АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розвиток та будова волосини

Прочитайте:
  1. А. Недостатній розвиток сім’яників та вторинних статевих ознак, високий зріст.
  2. Анатомічна будова ВНС.
  3. Анатомічна будова кореня.
  4. Анатомічна будова листка дводольних рослин.
  5. Анатомічна будова листка хвойних рослин.
  6. Анатомічна будова листка.
  7. Анатомічна будова мозочка.
  8. Анатомічна будова стебла дерев’янистих рослин.
  9. Анатомічна будова стебла трав’янистих одно та дводольних рослин.
  10. Анатомічна будова та рефлеки середнього мозку.

Розвиток і ріст волосини відбувається за рахунок епідермісу, який у вигляді тяжів вростає у шкіру, на кінці яких у вигляді колби формується волосяна цибулина. В її середину вростає мезенхіма й утворює волосяний сосочок, багатий на судини, мезенхіма навколо кореня волосся утворює сполучнотканинну сумку, а також непосму-говані м'язи, що підіймають волосся. Середня частина епітеліального зачатка волосини утворює вип'ячування, із якого розвиваються саль-ні залози. Клітини цибулини інтенсивно розмножуються і дають по-чаток кореню та стрижню.

У волосині розрізняють дві частини: стрижень і корінь.

Стрижень — частина волосини, що виступає на поверхні шкіри, корінь закінчується цибулиною і знаходиться у товщі шкіри. В місці переходу кореня в стрижень епідерміс утворює заглиблення — воло-сяну лійку.


Розділ 4 Спеціальна гістологія

Корінь волосини міститься у фолікулі — волосяному мішечку, стін-ка якого утворена внутрішньою та зовнішньою епітеліальними (коре-невими) піхвами. Фолікул оточений сполучнотканинною піхвою — во-лосяною сумкою. Волосяна цибулина являє собою матрицю — частину волосся, із якої воно росте (рис. 125).

Рис. 125. Схема будови волосу:

1- волосяна сумка; 2-кіркова; 3-мозкова речовина; 4-кутикула; 5-зовнішня епі-теліальна піхва; 6-два шари внутрішньої епітеліальної піхви; 7-волосяна цибу-лина; 8-волосяний сосочок; 9-волосяна лійка; 10-сальна залоза; 11-м'яз. що під-німає волосся; 12-ростковий шар епідермісу; 13-роговий шар епідермісу.

У структурі волосу розрізняють мозкову речовину, кіркову та ку-тикулу. Мозкова речовина розміщується у центральній частині волоса і має місце в довгому та щетинистому волоссі. Мозкова речовина скла-


В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія

дається з клітин полігональної форми з ацидофільними гранулами трихогіаліну в цитоплазмі та зернами пігменту. Пігмент утворюється у волосяній цибулині меланоцитами.

Кірковаречовина — основна частина волосини. Процеси зроговіння у кірковій речовині відбуваються досить інтенсивно. Кіркова речовина складається з плоских зроговілих лусочок, останні містять кератин, за-лишки ядер у вигляді тоненьких пластинок та зерна пігменту.

Кутикула складається із зроговілих лусочок, що покривають кір-кову речовину у вигляді черепиці. У тварин кожного виду форма та розміщення лусочок кутикули специфічні. Біля волосяної цибулини кутикула утворена циліндричними клітинами, що лежать перпендику-лярно до кіркової речовини.

Внутрішня епітеліальна коренева піхва є похідним волосяної цибу-лини, у верхніх відділах на рівні протоки сальних залоз вона зникає. У нижніх відділах внутрішня епітеліальна піхва має три шари: кутикулу, внутрішній шар, клітини якого містять гранули, і зовнішній (блідий) епітеліальний шар. Всередині та у верхніх відділах коріння усі ці шари зливаються, і внутрішня коренева піхва тут складається лише з повніс-тю зроговілих клітин.

Зовнішня епітеліальна коренева піхва утворюється із епідермісу шкіри. Вона досягає волосяної цибулини. В ділянці лійки волосу зо-внішня епітеліальна піхва в своєму складі має базальний, остистий і поверхневий шари. Клітини поверхневого та остистого шарів посту-пово зникають і на рівні волосяної цибулини вона складається із 1-2-х рядів клітин базального шару.

Коренева сполучнотканинна волосяна піхва в своєму складі має ба-зальну мембрану, зовнішній поздовжній та внутрішній циркулярний шари волокон.

Будова волоса у різних видів ссавців і, навіть, у різних частинах тіла має свої особливості. Різновиди волоса тісно пов'язані з породними ознаками овець, кіз, кролів, собак, котів. Розрізняють волосся покрив-не — воно завжди з мозковою речовиною, щетинисте — у свині — має різну товщину по довжині, на кінці роздвоюється, шерстне — тонке, дуже звивисте, часто без мозкової речовини.

