І статичної роботи

де: ПТ – пульсовий тиск, мм.рт.ст.; ДТ – дістолічний тиск, мм рт.ст.; В – вік, літ.

Знаючи величину ЧСС і СОК, розраховують хвилинний обсяг кровообігу (ХОК, мл/хв):

ХОК = ЧСС * СОК

Коефіцієнт витривалості (KB) є інтегральним показником функціонального стану серцево-судинної системи. Він об’єднує в собі величини ЧСС, систолічного і діастолічного тисків:

КВ = (ЧСС * 10) / пульсовий тиск

В нормі KB становить 16. При послабленні функції серцево-судинної системи KB підвищується, при її посиленні – знижується.

Споживання кисню (Сп0₂) розраховують за формулою:

де: 3,5 – кількість кисню (мл), що поглинається з 100 мл вдихуваного повітря в стані спокою. При фізичній роботі величина споживання кисню складає 4,5% від легеневої вентиляції.

Попередньо студенти опановують навичками тестування відповідних фізіологічних показників. Після проведення підготовчих робіт в обох обстежуваних визначають вказані фізіологічні показники в стані спокою, тоді вдруге – після фізичного навантаження.

В якості експериментального навантаження перший обстежуваний (після його приєднання через загубник до спірографа), виконує статичне напруження: утримання ніг під кутом 90° з вихідного положення сидячи на сидінні велоергометра.

Після закінчення вправи реєструється тривалість статичного напруження і повторюється визначення передбачених дослідом фізіологічних показників: зразу ж після роботи, на 3-й, 6-й і 10-й хвилині відновного періоду.

Другий обстежуваний виконує динамічну роботу (крутіння педалей велоергометра або біг на місці з максимальною частотою) протягом часу, який був витрачений першим досліджуваним на виконання статичної роботи. Як і в попередньому випадку досліджувані показники реєструють перед роботою, після навантаження і у відновному періоді. Одержані в досліді дані заносять до протокольної таблиці.

Результати одержані при дослідженні фізіологічних реакцій серцево-судинної і дихальної систем, при статичній і динамічній роботі, співставляють. Роблять висновки щодо виразності вегетативних зрушень та втомлюваності статичної і динамічної роботи. Для наглядності фізіологічних зрушень динаміку змін досліджуваних показників ілюструють графічно (на осі абсцис відмічають час в секундах, а на осі ординат – динаміку зміни досліджуваних показників).

Протокольна таблиця характеристики динамічної і статичної роботи за показниками кардіореспіраторної системи

2.5. СИТУАЦІЙНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАДАЧІ

1. При стисканні кистьового динамометра проявляються як концентричні (ізотонічні), так і ізометричні скорочення м’язів-згиначів пальців кисті. Вкажіть, якому періоду стискання динамометра при тестуванні максимальної довільної сили відповідатимуть згадані типи скорочень м’язів?

2. Виконання інтенсивних статичних вправ протипоказанні дітям середнього і особливо молодшого шкільного віку. Обгрунтуйте значимість цього положення для практики фізичного виховання.

3. Чим шкідливе надмірне розтягання м’язів? Чому при заняттях з дітьми належить уникати пасивних рухів, які сприяють перерозтягненню м’язів?

4. Важливим методом тестування функціонального стану м’язів є міотонометрія. Вкажіть на значення міотонометрії для практики фізичного виховання.

5. У двох учнів 8-го класу визначені показники максимальної довільної (МДС) і максимальної істинної сили (МІС) згиначів плеча. У першого досліджуваного ці показники відповідно становили 6 і 8 кг/см², у другого – 7 і 8 кг/см². У кого з обстежу-ванних юнаків більш досконале центральнонерво-ве управління м’язовим апаратом?

6. Поряд з тетанічним скороченням м’язів існує ще одна різновидність тривалого скорочення м’язів-контрактура. Вкажіть на різновидності контрактур. Дайте їм коротку характеристику.

7. Перед виконанням швидкісно-силових вправ (метання списа, штовхання ядра тощо) учня навчають дещо розтягувати м’язи (за межі довжини спокою), які беруть участь у виконанні вправи. Для чого це робиться?

8. Поясніть природу прямої залежності величини ізометричного напруження (статична робота на витривалість) від його тривалості. Яким повинно бути навантаження, щоб робота в ізометричному режимі могла продовжуватись якнайдовше?

9. Фізичним тренуванням можна поліпшити рівень ефективності (ККД) роботи Що це значить з точки зору енергетики? Чому при виконанні професійної роботи не бажано, щоб величина навантаження перевищувала 50% від МСК?

10. Хвилинне споживання кисню учнем, який виконав велоергометричне навантаження величиною 2000 кґм/хв., – 4000 мл кисню. Яка ефективність виконаної роботи? Коефіцієнт еквівалентності між механічною роботою (MP) і обсягом використано-гокисню (Сп0₂) становить 0,49.

11. Визначте величину степ-ергометричної роботи і споживання кисню юнаком 17-літнього віку. Вага досліджуваного – 70 кг, висота двосходинковоі драбинки – 0,5 м, частота сходжень за 1 хв. – 33.

12. Протягом 1 хв., юнак 50 разів підняв правою рукою гирю вагою 16 кг на висоту 1 м. Виконання роботи супроводжувалось зростанням ЧСС до 150 ск/хв і систолічного обсягу крові до 120 мл, артеріовенозна різниця за киснем становила 10 об% (10 мл кисню на 100 мл крові або 100 мл кисню на 1 л ХОК). Визначіть величину виконаної юнаком роботи, хвилинний обсягу крові (ХОК) і величину споживання кисню (Сп0₂).

13. Відносна сила м’язів (відношення сили м’язів до маси тіла) у школярів-спортсменів не відповідає показникам сили відповідних м’язів ‘школярів-неспортсменів. Чому?

2.6. МАТЕРІАЛ ДЛЯ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 803 | Нарушение авторских прав