АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація хірургічної інфекції

Прочитайте:
  1. B.Проводиться у вогнищі інфекції в присутності хворого чи бацилоносія
  2. II. Поняття про рани, класифікація ран
  3. II.Методи діагностики інфекції під час вагітності
  4. J00-J06. Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів
  5. VI ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ АНАМНЕЗ: Контакт з інфекційними хворими протягом останніх 3 тижнів /грип та інші гострі респіраторні інфекції, кишкові інфекції/.
  6. А. КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
  7. Анемії: класифікація, етіологія, патогенез, їх характеристика.
  8. Аномалії пологогових сил: класифікація, діагностика, лікування.
  9. Бактеріальні інфекції у новонароджених. СЕПСИС.
  10. В подальшому, по мірі розвитку інфекції в опіковій рані, провідне значення в патогенезі гострої опікової токсемії починає набувати токсемія мікробного походження.

ХІРУРГІЧНА ІНФЕКЦІЯ

 

ПОНЯТТЯ ПРО ХІРУРГІЧНУ ІНФЕКЦІЮ

Серед численних хірургічних хвороб значну групу становлять захворю­вання, причиною яких є різні мікроорганізми, що викликають гнійно-запальні та гнійно-некротичні процеси в органах і тканинах, лікування яких здійсню­ють хірургічними методами.

Хірургічна інфекція, основу якої складає гнійна інфекція, дуже поширена і часто ускладнює оперативні втручання та різні травматичні пошкодження. Серед хворих загальних хірургічних стаціонарів вона становить не менше третини, а серед причин смерті посідає друге місце.

Основними причинами поширення хірургічної інфекції є: порушення асеп­тичного режиму в хірургічних відділеннях, поява патогенних резистентних штамів мікроорганізмів у лікувальних закладах (госпіталізм), зниження імунобіологічної реактивності організму через соціальні та екологічні причини, збільшення кількості оперованих пацієнтів похилого та старечого віку тощо. З огляду на це своєчасне виявлення, лікування та проведення профілактичних заходів щодо хірургічної інфекції має надзвичайно важливе значення.

Розвиток і перебіг гнійно-запального процесу залежить в основному від:

1) вірулентності мікрофлори;

2) стану реактивності організму, його імуніте­ту;

3) якості лікувальних заходів, спрямованих на ліквідацію мікрофлори та загоєння рани.

На сьогодні нараховують більше 30 збудників хірургічної інфекції: бак­терій, вірусів, грибків. Слід відмітити, що останнім часом збільшилась кількість захворювань, що викликаються різними грамнегативними мікробами (протеєм, синьогнійною паличкою, бактероїдами).

Усі види хірургічної інфекції можна поділити на три групи:

1) інфекційні хірургічні захворювання (фурункул, карбункул, панарицій, мастит, остеомієліт і т. ін.), що, як правило, виникають внаслідок порушення локальних механізмів захисту тканин від мікробів;

2) ранова інфекція - як ускладнення після травм і операцій;

3) інфекційно-запальні ускладнення, що виникають у процесі ліку­вання основного захворювання і не пов'язані безпосередньо з хірургічним втру­чанням на ураженому органі. Прикладом такого ускладнення можуть бути: післяопераційна пневмонія після резекції шлунка, запалення сечового міхура після черепно-мозкової травми, післяін'єкційні абсцеси та ін.

 

Класифікація хірургічної інфекції

1. За походженням: нозокомінальна (внутрішньолікарняна), позалікарняна.

2. За характером збудника: неспецифічна - аеробна (стафілококова, стрептококова, колібацилярна, синьогнійна), анаеробна (клостридіальна, неклост-

 

 

ридіальна), грибкова; специфічна (туберкульоз, сифіліс, актиномікоз та ін.), неспецифічна інфекція.

3. За джерелом інфікування: екзогенна; ендогенна.

4. За клінічним перебігом: гостра, хронічна, латентна, атипова.

5. За клінічними проявами: гнійна, гнильна, анаеробна, специфічна (правець,актиномікоз, сибірська виразка та ін.).

6. За поширенням: місцева, прогресуюча (інвазивна), генералізована (сепсис).

7. За локалізацією: ушкодження шкіри, підшкірної клітковини; ушкодження кісток і суглобів; ушкодження органів грудної клітки, черевної порожнини та ін.

Хірургічна інфекція в організмі може викликати запальний процес, який проявляється місцевими або загальними ознаками.

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 479 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)