ІV. Недостатність галактози.
Галактоземія - захворювання, зв’язане з вродженим порушенням обміну галактози внаслідок недостатності галактозо-1-фосфатуриділ-трансферази,галактокінази і інших ферментів, що забезпечують їх розпад до глюкози.
Етіологія. Захворювання може бути вродженим і набутим.
Патогенез. Внаслідок порушення обміну галактози вона не перетворюється в печінці в глюкозу і не включається в цикл Кребса для отримання хімічної енергії і накопичується в депо (печінка, м’язи, жирова тканина) у вигляді глікогену і жиру.
Класифікація. Згідно МКХ Х перегляду виділяють
Е 74.2 – Недостатність всмоктування галактози.
Недостатність галактокінази
Галактоземія
Клінічна картина. Прояви захворювання залежать від кількості отриманої з їжею галактози і ступеня ензимного дефекту.
У немовлят симптоми захворювання з’являються вже в перші тижні від народження, але при умові, що дитину годують молоком. Характерні блювота, здуття живота, нестійкий стілець зі схильністю до проносів, відсутність апетиту, персистуюча жовтяниця, в’ялість, пітливість. Всі ці прояви резистентні до медикаментозної терапії. У випадках, коли захворювання не діагностується і не лікується, до перечислених симптомів приєднується збільшення печінки і селезінки, призупиняється зростання маси тіла дитини і росту, з’являється асцит і інші ознаки цирозу печінки. Нерідко приєднується прояви геморагічного діатезу і гіпопротеїнемії. Характерною є поява катаракти, яка швидко прогресує і призводить до сліпоти.
Діагностика.
1. Галактоземія діагностується дуже важко. Необхідно всебічно проаналізувати перераховані вище симптоми і добре зібрати анамнез захворювання.
2. Виставити попередній діагноз дозволяє ефект від елімінаційної дієти з виключенням молока і молочних продуктів.
3. Патогномонічним для діагностики цієї недуги є визначення рівня галактози і глюкози в сечі після навантаження лактозою.
Диференційний діагноз. Диференціювати галактоземії необхідно з:
- іншими формами дисахаридазодефіцитних ентеропатій;
- хронічними вірусними гепатитами, В, С, дельта;
- вродженим дефіцитом α1-антитрипсину;
- гемолітичною жовтяницею.
Лікування.
1). Виключення з раціону продуктів, що містять галактозу (молоко і молочні продукти).
2). Призначення безлактозного енпіту, “Алактозиту Н”.
З). Дезінтоксикаційна.
4). Ферментативна терапія (креон, панзінорм, панкреатин і інші).
Недостатність фруктози. Патологічний стан, при якому різко знижена активність фруктозо-1-фосфатальдолази призводить до накопичення фруктозо-1-фосфату в тканинах і токсичної дії останнього на них.
Етіологія. Захворювання має вроджений і, рідше, набутий характер.
Патогенез. У відповідь на отримання немовлятами соків і овочів, що містять фруктозу, через відсутність чи зниження активності фруктозо-1-фосфат-альдолази вони не перетравлюються.
Класифікація. Згідно МКХ Х пергляду порушення всмоктування фруктози відноситься до рубрики:
Е 74.1 – Порушення всмоктування фруктози
Есенціальна фруктозурія
Недостатність фруктозо-1,6-дифосфатази
Спадкова непереносимість фруктози
Приклади формулювання діагнозу. Порушення ввсмоктування фруктози, фруктозурія.
Клініка. К лінічні прояви з’являються, коли фруктоза не виключається з раціону і проявляються блювотою, метеоризмом, діареєю, гіпотрофією, гепато- і спленомегалією, жовтяницею.
Діагностика.
1. Важливе значення має добре зібраний анамнез і всебічний аналіз симптомів захворювання.
2. Визначення рівня фруктозо-1-фосфатази в плазмі, активність якої відсутня або значно знижена.
Диференційний діагноз. Проводиться з іншими видами дисахаридазних ентеропатій.
Лікування. Призначення елімінаційної дієти з виключенням або значним обмеженням продуктів,які містять фруктозу (соки, фрукти, мед).
Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 462 | Нарушение авторских прав
|