєння рани.
На сьогодні нараховують більше 30 збудників хірургічної інфекції: бактерій, вірусів, грибків. Слід відмітити, що останнім часом збільшилась кількість захворювань, що викликаються різними грамнегативними мікробами (протеєм, синьогнійною паличкою, бактероїдами).
Усі види хірургічної інфекції можна поділити на три групи:
1) інфекційні хірургічні захворювання (фурункул, карбункул, панарицій, мастит, остеомієліт і т. ін.), що, як правило, виникають внаслідок порушення локальних механізмів захисту тканин від мікробів;
2) ранова інфекція - як ускладнення після травм і операцій;
3) інфекційно-запальні ускладнення, що виникають у процесі лікування основного захворювання і не пов'язані безпосередньо з хірургічним втручанням на ураженому органі. Прикладом такого ускладнення можуть бути: післяопераційна пневмонія після резекції шлунка, запалення сечового міхура після черепно-мозкової травми, післяін'єкційні абсцеси та ін.
Класифікація хірургічної інфекції
1. За походженням: нозокомінальна (внутрішньолікарняна), позалікарняна.
2. За характером збудника: неспецифічна - аеробна (стафілококова, стрептококова, колібацилярна, синьогнійна), анаеробна (клостридіальна, неклост-
ридіальна), грибкова; специфічна (туберкульоз, сифіліс, актиномікоз та ін.), неспецифічна інфекція.
3. За джерелом інфікування: екзогенна; ендогенна.
4. За клінічним перебігом: гостра, хронічна, латентна, атипова.
5. За клінічними проявами: гнійна, гнильна, анаеробна, специфічна (правець,актиномікоз, сибірська виразка та ін.).
6. За поширенням: місцева, прогресуюча (інвазивна), генералізована (сепсис).
7. За локалізацією: ушкодження шкіри, підшкірної клітковини; ушкодження кісток і суглобів; ушкодження органів грудної клітки, черевної порожнини та ін.
Хірургічна інфекція в організмі може викликати запальний процес, який проявляється місцевими або загальними ознаками.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 479 | Нарушение авторских прав
|