АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначення максимальної анаеробної потужності організму

Завдання. Оволодіти методиками проведення анаеробних тестів. Дослідити анаеробні можливості організму студентів групи, дати їм оцінку.

Методика. 1. Оцінка анаеробних можливостей організму людини за допомогою однохвилинного тес­ту з максимальним фізичним навантаженням.

Обстежуваному пропонують виконати протягом 1 хвилини м’язову роботу, яка вимагала б від нього максимальної мобілізації резервних можливостей. Спочатку обстежуваний виконує стандартну роботу: педалювання протягом 1 хвилини з частотою 90 обе­ртів за 1 хвилину при навантаженні 200 вт (1220 кгм). Після однохвилинної паузи відпочинку досліджува­ному дається вказівка продовжити роботу з наванта­женням, збільшеним до 300 вт (частота педалювання – максимальна). При чистоті обертів 90 доцільно збільшувати не частоту педалювання, а потужність навантаження. При досягненні стабільного навантаження (300 вт) реєструють число обертів за І хвилину і тестування завершують.

2. Тест Новакі (цит. за В.П. Карпманом, З.Б. Білоцерківським, І.Г. Гудковим 1988). Виконання тесту здійснюється з допомогою велоергометра. Ви­значають час, протягом якого обстежуваний спромо­жний виконувати навантаження певної, в залежності від його ваги, величини. Таким чином досягається уніфікація потужності навантаження. Вихідне (початкове) навантаження – 1 вт на 1 кг маси тіла. Через кожні дві хвилини навантаження збільшують на 1 вт/кг – аж до відмови обстежуваного від подальшо­го виконання роботи. Період відмови свідчить про те, що споживання кисню було близьке або рівне МСК. Оцінку результатів теста Новакі проводять за даними таблиці 6.

3. Тестування і оцінка максимальної анаеробної потужності. Оцінку анаеробної потужності обсте­жуваних проводять шляхом визначення потужності одноразового рухового акту – максимальної висоти стрибка з місця (К.Ю.Ажицький, 1990). Така «пікова» потужність в декілька разів перевищує величину мак­симальної потужності. Це можна пояснити тим, що при поодинокому скороченні в якості джерела енергії використовується максимальна кількість АТФ, депо­нованої в кожнім м’язовім волокні, тоді як при вико­нанні максимально інтенсивної роботи, яка триває всього декілька секунд, рівень АТФ в кожний момент часу залежить від швидкості його ресинтезу.

Таблиця 6

Шкала оцінки результатів тесту Новакі

На стіні приміщення фіксують метрову лінійку з сантиметровими позначками. Обстежуваний стає бо­ком до стіни і, не відриваючи п’яток від опори, як­найвище торкається лінійки ближньою до стіни ру­кою. Тоді, виконуючи вертикальний стрибок вгору поштовхом двох ніг, обстежуваний вдруге старається доторкнутись рукою лінійки якнайвище. Висоту стрибка визначають різницею між значенням першо­го і другого вимірювань. Оцінку «пікової» анаеробної потужності проводять за шкалою: 45 см і менше – низька; 46-48 – нижче середнього; 49-56 – середня; 57-60 – вище середнього; 61 см і більше – висока.

1.5. СИТУАЦІЙНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАДАЧІ

Обґрунтуйте значимість для практики фізичного виховання вікових особливостей становлення кі­лькості м’язових волокон в скелетних м’язах. Для проведення збудження через нервово-м’язовий синанс необхідно 0,2-0,5 мс (через між-нейронний синанс – 1,5-2,0 мс). Назвіть складові компоненти часу синаптичної затримки. Вкажіть на значимість даного показника для практики фізичного виховання.

Учень з надмірною масою тіла (опасистість) не може підтягнутися на перекладині. Ймовірно у нього в такому положенні надто сильно розтягнуті м’язи – згиначі верхніх кінцівок (зокрема двоголо­вий м’яз плеча). В якому взаєморозташуванні при цьому можуть знаходитись нитки актину і міозину в саркомерах перерозтягнутого м’яза? Якою пови­нна бути тактика поведінки вчителя фізкультури щодо даного учня?

