АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ

3.1. МЕТА ЗАНЯТТЯ:

закріпити знання матеріалу теми (обговорення запитань для самопідготовки);

оволодіти навичками визначення різновидностей передстартового стану. Вміти використовувати різноманітні засоби для нормалізації (згладження негативного впливу) небажаних передстартових реакцій; оволодіти навичками визначення тривалості розминки і величини інтервалу часу між її закінченням і початком основної роботи;

вміти використовувати різноманітні засоби для прискорення впрацьовування окремих функцій організму в процесі м’язової діяльності;

вміти використовувати стійкий стан для підтримання високої працездатності школярів при виконанні ними вправ динамічного характеру; вміти розв’язувати ситуаційні задачі і знати відповіді на запитання комп’ютерного контролю знань.

3.2. ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

Особливості перебігу емоційно-стресових реакцій у спортсменів в процесі спортивної діяльності. Передстартовий стан, його фізіологічна суть і методи регулювання. Різновидності передстартових реакцій. Способи регулювання передстартових станів. Особливості перебігу передстартових реакцій у юних спортсменів.

Розминка, її фізіологічна суть і значення. Розминка і підготовча частина уроку фізкультури в школі.

Фізіологічна характеристика стану відпрацьовування. Особливості відпрацьовування у дітей і підлітків.

Другий робочий період або стійкий стан. Особливості стійкого стану у школярів. «Мертва точка» і «друге дихання»; особливості перебігу цих станів у юних спортсменів.

3.3. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Виконання спортсменом тренувальних і змагальних вправ завжди пов’язано з більш чи менш вираженими, в залежності від інтенсивності діяльності, змінами функцій організму. Ці зміни можливі і при відсутності м’язових скорочень, тобто ще до початку роботи. Оскільки функціональні зрушення, що виникають в передстартовому періоді, ще недостатні для успішного виконання роботи, спортсмен виконує розминку. На початку виконання тривалої інтенсивної роботи (тренувального заняття, участі в змаганнях тощо) виникає робочий період. У ньому мобілізація фізіологічних резервів організму відбувається поступово і неодночасно. Початковий період роботи називають періодом впрацьовування. Якщо робота продовжується тривалий час з невеликою інтенсивністю, то за періодом впрацьовування виникає стійкий стан. Цей період характеризується відносною постійністю перебігу фізіологічних процесів. Виконання роботи пов’язане з виникненням втоми, яка знижує працездатність спортсмена. Після закінчення роботи (у відновному періоді) функції організму поступово повертаються до вихідного, якісно нового рівня (мал 21).

Вказані стани організму виникають при виконанні будь-якої фізичної роботи, проте їх тривалість і вираженість залежать від обсягу і інтенсивності виконаної роботи, натренованості школярів, їх віку, статі, функціонального стану і індивідуальних особливостей, від кліматичних умов та інших факторів. Врахування цих факторів є важливою передумовою збереження здоров’я спортсмена та досягнення ним високих спортивних результатів.

Рис.21. Динаміка змін фізіологічних функцій перед початком, в час і після роботи середньої (А) і максимальної (Б) аеробної потужності (за Я.М.Коцом, 1986)

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 603 | Нарушение авторских прав