АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікування хворих у гострий період захворювання

Iмунологічна стадія. У клініці та в експерименті широко використовують вплив левамізолу. Встановлено, що він потенціює та відновлює імунну відповідь як in vivo так і in vitro у випадках недостатності клітинних механізмів імунітету.

Виражену дію на клітинні імунні механізми викликають гормони вилочкової залози. Вони стимулюють дозрівання претимоцитів, підсилюють функцію Т-лімфоцитів та збільшують активність посттимічних клітин.

У тяжких випадках полінозів, атопічної бронхіальної астми з успіхом проводять екстракорпоральну специфічну імуносорбцію.

При імуннокомплексних процесах видаляють імунні комплекси за допомогою гемосорбції.

Патохімічна стадія. Для блокади цієї стадії використовується більш широкий арсенал медикаментів.

У разі розвитку реагінового типу алергічних реакцій застосовують препарати, які блокують звільнення медіаторів з опасистих клітин та їх дію на клітини мішені. До них належать: інтал, динатрія хромоглікат, ломудал, кромолін-натрій. Механізм їх дії зводиться до пригнічення активності фосфодіестерази опасистих клітин. Це призводить до накопичення в них цАМФ. Iнтал не має прямого бронхолітичного впливу і застосовується як профілактичний засіб для попередження нападів атопічної бронхіальної астми. Його розчини можна закрапувати в очі при алергічних кон’юнктивітах, вдихати порошок через ніс або закрапувати в ніс розчини при ринітах, використовують також для лікування харчової алергії.

Кетотіфен (задітен) має подібну дію до інталу. Проте на відміну від інталу, задітен блокує звільнення медіаторів також з базофілів та нейтрофілів та є ефективним, якщо його приймати перорально.

Антигістамінні засоби, які блокують Н₁-рецептори (димедрол, фенкарол, дипразин, діазолін, тавегіл), широко застосовуються для лікування алергічних захворювань, що відбуваються за I типом. Ці препарати не спричиняють терапевтичного впливу при II, III і IV типах алергічних реакцій. Проте їх застосування в комплексній терапії є доцільним через те, що вони можуть блокувати дію гістаміну, який утворився у разі включення вторинних, не основних шляхів його звільнення.

При цитотоксичному та імунокомплексному типах алергічних реакцій слід використовувати антиферментні препарати, які пригнічують підвищену активність протеолітичних процесів і власне тим блокують комплемент і калікреїн-кінінову систему, а також препарати, що знижують інтенсивність вільнорадикального пошкодження.

Патофізіологічна стадія являє собою клінічний прояв захворювання. Підбір препаратів у кожному конкретному випадку визначається клінічною картиною захворювання, характером ураженого органу, системи. Тому усі препарати та їх дія будуть описані в інших розділах, які стосуються лікування кожної нозологічної форми.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 538 | Нарушение авторских прав