АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Робота м’язів та її механічна ефективність

Прочитайте:
  1. А. Механічна перешкода відтоку жовчі.
  2. А.3.3.1. Комбінації антигіпертензивних лікарських засобів, що довели свою ефективність
  3. Адреноміметиків в якості токолітиків пов’язане з їх здібністю викликати розслаблення м’язів матки,
  4. Багатоваріантна самостійна робота
  5. Багатоваріантна самостійна робота
  6. Багатоваріантна самостійна робота
  7. Біомеханіку м’язів
  8. Будова та робота серця
  9. Будова, форма скелетних м’язів
  10. Ветеринарно-просвітницька робота

30. Піднявши штангу вагою 50 кг на висоту 2 м, учень виконав роботу (кгм):

а) 500, б) 100,

в) 200, г) 300.

31. Спортсмен підняв штангу вагою 70 кг на висоту 2 м за 1 секунду. Потужність виконаної роботи складатиме (кгм/с):

а) 40, б) 80,

в) 140, г) 240.

32. Виражене в процентах відношення корисної механічної енергії, затраченої на роботу, до загальних енергозатрат називається:

а) коефіцієнтом корисної дії (ККД),

б) механічною продуктивністю роботи,

в) силовим дефіцитом,

г) а+б.

33. Величина ККД паровоза – 6%, тепловоза – 40%, електровоза – 60%, стрибаючого кенгуру – 75%, людини (%):

а) 5-Ю, б) 20-30, в) 40-50, г) 50-60.

34. ККД при плаванні (%):

а) 3-6, б) 8-12, в) 15-20, г) 20-30.

35. ККД залежить від швидкості скорочення м’яза. Він найбільший при скороченні з швидкістю, що дорівнює (% від максимальної):

а) 15 б) 35 в) 55 г) 65.

36. ККД залежить від величини навантаження. Він найбільший при навантаженнях, які складають таку частину від її максимальної сили:

а) 1/2, б) 1/3, в) 1/4, г) 1/5.

37. Найбільш низький ККД у спортсменів, які спеціалізуються з:

а) гімнастики, б) спортивних ігор,

в) велоспорту, г) плавання.

38. Для практичних розрахунків ККД необхідно знати:

а) величину виконаної роботи в кГм,

б) обсяг використаного при роботі кисню в мл,

в) коефіцієнт еквівалентності між механічною роботою і обсягом спожитого кисню (0,49),

г) а+б+в.

39. Підвищення ККД при систематичних тренуваннях; характеризується:

а) специфічністю,

б) специфічність відсутня,

в) специфічність виникає лише у видах спорту, направлених на розвиток сили,

г) специфічність характерна лише для витриваліс-них видів спорту.

40. Аеробною називається робота, енергозабезпеченя якої здійснюється в основному за рахунок такої енергосистеми:

а) лактацидної,

б) окислювальної (окислення глікогену і глюкози),

в) окислювальної (окислення жирів),

г) б+в.

41. Анаеробною називається робота, енергозабезпечення якої здійснюється переважно за рахунок та кої енергосистеми:

а) фосфагенної,

б) лактацидної,

в) а+б,

г) окислювальної (окислення вуглеводів і жирів).

2.7. ВІДПОВІДІ НА СИТУАЦІЙНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАДАЧІ

1.В час руху стрілки динамометра м’язи обстежуваного, стискаючи прилад, працюють в ізотонічному режимі. Як тільки стрілка динамометра зупиниться, що відповідає максимальній довільній силі м’язів кисті обстежуваного, ізотонічний режим скорочень переходить в ізометричний: м’язи напружені, але не вкорочуються.