Волосся чілки, гриви, щітки у коней, хвостове — у великої рогатої худоби належить до групи довгого. У шкірі голови тварин, особливо на-вколо носових отворів, очей, ротової порожнини знаходиться довге й


Розділ 4


Спеціальна гістологія


товсте волосся. Його кореневі цибулини розміщені між внутрішнім і зо-внішнім шарами сполучнотканинної сумки, де є синуси, вистелені ендо-телієм і заповнені кров'ю. Це волосся сприймає вїдчуття на дотик.

Линька. Заміну волосся, що відбувається одночасно на значній частині тіла, називають линькою. Розрізняють ювенальну (вікову), періодичну та перманентну линьки. Ювенальна линька відбувається до статевозрілого віку, періодична — пов'язана з сезоном року, перма-нентна — у тварин відбувається постійно.

Линька починається з порушення кровообігу в волосяному сосо-чку і утворення клітин у корені волосини, який відокремлюється від продукуючих його клітин. Нова волосина відростає у результаті ре-генерації цибулини і волосяного сосочка, які розвиваються так, як і в ембріональний період. Коли нова волосина досягає місця прикріплен-ня м'яза, стара, внаслідок її скорочення, виштовхується і випадає.

4. 6.2 Рогові угворення шкіряного покриву

До них належать ділянки шкіри, в яких епідерміс утворює роговий шар, з своєрідними структурами: трубчастими, листочкоподібними тощо.

Такими похідними шкіри є:роги, м'якуші і пальцеві утворення: копи-та, ратиці, кігті та нігті.

Ріг - у порожнисторогих (жуйні) утворює роговий відросток лобо-вої кістки. На ньому розрізняють: корінь, тіло і верхівку.

Ріг утворений основою шкіри і епідермісом. Основу шкіри в ділянці кореня вкриває ростковий шар епідермісу, який продукує трубчастий ріг і утворює роговий чохол.

У цільнорогих (олені, жирафи) ріг являє собою суцільний кістко-вий утвір, який періодично відпадає.

М'якуш - це потовщення шкіри багате на еластичну сполучну тка-нину з жировими прошарками, і містить багато чутливих, нервових за-кінчень.

Кожний м'якуш утворений з: епідермісу, власне шкіри та підшкіря-ної основи.

Розрізняють - зап'ястковий, п'ястковий, заплисневий і пальцевий м'якуші. Зап'ясткові м'якуші є у собак та коней (каштан). У коня він має вигляд острогів, обмежених волоссям щітки. У собак цей м'якуш має вигляд подушечки. Пальцевий м'якуш є у всіх тварин. 3 підшкі-


В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія

ряної основи м'якуша у коня розвивається парний хрящ, який бере участь в амортизації копита. Пальцевий м'якуш у коня називається стрілкою копита.

Копитоє гомологічним органом кігтя і нігтя.

Разом з пальцевим м'якушем воно забезпечує опору на землю та амортизацію.

На копиті розрізняють чотири ділянки: облямівку, вінець, стінку та підошву.

Гістологічна будова копита має свої особливості у кожній із його частин. Так, копитна облямівка в своєму складі має епідерміс, основу шкіри та підшкірний шар. Епідерміс складається з базального, зернис-того та зроговілого шарів, останній на копитній стінці формує глазур. За рахунок сосочкового шару шкіри формуються сосочки, що спрямо-вані вниз. Підшкірний шар слабо розвинений.

Епідерміс копитного вінця містить базальний, зернистий і роговий шари; за рахунок останнього утворюється трубчастий ріг стінки. Сосо-чковий шар дерми перетворюється у довгі сосочки, спрямовані вниз. В сітчастому шарі шкіри є багато судин і нервів. Підшкірний шар разом з сітчастим утворює копитний вінець.

У копитній стінці епідерміс продукує ріг у вигляді листочків; він бере участь в утворенні білої лінії.

Основа шкіри копитної стінки замість сосочкового шару має листоч-ковий. Поверхня кожного листочка листочкового шару основи шкіри копитної стінки містить з обох боків вторинні листочки. Сітчастий шар основи шкіри не має підшкірного шару й зростається з окістям копитної кістки. Основа шкіри копитної стінки багата на судини та нерви.

Копитна підошва та стрілка складаються з міцного трубчастого рогового шару Внутрішня поверхня сітчастого шару основи шкіри утворює періостальний шар, що сприяє зчепленню основи шкіри ко-питної підошви з копитною кісткою.

Ратиці рогатої худоби та свині за своєю будовою подібні до копит коня, розділені пополам, однак не мають вторинних листочків. Подуш-ка м'якишів утворена жировою та еластичною тканинами.

Кігті - властиві хижакам та гризунам. Вони функціонують, як ор-ган нападу, захисту та переміщення по деревах.

Кіготь складається з: кісткового валика з кігтьовою борозною, вінця, стінки та підошви. Підшкірна основа є лише в основі кігтьового вали-


Розділ 4


Спеціальна гістологія


ка. Кігтьовий валик є перехідною ділянкою зі шкіри в кіготь і формує кігтьову борозну.

Ніготь - це видозмінений кіготь властивий приматам. Ніготь від-різняється від кігтя більш плоскою нігтьовою стінкою. Нігтьовий ва-лик і борозна виражені слабо, а підошви майже немає.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 710 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)