АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Енергетика м’язового скорочення

Робота м’язових міофібрил здійснюється за принципом хемодинамічної машини, в якій хімічна енергія прямо переходить в механічну, обминувши теплову. Звідси і високі величини коефіцієнта корис­ної дії роботи окремих м’язів (30-40 %).

Безпосереднім джерелом енергії для м’язовог: скорочення є аденозинтрифосфат (АТФ). Його розче­плення зв’язане з дією міозину як ферменту. При цьому утворюються аденозиндифосфат АТФ), відще­плюється фосфатна група і виділяється біля 10 ккал енергії. Відновлення АТФ йде за рахунок креатинфо-сфату (КФ), вуглеводів, жирів і рідше білків. Енергія розпаду цих речовин забезпечує зв’язок АДФ і фос­фату з утворенням АТФ (мал.9). Робота при якій ре-синтез АТФ здійснюється переважно аеробним шля­хом, називається аеробною, якщо ж енергозабезпе­чення діяльності в основному йде без участі кисню, то така робота називається анаеробною.

Відновлення АТФ в працюючому м’язі здійсню­ється за допомогою трьох енергосистем: фосфатної лактацидної, кисневої. Перші дві енергосистеми – фос­фатна і лактацидна – анаеробні, третя – аеробна. Відмін­ність однієї енергосистеми від іншої полягає у викорис­танні для енергопродукції різних речовин (енерго-субстратів) в їх енергоємності і енергопотужності.

Енергоємність системи – це максимальна кіль­кість енергії, яка може бути утворена за рахунок даної системи. Енергопотужність – це найбільша кі­лькість енергії, яка може бути утворена за рахунок даної енергосистеми в одиницю часу. Ємність енер­госистеми визначає тривалість роботи, її загальний обсяг; потужність енергосистеми зумовлює граничну інтенсивність діяльності. Отже, участь кожної з енер­госистем в енергозабеспеченні м’язової діяльності визначається її потужністю і тривалістю. Потужність фосфатної енергосистеми – 36 ккал/хв, лактацидної – 12 ккал/хв, кисневої (при окисленні глікогену і глю­кози) – 8 ккал/хв і 4 ккал/хв – при окисленні жирів: ємність указаних енергосистем відповідно рівна – 5. 12, 800 і 60 000 ккал енергії. Роль окремих енергосис­тем в енергозабезпеченні циклічної роботи подана на мал.10.

У стандартної людини, ва­гою 70 кг м’язова маса складає біля 40% маси тіла, тобто при­близно 30 кг. У найбільш типо­вих видах глобальної м’язової діяльності бере участь біля 2/3 всієї м’язової маси. Загальна ма­са м’язів, що скорочуються (ак­тивна м’язова маса), – 20 кг. Цю величину м’язової маси і беруть за основу при розрахунках ємно­стей і потужностей енергетичних систем. Найбільшою енергетич­ною ємністю з усіх м’язових джерел енергії володіють жири. Один моль жирів при окисленні дає 2400 ккал, 1 моль глюкози при анаеробному розщепленні -50 ккал, при аеробному – біля 700 ккал, 1 моль АТФ забезпечує 10 ккал, 1 моль КФ – 10, 5 ккал.

Мал.9 Енергетичний обмін в м’язах (за А.Леві і Ф.Сікевицем, 1971): 1-ресинтез АТФ за рахунок енергії КрФ; Н-міокіназна реакція ресинтезу А ТФ з двох молекул АДФ; Ш-ресинтез А ТФ за рахунок безкисневого розпаду вуглеводів.

Мал.10. Доля аеробних і анаеробних енергоджерел (в %) нарізних дистанціях легкоатлетичного бігу (Я.М.Коц, 1986).

Фосфатна енергосистема. При дії цієї енерго­системи ресинтез АТФ здійснюється за рахунок креатинфосфату (АТФ і КФ відносяться до групи фосфагенів). При розпаді КФ утворюється креатин, незв’язаний фосфат і біля 10.5 ккал енергії (в розрахун­ку на 1 моль КФ), яка негайно використовується для ресинтезу АТФ. Таким чином, КФ – це перший енер­гетичний резерв м’яза, безпосереднє джерело енергії для відновлення АТФ.

Фосфатна енергосистема найбільш потужна – 36 ккал/хв, її енергія завжди використовується на початку м’язових скорочень і особливо при використанні корот­кочасних напружених навантажень – (спринтерський біг, підняття штанги, метання, стрибки тощо). Ємність фос­фатної системи невелика, приблизно 5 ккал. Саме цим і пояснюється невелика тривалість граничних наванта­жень. Так, енергозабезпечення спринтерського бігу з енергозапитом 1 ккал/с за рахунок даної енергосистеми мо­же тривати не більше 5 с. Таким чином, запаси КФ для ресинтезу АТФ обмежені, тому при більш тривалій робо­ті вслід за фосфатною енергосистемою включаються в дію інші енергосистеми – гліколітична і аеробна.

Лактацидна енергосистема. Вона забезпечує ресинтез АТФ і КФ шляхом анаеробного розщеплен­ня глікогену (анаеробний глікогеноліз) і глюкози (глі­коліз). Внаслідок цих реакцій утворюється значна кількість молочної кислоти – лактациду.

Глікогеноліз, що проходить в м’язах, має перевагу над гліколізом. При розщепленні однієї глюкозної одиниці, одержаної з м’язового глікогену, в процесі гліколізу утворюється 30 ккал енергії, а з молекули глюкози – 20 ккал. Лактацидна енергосистема має першочергове значення в енергозабезпеченні фізич­них навантажень тривалістю від 20-30 с, до 1-3 хв. В цей період в крові виявляється і найбільший вміст молочної кислоти. При менш тривалій роботі енерге­тична роль лактацидної енергосистеми зменшується.