2. Довготривале використання інтенсивних статичних вправ учнями негативно впливає на вдосконалення вегетативних функцій. Тому вони протипоказані дітям середнього та особливо молодшого шкільного віку і людям з ослабленим здоров’ям. Негатив ний вплив статичних вправ на функціональний ста системи дихання, кровообігу зменшується, якщо і поєднувати з вправами динамічного характеру, активізує діяльність вегетативних систем енерго безпечення, посилює процеси метаболізму. Виконан ня учнями старшого і навіть середнього шкільного віку, комплексів динамічних та статичних вправ сприяють розвитку статичної витривалості.

3. Скелетні м’язи людини постійно знаходяться в невеликому напруженні – тонусі. На його підтриман

ня витрачається біля 25% енергії основного обміну. Тонус м’язів підтримується завдяки постійному надходженню в ЦНС імпульсів від рецепторів слуху, зору, вестибулярного апарата, рецепторів шкіри, про-пріорецепторів м’язів і сухожиль. При блокуванні чутливих нервів м’язи дещо видовжуються і повністю розслаблюються. Більш довгими м’язи стають і при їх частих розтягненнях. Рівень тонусу таких м’язів завжди знижений. Оскільки оптимальний тонус м’язів є необхідною передумовою захисту і стабілізації робота суглобів то при пониженні м’язового тонусу ці захисні рефлекси стають менш ефективними. Понижений тонус скелетних (суглобових) м’язів є однією з причин суглобових вивихів. Звідси логічним є висновок про те, що розтягнення м’язів має бути помірним. Тому при заняттях з дітьми належить уникати пасивних рухів.

4. Показник міотонометрії є об’єктивним методом оцінки функціонального стану м’язів спортсменів: чим вища амплітуда тонусу, тим вища натренованість спортсменів. Спостереження за змінами тонусу м’язів у різні періоди тренування може бути тестовим для корекції тренувальних програм. При перевтомі амплітуда тонусу зменшується, отже міотоно-метрія може бути використана як метод оперативного контролю за величиною тренувальних навантажень.

5. Різниця показників МДС і МІС згиначів плеча (силовий дефіцит) у першого обстежуваного учня 2кг/см2 (8кг/см2-6кг/см2), у другого 1кг/см2(8кг/см2-7кг/см2). Зменшення силового дефіциту, тобто наближення МДС до МІС, більш виражене у другого учня, а отже у нього і більш досконале центральноне-рвове управління м’язовим апаратом.

6. Контрактура – це сильне, локальне, тривале скорочення м’язових волокон, з сильно сповільненим розслабленням. Розрізняють дві різновидності контрактури – природжену (природжене різке обмеження рухомості внаслідок недорозвиненості м’язів і суглобів) і набуту (професійну). Причинами виникнення набутих контрактур є порушення функції нервової системи в умовах дії надмірних за силою подразників. Професійні контрактури зумовленні перенапруженням тих груп м’язів, які інтенсивно використовуються в процесі виконання професійної роботи.

7. Позитивний вплив на прояв швидкісно-силових здібностей учня, який перед виконанням вправи старається забезпечити оптимальне розтягнення необхідних м’язів, зумовлений ефективним використанням рефлексу на розтягнення (міотонічно-го рефлексу).

Міотонічний рефлекс – це рефлекс активної протидії м’яза його розтягненню. Він виникає внаслідок збудження чутливих нервових закінчень у м’язових веретенах при розтягуванні м’яза. Імпульси від пропріорецептрів розтягнутого м’яза направляються в спинний мозок і безпосередньо (без участі проміжних нейронів) передаються на рухові альфа-мотонейрони, що і викликає посилення еферентної імпульсації, а значить і зростання сили м’язових скорочень. Рефлекси на розтягнення беруть участь у здійсненні таких локомоторних актів, як ходьба і біг. Вони активізуються при метанні – сильний замах, розтягуючи м’язи, викликає їх наступне більш сильне рефлекторне скорочення. Полегшуючи рух в протилежний розтягненню бік, даний рефлекс знижує ефективність вправ на розтягнення, стримує прояв гнучкості.