Енергетичний запит юнака, що біжить стометрову дистанцію – 1 ккал/с, ємність його фосфатної ене­ргосистеми – 0,5 М АТФ. Визначити час роботи спринтера за рахунок енергії фосфатної енерго­системи.

Визначте енерговитрати юнака, який протягом двох годин виконував велоергометричну роботу. Відомо, що енергозабезпечення роботи здійсню­валось за рахунок АТФ (ЗМ), Крф (5М), глюкози при анаеробнім розщепленні (4М), глюкози при аеробнім розщепленні (ІМ), жирів (0.1 М). Дистанцію 1 км учень пройшов із швидкістю руху 6 км/год, інший учень цю ж дистанцію подолав, біжучи підтюпцем, з швидкістю 10 км/год. З врахуванням енергоекономічності бігу та ходьби дайте оцінку ефективності роботи виконаної першим і другим учнем.

7. Визначіть величину енерговитрат юнака, який виконав 6-хвилинну роботу на велоергометрі. Споживання кисню (СПО₂) – 4,2 л/хв, дихальний коефіцієнт (ДК) – 0,9. Калоричний еквівалент ки­сню (КЕ0₂) при даному ДК – 4,92 ккал.

8. Працюючи на велоергометрі юнак витрачав про­тягом кожної хвилини 2 г вуглеводів і 0,2 г жирів. Тривалість роботи – 2 години. Яку кількість енер­гії витратив юнак на виконану роботу за даних умов?

9. Скільки днів необхідно бігати людині масою тіла 70 кг по 1 год в день, щоб позбутися зайвих 5 кг жирової маси. Відомо, що за 1 год повільного бігу на 1 кг маси тіла витрачається 6,7 ккал. Енергетич­на вартість 1 г жиру – 9,3 ккал.

10. Вкажіть на процентне співвідношення швидких і повільних м’язових волокон у спринтерів і стайєрів високої кваліфікації. Обґрунтуйте значимість для практики фізичного виховання теоретичного положення про різнотипність рухових одиниць.

11. За рахунок яких рухових одиниць в процесі сис­тематичних тренувань на витривалість розвивати­меться дана рухова здібність у юнака, в скелетних м’язах якого 80% швидких (гліколітичних) м’язових волокон?

12. Наявність ряду морфофізіологічних особливостей гладеньких м’язів (менша збудливість, більш тривалий рефрактерний період, мала швидкість по­ширення нервових імпульсів тощо), зумовлює ряд відмінних, в порівнянні з скелетними м’язами, ознак функціонування. Вкажіть на основні з них. 13.Поруч з скоротливими елементами в м’язі є спо­лучнотканинні елементи. Наведіть приклади ви­користання пружних елементів м’яза в спортивній практиці.

14. Вкажіть, в якому віковому періоді найбільш інтенсив­но розвиваються механізми аеробного, анаеробно-гліколітичного та кретинфосфатного енергозабезпе­чення м’язової діяльності.

15. Вікові особливості вдосконалення механізмів ене­ргозабезпечення м’язової діяльності зумовлюють відповідні зміни розвитку окремих рухових здіб­ностей. Вкажіть, які рухові здібності найбільш до­цільно розвивати в період переважаючого приро­дного розвитку даної системи енергозабезпечення діяльності?

16.3а 5 хв. роботи спортсмен вдихнув 90 л повітря, в якому знаходилося 20,9% кисню, 0,03% вуглекис­лого газу. У видихуваному повітрі кисню було 16,8%, вуглекислого газу – 3,85%. Калоричний ек­вівалент кисню (КЕ0₂) при дихальному коефіцієн­ті 0,9 – 4,92 ккал. Яку кількість енергії витратив учень на виконану роботу?

17. При споживанні школярами, що тренуються, анаболіків (синтетичних аналогів чоловічих статевих гормонів) спостерігається прискорений розвиток міофібрилярної гіпертрофії м’язів. Разом з тим ві­домі небажані наслідки використання анаболіків в практиці фізичного виховання та у спорті. Вкажіть на них?

18. Поясніть, чому у учня, який систематично вико­нує відносно великий обсяг малоінтенсивних цик­лічних навантажень, майже не розвивається міофібрилярна гіпертрофія м’язів?

1.6. МАТЕРІАЛ ДЛЯ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 1004 | Нарушение авторских прав