Потужність лактацидної енергосистеми – 12 ккал/хв, енергоємність – 12 ккал. Важливим фактором, який лімі­тує ємність лактацидної енергосистеми, є лактацид. На­громаджуючись у м’язах, молочна кислота пригнічує активність гліколітичних ферментів (фосфорилаз, фосфофруктокінази), що в свою чергу призводить до зни­ження швидкості гліколізу, а, значить, енергоутворення.

Лактацидна енергосистема завжди активна в тих ви­падках, коли працюючі м’язи не забезпечуються необхідною кількістю кисню. Такі умови виникають при вико­нанні роботи великої потужності, а також на самому по­чатку і на фініші будь-якої роботи, коли постачання м’язів киснем відстає від потреби в ньому (кисневий де­фіцит), а також при статичному скороченні м’язів, коли через високий внутрішньом’язовий тиск різко обмежу­ється кровопостачання і забезпечення м’язів киснем.

Киснева енергосистема. Однією з причин знижен­ня працездатності спортсмена, який виконує напружену фізичну роботу, є дефіцит кисню. Він завжди виникає за умови, коли кисневий запит більший максимального споживання кисню (МСК). Для повного окислення про­дуктів розпаду, що утворилися при виконанні напруженої роботи, необхідно більше 20 л кисню за 1 хв., в той час як МСК не перевищує 5-6 л/хв. Основними енергосубстратами кисневої енергосистеми є вуглеводи і жири. Спів­відношення їх використання визначається потужністю аеробної роботи (рівнем МСК): чим вона вища, тим бі­льший енергетичний вклад вуглеводів, що окислюються, і відповідно менший вклад жирів в загальну енергопродукцію працюючих м’язів.

Енергозабезпечення тривалих фізичних наванта­жень (споживання кисню до 50 % від МСК) прохо­дить переважно за рахунок окислення жирів; при на­вантаженнях, близьких до МСК, основна частина ае­робної енергопродукції утворюється за рахунок окис­лення вуглеводів. Киснева енергосистема, в основі якої лежать процеси окислення вуглеводів (глікогену і глюкози) і жирів до Н₂О і СО₂, має найбільшу енер­гетичну ємність і найменшу потужність.

При аеробному розщепленні однієї молекули глюкози до молочної кислоти утворюється 2 молеку­ли АТФ, а при повному аеробному розщепленні одні­єї молекули глюкози утворюється 38 молекул АТФ (з глюкоодиниці глікогену відповідно – 3 молекули АТФ і 39 молекул АТФ). На синтез 1 моля АТФ при аеробному розщепленні глюкози необхідно 3,54 л кисню, а при розпаді глікогену – 3,45 л кисню. Тому м’язовому глікогену, як енергосубстрату надається перевага при виконанні інтенсивної м’язової роботи: чим більша потужність роботи, тим більша швидкість розщеплення м’язового глікогену. Аеробний глікоге­ноліз переважає при потужності роботи до 70% від МСК. При більш високих навантаженнях збільшуєть­ся швидкість аеробного глікогенолізу, проте при цьо­му утворюється в 13 разів менше АТФ, ніж при аеробному розпаді глікогену. Отже, вуглеводи, як енерге­тичний субстрат використовуються організмом як в мовах анаеробної, так і в умовах аеробної роботи.

Мал.11. Відносний внесок (в %) різних енергосистем в енергозабезпеченні вправ різної максимальної тривалості (Я.М.Коц, 1986),

Потужність кисневої енергосистеми при окисленні глюкози і глікогену – 8 ккал/хв., енергоємність – 500 ккал. В час роботи використовується біля 50-60 г глікогену печінки і 200-250 г глікогену м’язів (середній запас глікогену в печінці приблизно 70-80 г, у м’язах-300 г). Сюди ж слід додати біля 30% глюкози, яка утво­рюється в печінці за рахунок окислення лактациду.

Важливим субстратом кисневої енергосистеми є -яри. В нормі вони становлять 20% маси тіла. Біля 5% усіх жирових запасів знаходиться в м’язах у ви­гляді тригліцеридів, які складаються з однієї молеку­ли гліцерину і трьох молекул жирних кислот. В час хоботи м’язів окислюються як вільні жирні кислоти в крові, так і тригліцириди. Процес окислення прохо­дить в мітохондріях і називається бета-окисленням.

Питома енергоємність (кількість енергії, що міс­титься у ваговій одиниці енергосубстрату) жирів най­більша, це найлегше «пальне» (при розпаді 1 г жиру виділяється 9,3 ккал, а 1 М жиру дає 2400 ккал). Най­більша у жирів і загальна енергоємність – біля 60 000 ккал (цієї енергії вистачило б для легкого бігу протягом 5-7 діб). Проте жири поступаються перед вуглеводами при порівнянні кількості енергії, що утворюється з одиниці використаного кисню (калоричний еквівалент кисню при окисленні вуглево­дів – 5,05, жирів – 4,7). Саме тому у жирів, в порів­нянні з вуглеводами, вдвічі менша максимальна енергопотужність, і їхнє використання в енергозабезпе­ченні зменшується в міру зростання потужності ви­конуваної роботи. Загальна схема ролі окремих енер­госистем в енергозабезпеченні вправ різної максима­льної тривалості подана на мал. 11.

Великі резерви енергетичних потужностей, яких досягають фізкультурники і спортсмени виконанням інтенсивних і тривалих фізичних навантажень, є не­обхідною передумовою міцного здоров’я. Такі наван­таження тренують майже всі робочі системи забезпе­чення – серце, кровоносні судини, печінку, нирки і одночасно – регулюючі системи.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 2398 | Нарушение авторских прав