АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Визначення тонуса м’язів
Завдання. Оволодіти методикою визначення тонусу м’язів методом міотомометрії. Проаналізувати експериментальні данні тонусу м’язів нижніх кінцівок підлітків 15-17 річного віку в стані спокою, після розминки та ігрової частини уроку фізкультури (табл. 9 і 10)
Методика. Міотонометр Ю.І.Козловського (1978) являє собою індикатор годинникового типу з щупом і обмежувальним кільцем, зафіксованим так, щоб щуп приладу виходив за межі обмежувача на 6 мм. Для визначення точки, на яку ставитиметься міотонометр, обстежуваному пропонують максимально напружити досліджуваний м’яз. Найбільш виступаючу його частину помічають чорнильною крапкою. Визначають тонус м’яза в даній точці спочатку при її найповнішому розслабленні (ТР) – тонус розслаблення, тоді – при максимальному напруженні (ТН) – тонус напруження. Для цього, приставивши щуп до мітки на м’язі, злегка приспускають прилад (нитка ледь-ледь прогинається). Оскільки вага приладу стала, то і тиск щупа міотонометра буде також величиною сталою.
Після визначення тонусу м’яза в розслабленому стані і при максимальному ізометричному напруженні розраховують амплітуду тонуса (AT) – різницю між ТН і ТР. Чим більша різниця показників міотонометра в розслабленому стані і при її максимальному напруженні (більша амплітуда твердості м’яза), тим кращий функціональний стан нервово-м’язової системи і, навпаки, зниження амплітуди твердості м’яза свідчить про погіршення його функціональних можливостей.
При втомі (перевтомі) амплітуда тонуса зменшується. Тонус окремих груп м’язів визначають в усіх студентів групи, які спеціалізуються з одного виду спорту, але мають різний рівень кваліфікації.
Таблиця 9
Тонус м’язів в стані спокою у підлітків 15-17 річного віку (за П.Д.Плахтієм, 1998)
Досліджувані групи м’язів
| Вік учнів, років
|
|
|
| Кравецький м’яз
| 98,3±5,2
| 73,6±6,6
| 62,6+7,2
| Чотирьохголовний м’яз
| 75,6±4,8
| 66,8±7,9
| 60,0±11,6
| Зовнішня головка інкроножного м’яза
| 74,2±4,9
| 72,0±14,2
| 54,0±14,2
| Внутрішня головка інкроножного м’яза
| 71,4±6,6
| 63,3+18,0
| 58,8±18,6
| Камбаловидний
м’яз
| 102,2+5,4
| 76,4±10,1
| 58,6±20,4
| Таблиця 10
Зміни тонуса м ‘язів нижніх кінцівок після розминки
(чисельник) та ігрової частини уроку фізкультури
(знаменник) у підлітків 15-17 річного віку
(за П.Д. Плахтієм, 1998)
Групи м’язів
| Вік учнів, років
|
|
|
| Кравецький м’яз
| 70.5±6.6 38,7±3,6
| 68.916.0
64,216,7
| 72.6111,6 79,218,9
| Чотирьохголо-вий м’яз
| 48,416.7 34,6±3,8
| 60.017.2 42,0114,2
| 83,018,3 62,3112,4
| Зовнішня головка інкроножного
м’яза
| 40.9±4,2 33,6+5,0
| 49.717.4 43,915,9
| 58.6116.0
55,418,7
| Внутрішня головка інкроножного м’яза
| 35.4±3.8
34,6±5,2
| 43.617.2 42,718,0
| 54.318.1 54,319,0
| Камбаловидний м’яз
| 51.917.6
43,114,4
| 63.518.0
54,217,9
| 57.716.6 60,0110,2
| У висновках до роботи вказують на практичне значення міотонометрії, зокрема, як засобу контролю за ефективністю реакції опорно-рухового апарату на фізичне навантаження. З даних таблиць 9 і 10 видно, що з віком внаслідок вдосконалення механізмів центральнонервового управління м’язовим апаратом тонус м’язів знижується. Порівнюючи дані міотонометрії досліджуваних різної спортивної кваліфікації, роблять висновок про те, що систематичні заняття фізичними вправами сприяють зменшенню м’язового тонуса.
РОБОТА 4
Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 768 | Нарушение авторских прав
|