АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

РЕГУЛЯЦІЯ НАПРУЖЕННЯ М’ЯЗІВ

2.1. МЕТА ЗАНЯТТЯ:

закріпити знання матеріалу теми (обговорення запитань для самопідготовки);

оволодіти методиками реєстрації електричної активності м’язів, визначення статичної витривалості та то­нусу м’язів;

навчитись оцінювати показники статичної витривалості та тонусу скелетних м’язів у школярів та дорослих з урахуванням характеру та величини виконаних фізичних навантажень;

вміти використовувати знання матеріалу теми в практиці трудового і фізичного виховання школярів; вміти рішити ситуаційні задачі і знати відповіді на запитання комп’ютерного контролю знань.

2.2. ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

Форми і типи м’язових скорочень. Характеристи­ка основних форм м’язових скорочень. Поняття долаючих, підтримуючих і уступаючих зусиль.

1 Режими скорочень м’язових волокон. Характерис­тика режиму поодиноких скорочень. Тетанічне скорочення м’язів. Суперпозиція. Тонічне напру­ження м’язів. Міотонометрія. Контрактура.

Регуляція напруження м’язів. Роль різних відділів ЦНС і рухового аналізатора в регуляції напружен­ня м’язів.

4. Фізіологічні механізми внутрішньом’язової і міжм’язової координації функцій опорно-рухового апарата. Регуляція числа активних рухових оди­ниць. Регуляція режиму роботи (активності) рухо­вих одиниць в часі. Механізми міжм’язової коор­динації. Характеристика електроміограми.

5. Робота м’язів і її механічна ефективність. Залеж­ність коефіцієнта корисної дії від величини наван­таження і швидкості скорочення м’язів. Фізіологі­чні особливості динамічної і статичної роботи м’язів. Характеристика натуження.

2.3. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Форми і типи м’язових скорочень

В залежності від характеру зміни довжини м’яза, що скорочується, розрізняють динамічну, статичну і ауксотонічну форми м’язового скорочення. Динаміч­ним називається скорочення м’яза, яке викликає зміну

його довжини. Таке скорочення лежить в основі дина­мічної роботи. Динамічні скорочення бувають двох типів: концентричні і ексцентричні. Коли зовнішнє навантаження менше, ніж напруження м’яза, що ско­рочується, м’яз, скорочуючись, вкорочується, ви­кликаючи рух, це концентричний тип скорочення.

Якщо ж скорочення м’яза здійснюється при сталому напруженні, то його називають ізотонічним (ізос – рівний, тонус – напруження). Якщо зовнішнє наванта­ження більше, ніж напруження м’яза під час скоро­чення говорять про ексцентричний або міометричний тип скорочення. Такий м’яз розтягується в час скорочення. В природних умовах даний тип скорочення може спостерігатися при роботі м’язів в усту­паючому режимі (опускання вантажу, робота м’язів-розгиначів в час скорочення м’язів-згиначів). Динамі­чні вправи, які лежать в основі динамічної роботи, ма­ють фізичне вираження (кгм, Вт, Дж, ккал), для них може бути визначений коефіцієнт корисної дії.

Скорочення м’язів, при яких вони розвивають напруження, але не змінюють своєї довжини, нази­вають статичними. Такі скорочення забезпечують підтримання тіла в просторі, вони направлені на про­тидію земному тяжінню і сприяють збереженню від­повідної пози тіла. Підтримання природної пози спортсмена здійснюється енергоекономічними, маловтомлюваними тонічними напруженнями м’язів. Більшість же статичних вправ (положень, поз), які зу­стрічаються у спортивній практиці, пов’язані з тета­нічними напруженнями м’язів (див. "Режими скоро­чень м’язових волокон").

Статичній формі скорочень відповідає ізометри­чний тип скорочень, що проявляється в двох випад­ках: коли зовнішнє навантаження дорівнює напру­женню, яке розвиває м’яз, і коли зовнішнє наванта­ження більше напруження м’яза, але відсутні умови для його розтягнення.

Прикладом ізометричного та концентричного (ізо­тонічного) скорочень м’язів може бути стискання м’язами кисті руки динамометра з рухливою стрілкою. В момент руху стрілки динамометра м’язи обстежуваного, стискаючи прилад, працюють в ізотонічному режимі. Як тільки стрілка динамометра зупиниться, що відповідає максимальній довільній силі обстежуваного, має місце прояв ізометричного скорочення, при якому м’язи на­пруженні, але не вкорочуються.

Скорочення, при яких змінюється довжина і на­пруження м’язів, називають ауксотонічним. Така форма скорочень м’язів зустрічається найчастіше, адже в реальних умовах діяльності людини чисто ізометричні і чисто ізотонічні скорочення практично не зустрічаються. Узагальнена характеристика форм і типів м’язових скорочень подана в табл. 7.

У відповідності з типом скорочення м’язів, які забезпечують виконання даної вправи, усі фізичні вправи поділяються на статичні та динамічні. Відпо­відно і будь-яка фізична робота в крайніх значеннях може бути динамічною і статичною. Частіше статич­на робота є тимчасовим елементом в одному з циклів динамічної роботи.

Таблиця 7

Характеристика форм і типів м ‘язових скорочень

Мал.12. Поодиноке скорочення (А), сумація (Б), тетанус (В): 1 -мо­мент першого подразнення, 2 – момент другого подразнення

При динамічному скороченні виконується зо­внішня робота: при концентричному скороченні – позитивна, при ексцентричному – негативна. Величи­на роботи в обох випадках визначається як добуток зовнішнього навантаження (ваги) на пройдену від­стань. При ізометричному скороченні "відстань" дорі­внює нулю, а, значить, м’яз виконує "нульову" роботу. Проте ізометричне скорочен­ня звичайно пов’язане з знач­ними витратами енергії і мо­же бути дуже втомливим. В даному випадку роботу м’язів оцінюють за три­валістю часу підтримання ним даної величини напру­ження, що еквівалентно ім­пульсу сили у фізиці.

Співвідношення вираженості динамічних і ста­тичних скорочень у виконан­ні даної вправи дозволяє умовно поділити їх на дола­ючі (підняття вантажу), під­тримуючі (утримання ванта­жу) та уступаючі (опускання вантажу). Долаючі вправи характеризуються концент­ричним (ізотонічним) скоро­ченням м’язів внаслідок їх вкорочення. Уступаючі ско­рочення – ексцентричні. В них зовнішня сила, яка діє на м’язи, більша за силу, яку розвиває працюючий м’яз. З долаючими та уступаючими вправами пов’язана уява про позитивну та негативну ро­боту.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 1599 | Нарушение авторских прав