АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фізіологічний аналіз розминки

Заїдання. Вивчити вплив розминки на динаміку основних показників серцево-судинної системи організму учня старших класів і його працездатність при наступній м’язовій діяльності.

Методика. У запрошеного на заняття учня в спокої визначають величини ЧСС і артеріального тиску, розраховують показники систолічного обсягу крові (СОК) і хвилинного обсягу кровообігу (ХОК) (див попереднє заняття, робота №4). Тоді досліджуваному пропонують виконати два навантаження, перше з яких є розминкою, а друге – основною роботою.

В якості експериментального навантаження виконується робота на степ-ергометрі. Тривалість кожного навантаження 5 хв, потужність – максимально можлива для даного досліджуваного. Інтервал відпочинку між розминкою і основною роботою – 10 хв. Досліджувані показники реєструють на перших секундах після розминки і основної роботи та на третій, п’ятій і десятій хвилинах відновного періоду. Потужність степ-ергометричних навантажень (ПН) визначається за формулою

ПН = КС*ВС*МТ*1.3/5;

де: КС – кількість сходжень за 1хв; ВС – висота сходинки степ-ергометра (м); МТ – маса тіла обстежуваного (кг); 1.3 – коефіцієнт роботи, яка виконується при сходженні учня з сходинки степ-ергометра на долівку; 5 – тривалість навантаження (хв.).

Результати досліджень заносять в протокольну таблицю.

Вплив розминки на динаміку основних показників

серцево-судинної системи школяра

і його працездатність при наступній роботі

Намалювати графік змін ЧСС, викликаних виконанням розминки і основної роботи. При аналізі одержаних в досліді даних звертають увагу на різні величини піків ЧСС при виконанні розминки і основної роботи. Відмічають позитивний вплив першої роботи (розминки) на виконання другої. Звертають увагу на швидкість розгортання фізіологічних функцій, їх рівень (інтенсивність), на продуктивність діяльності.

3.5. СИТУАЦІЙНІ ЗАПИТАННЯ і ЗАДАЧІ

1. Умовно-рефлекторна природа передстартових реакцій вперше успішно вивчалась в лабораторії К.М.Бикова Р.П.Олянською (1934). Вкажіть на сутність цих дослідів.

2. В учня перед спортивним змаганням відмічається істотне посилення діяльності серця і легень (підвищений артеріальний тиск крові, збільшена величина пульсу, більш часте дихання). Вкажіть на фізіологічні механізми вказаного посилення вегетативних функцій юного спортсмена перед стартом.

3. За декілька хвилин до старту (забіг на 100 м) юного спортсмена повідомили про перенесення забігу на 30хв. Якою має бути поведінка спортсмена у цій непередбачені додаткові 30 хв. часу? Обгрунтуйте відповідь.

4. У юного спортсмена перед стартом пригнічений настрій, він не впевнений у своїх силах, бажає відмовитись від змагань, збільшення ЧСС несуттєве. В якому із передстартових станів знаходиться юнак? Що необхідно зробити спортсмену для оптимізації передстартового стану?

5. За 30 хв. до старту (в час розминки) юний спринтер знаходиться у стані чітко вираженої лихоманки. Для нормалізації передстартового стану суперник порадив виконати серію 30-метрових прискорень. Чи сприятимуть оптимізації передстартового стану включені в програму розминки вказані прискорення? Обгрунтуйте відповідь.

РОБОТА 5

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 515 | Нарушение авторских прав