АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

Людина належить до тваринного світу, їй властиві всі ті ознаки, які характеризують живі істоти. Основними ознаками живого є: ріст і розвиток, постійний обмін між організмом і навколишнім середовищем, змінність і спадковість, активне переміщення в просторі.

За своєю біологічною характеристикою людина належить по ти- ггу хордових, підтипу хребетних, класу ссавців, ряду приматів, сімейства гомін ід.

Згідно з ученням Ч. Дарвіна, людина виникла внаслідок тривалого й поступового розвитку, в процесі якого важливу роль відіграли штучний добір (боротьба за виживання, пристосування до умов зовнішнього середовища), змінність і спадковість. Ч. Дарвін вважав, що людина походить від людиноподібної групи мавп. Сучасні наукові дослідження свідчать, що людиноподібні мавпи не є предками людини, незважаючи на те, що вони з’явилися на нашій планеті понад ЗО млн років тому.

Як показали археологічні розкопки, на зміну «людині вмілій» (близько 1,6 млн років тому) в Африці з’явилася «людина випрямлена» (Homo erecteus), а через 1 млн років вона з’явилася й в Азії. Об’єм її мозку перевищував 800 см.

У 1856 р. в Західній Німеччині, в районі Неандерталя, були знайдені рештки скелета неандертальця, а через 30 років — і в Бельгії. У нього масивний скелет, похилий лоб, добре розвинені надбрівні дуги, більші зуби, відсутній підборідний виступ та ін. Об’єм його мозку був приблизно таким самим, як і у сучасної людини. Встановлено, що неандертальці жили 150—140 тис. років тому, вони й утворили високу культуру (Мустьєрську). Вчені вважають, що неандертальці вже освоювали членороздільну мову.

На зміну неандертальцеві прийшла людина мисляча. На сьогодні прийнято вважати, що сучасна людина, названа кроманьйонцем, — людина мисляча — з’явилася понад 30 тис. років тому. В її формуванні вирішальну роль відіграли соціальні фактори, насамперед, трудова діяльність. Розвиток людини проходив не лише завдяки зміні будови тіла та поведінки (вироблення прямоходіння, високий розвиток головного мозку, формування руки як органа праці, становлення членороздільної мови), а й накопиченню людством знань, розвитку культури.

7. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ, ПРИЙНЯТІ В АНАТОМІЇ

Горизонтальна вісь і відповідна їй площина паралельні горизонтові й ділять тіло на верхню та нижню частини, фронтальна — паралельна поверхні лоба, ділить тіло на передню та задню частини.

Сагітальна, або серединна, площина проходить перпендикулярно фронтальній і ділить тіло на праву та ліву половини.

Навколо горизонтальної осі можливі рухи згинання (flexio) і розгинання (extensio). Навколо сагітальної осі можливі рухи: відве- іення (abductio) і приведення (adductio).

Крім цього, використовують терміни, які вказують на розмі- цення органів і напрям частин тіла.

Медіальний (medialis) розташований ближче до серединної пло- ци ни.

Латеральний (lateralis) — бічний, розташований убік від сере- [ИННОЇ площини.

Краніальний (cranialis) — черепний, що лежить ближче до голови.

Каудальний (caudalis) — хвостовий, що лежить ближче до кінця улуба.

Вентральний (ventralis) — звернений до передньої черевної по- іерхні.

Дорзальний (dorsalis) — спинний, звернений до задньої, спин- гої поверхні.

Проксимальний (proximalis) — міститься ближче до верхньої ча- тини тулуба.

Дистальний (distalis) — ближче до нижньої частини тулуба.

Передній (anterior).

Задній (posterior).

Верхній (superior).

Нижній (inferior).

Зовнішній (extemus).

Внутрішній (internus).

Правий (dexter) Лівий (sinister).

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 449 | Нарушение авторских прав