8. Тривалість роботи залежить від величини зусилля: чим більша величина ізометричного напруження, тим при інших рівних умовах менша тривалість його підтримання. При великих статичних напруженнях, внаслідок високого внутрі-шньом’язового тиску, порушується капілярний кровообіг, а отже і надходження до працюючих м’язів кисню та поживних речовин, виведення продуктів обміну тощо. М’язи починають працювати в анаеробному режимі, що зумовлює нагромадження кислих продуктів обміну та розвиток втоми. Вправи з навантаженням 50% від максимальної сили можуть тривати біля 60 с, при менших величинах ізометричного напруження робота може продовжуватись, в залежності від рівня натренованості м’язів, значно довше (до 10 хв. і більше).

9. Краща (більш висока) ефективність (ККД) м’язової діяльності свідчить про те, що дана робота виконується з більш низьким енергообміном, тобто більш економно. Економічність діяльності органів і систем організму спортсмена високої кваліфікації пояснюється перш за все високою досконалістю функціонування ЦНС (досконалістю механізмів внутрішньом’язової і міжм’язової координації функцій).

Виконання вправ з кисневим запитом вищим 50% МСК пов’язане із значною активізацією механізмів анаеробного енергозабезпечення. При цьому утворюється велика кількість кислих продуктів обміну, що спричиняє швидку втому і зниження працездатності. Ефективність (ККД) виконання такої роботи знижується. Подальше продовження роботи за таких умов можливе лише завдяки значних вольових зусиль.

10.Коефіцієнт корисної дії (ККД) виконаної роботи визначається за формулою:

ККД = (ЗЕ * 100) / ЕМР

де: ЗЕ – загальні енерговитрати; ЕМР – енерговитрати на механічну роботу.

Витрати енергії з врахуванням величини використаного кисню визначаються з використанням коефіцієнта еквівалентності (0,49) між механічною роботою (MP) і обсягом використаного кисню (Сп02) за формулою:

ККД = 0,49 * (МР/СпО2)*100=0,49*(2000 кгм/хв / 4000 мл) * 100=24,5%

 

 

11. Потужність степ-ергометричного навантаження (ПН) визначається за формулою: ПН=1,3 (МТ • ВС • ЧС), де: 1,3 – коефіцієнт роботи, яка виконується досліджуваним при його сходжені з сходинки на долівку, МТ – маса тіла досліджуваного (70 кг), ВС – висота сходження на двосходинкову драбинку (0,5 м), ЧС – частота сходження (сходжень за 1 хв. -33). Отже ПН = 1,3 (70 • 0,5- 33) = 2360 кгм/хв. Відомо, що на виконання 1 кгм роботи витрачається 1,78 мл кисню. Отже, виконуючи степ-ергометричну роботу, досліджуваний споживав 1,83 л кисню (2360 • 1,78).

12. Юнак виконав роботу величиною 800 кгм/хв (16 кгІм-50 разів). ХОК = 150 ск/хв. 120 мл = 18 л/хв. Споживання кисню (Сп02) є добуток ХОК і артеріовенозної різниці за киснем: Сп02 = 100 мл * 18 л/хв = = 1800мл/хв.

13. Відносна сила м’язів у школярів-спортсменів більша, ніж у школярів, які не займаються спортом. Ця закономірність зберігається і за умови рівності величини загальної маси досліджуваних м’язів. Більша величина відносної сили м’язів у спортсменів зумовлена більш високою досконалістю у них механізмів центральнонервового управління опорно-руховим апаратом. Підтвердженням цього є менша величина силового дефіциту (різниця величин максимальної довільної сили і максимальної істинної сили) при виконанні регіональної роботи в порівнянні з роботою глобального характеру (регулювати напруження великої групи м’язів нервовій системі завжди важче, ніж малої).

2.8. ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

 

Десятки Одиниці
                   
    г в а в а в б б б
  г а в а а б в в г а
  б в г б а г б г а в
  б в г б а б а г г а
  г в                

РОЗДІЛ ІІ


Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 995 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)