АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Дослідження специфічних і неспецифічних проявів передстартових реакцій

Завдання. Дослідити залежність вираженості передстартових реакцій від інтенсивності і значимості майбутньої діяльності.

Методика. Усіх студентів групи розподіляють по двоє. Студенти з першими номерами вимірюватимуть ЧСС в стані спокою у других, другі – у перших. Повторне вимірювання пульсу проводиться після вказівки про виконання фізичного навантаження. Першій групі досліджуваних пропонується виконати максимальну кількість присідань за 15 с, другій -присідання протягом 1 хв. з довільною частотою. Одержані дані заносять в протокольну таблицю, розраховують процент приросту пульсу і роблять висновки про залежність вираженості передстартових реакцій від інтенсивності майбутньої діяльності. Звертають увагу на неоднакову вираженість передстартових реакцій у досліджуваних різного рівня кваліфікації і спеціалізації.

Через 20-30 хв. після виконання першого навантаження досліджувані розподіляються на підгрупи по три особи в кожній. Двом з них (бажано однакові маси тіла) пропонується участь в змаганнях з армреслінгу. Третій член підгрупи після подачі команди «На старт!» вимірює пульс у одного з досліджуваних за 10 с

Протокольна таблиця дослідження зміни ЧС

у досліджуваних студентів (учнів) перед виконанням роботи різної інтенсивності

Результати досліджень заносять в протокольну таблицю (в графу «з мотивацією»), сюди ж, в графу "без мотивації" переносять дані змін ЧСС у цього ж досліджуваного одержані перед виконанням роботи з максимальною частотою присідань.

Протокольна таблиця досліджень передстартових

змін ЧСС у досліджуваних студентів (учнів)

в умовах наявності і відсутності мотивації

У висновках підкреслюють вплив мотивації (значимості майбутньої діяльності) на зміну ЧСС і фізичну працездатність досліджуваних. Пояснюють сутність специфічних і неспецифічних проявів передстартових реакцій.

РОБОТА № 3

Визначення психічної напруженості тренувальних

занять юних футболістів

Завдання. Оволодіти методикою визначення психічної напруженості тренувальних занять юних футболістів. Визначити психічну напруженість двох тренувальних занять футболістів. Тренувальне заняття №1 (45 хв.):

1. Біг навколо футбольного поля – 5 хв.;

2. Ведення м’яча навколо футбольного поля – 5 хв.;

3. Загальнорозвиваючі фізичні вправи – 10 хв.;

4. Прийняття – передача м’яча в парах (стоячи на місці)- 8 хв.;

5. Гра в квадрат 4 • 4 з нейтральним гравцем – 5 хв.;

6. Гра поперек поля (6 • 6 та 8 • 8) на гандбольні ворота- 12 хв.;

Тренувальне заняття №2 (80 хв.):

1. Біг навколо футбольного поля – 6 хв.;

2. Розминка з м’ячем в парах – 3 хв.;

3. Гра на половині поля без воріт – 10 хв.;

4. Ведення м’яча з ударами по воротах – 8 хв.;

5. Передача м’яча з ударами по воротах – 15 хв.;

6. Удари по воротам після ривка на м’яч поданий з бокової лінії – 10 хв.;

7. Навісні подачі з ударами по воротах головою -10 хв.;

8. Гра поперек поля 8 * 8 на гандбольні ворота -12 хв.;

9. Пробивання 11 -метрових штрафних – 6 хв. Методика. Для раціоналізації процесу підготовки футболістів B.C.Келлер і В.В.Соломенко (1970) запропонували умовну градацію психічної напруженості тренувальних вправ за методом їх виконання.

Оцінку тренувальної програми проводять в балах: 1) діяльність футболіста в грі (в залежності від значимості гри і сили суперниника) – 8-10 балів;

2) виконання техніко-тактичних тренувальних вправ у взаємодії з партнерами і суперниками – 6-7 балів;

3) вправи технічного характеру у взаємодії з партнерами – 5 балів; 4) вправи з використанням додаткових снарядів – 2-3 бали; 5) індивідуальні (самостійні) вправи – 1 бал. Враховуючи психічну напруженість окремих тренувальних вправ в умовних балах і час

виконання вправ розраховують загальну психічну напруженість тренування(ПНТ).

Оцінку ПНТ проводять за шкалою: 1-3 бали -мала; 4-6 – середня; 7-10 – велика психічна напруженість. Наприклад, в тренувальній програмі умовної команди використовувались такі вправи: 1) біг по біговій доріжці 10 хв.; 2) загальнорозвиваючі фізичні вправи – 10 хв.; 3) жонглювання м’ячем в парах (стоячи на місці) – 5 хв.; 4) гра поперек поля (8 • 8) на гандбольні ворота – 10 хв.

ПНТ=(10хв-1б)+(10хв1б)+(5хв-5б)+(10хв-8б)::(10+10+5+10)=3,6 бали

Отже, рівень психічної напруженості даного тренувального заняття – 3,6 бали, тобто середня за величиною.

При оцінці ПНТ необхідно пам’ятати, що психічна напруженість окремих футболістів залежить від багатьох факторів, зокрема емоційного фону, техніко-тактичних характеристик вправ (характер діяльності аналізаторів, рівень тактичного мислення, особливості уваги, екстремальність умов дій тощо), вольових зусиль, які здатні проявити футболісти в період змагань.

Психічна напруженість юних спортсменів залежить і від задач, які ставляться перед тренуванням. Звичайно, найвищих рівнів вона набуває в час відповідальних змагань. Оскільки вплив усіх цих факторів на психічну напруженість юних спортсменів в даній методиці враховується поверхнево, її доцільно доповнювати тестуванням об’єктивних функціональних показників серцево-судинної, дихальної та інших систем організму.

РОБОТА 4

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 467 | Нарушение авторских прав