Будова черепа
Череп має два основних відділи: мозковий і лицевий. Мозковий череп — це захисна міцна коробка, в порожнині якої міститься мозок і яка сполучається з порожниною спинномозкового каналу великим потиличним отвором. Кістки черепа нерухомо з’єднані між собою. Мозковий череп має основу і склепіння. Знизу основа черепа двома суглобами з’єднується з першим шийним хребцем. Кістки черепного склепіння склаадаються з внутрішньої і зовнішньої пластинок компактної речовини між якими лежить шар губчастої речовини, в якій розгалужені вени, а комірки заповнені кістковим мозком. Внутрішня пластинка називається скловидною, тому, іцо вона при ударах по черепу легко ламається на дрібні шматочки.
До кісток мозкового черепа відносяться: лобна, тім’яні, вискові, потилична, основна і гратчаста.
ЛОБНА КІСТКА (os frontale) розташована спереду черепної коробки. У ній відрізняють луску, дві орбітальних частини і між ними носову частину. Луска має вгнуту мозкову поверхню і опуклу передню, дві бічних вискових поверхні. На лобній поверхні видно два лобних горба.. Порожнина лобної кістки заповнена повітрям і складається з двох пазух. Лобна кістка відноситься до пневмати- зованих кісгок.
ТІМ’ЯНА КІСТКА (os parietale) являє собою широку кістку, яка має чотири краї, чотири кути і дві поверхні — внутрішню ВГНуТу — мозкову і зовнішню, опуклу. Своїми верхніми зубчастими краями обидві кістки з’єднуються між собою, утворюючи сагітальний шов черепа.
На зовнішній поверхні тім'яної кістки є тім’яний горб. Під ним паралельно до лускатого краю йде шорстка дугоподібна вискова лінія — місце прикріплення вискового жувального м’яза.
ПОТИЛИЧНА КІСТКА (os occipitale). У потиличній кістці розрізняють чотири частини, орзтаніовапі навколо великого потиличного отвору. Спереду від отвору — основа, яка сполучається з тілом основної кістки, на її нижній поверхні є глотковий бугорок, до якого прикріплюється глотковий м’яз. Ззаду отвору — луска потиличної кістки з зубчастими краями. На мозковій поверхні луски є внутрішнє підвищення хрестоподібної форми.. Яремний відросток огинає коротенька S-подібна борозна, яка є продовженням такої борозни, вискової кістки. Спереду від яремного відростка на верхній поверхні бічної частини лежить яремний горбик. А між ним і суглобовим відростком проходить канал під’язикового нерва.
ВИСКОВА КІСТКА (os temporale) парна і займає латеральні частини черепа, і частково входить до складу його основи. На висковій кістці видно зовнішній слуховий отвір, навколо якого розташовані чотири частини кістки. Догори йде луска, знизу і спереду отвір обмежений кістковою пластинкою — барабанною частиною вискової кістки. Ззаду лежить потовщена сосковидна частина, а медіально — на внутрішній мозковій поверхні знаходиться кам'яниста частина або піраміда вискової кістки.
Барабанна частина має зовнішній слуховий отвір, який продовжується в кістковий слуховий прохід, що веде в барабанну частину піраміди. Сосковидна частина — на внутрішній поверхні є широка S—подібна борозна, яка донизу продовжується в S—подільну борозну потиличної кістки. Всередині сосковидного відростка є численні порожнини — сосковидні комірки, заповнені повітрям.
Кам’яниста частина або піраміда, вискової кістки має вигляд тригранної піраміди, має передню, задню і нижню поверхні. У товщі піраміди закладений орган слуху, а саме — середнє і внутрішнє вухо. На задній поверхні є внутрішній слуховий отвір, через нього проходять слуховий і лицевий нерви. На нижній поверхні піраміди є великий круглий отвір, який веде у канал сонної артерії.
ОСНОВНА КІСТКА (os sphenoidale) або клиновидна складається із тіла і трьох пар відростків. Спереду тіла — малі крила клиновидні відростки. Тіло клиновидної кістки має в собі пазуху, заповнену повітрям. На передній поверхні тіла є два довгастих отвори, обернуті до носової порожнини. Через них і набирається в пазуху повітря. Пазуха поділена на дві частини кістковою перетинкою. На верхній поверхні тіла обернутій до порожнини черепа знаходиться турецьке сідло, в якому лежить гіпофіз.
Криловидний відросток складається з двох пластинок — медіальної і латеральної. Вони спереду з’єднуються між собою. Назад обидві пластинки розходяться, обмежуючи з боків криловидну ямку. Криловидні відростки з’єднуються з верхньою щелепою.
ГРАТЧАСТА КІСТКА (об еШтоісіаІе) має три частини — дві непарних і одну парну. До непарних частин належать горизонтальна і перпендикулярна пластинки гратчастої кістки. Парною частиною є правий і лівий лабіринти. До складу мозкового черепа належать лише горизонтальна або решітчаста пластинка. У ній є численні маленькі отвори, крізь які в порожнину черепа проходять нюхові нерви. У передній її частині, по серединній площині піднімається високий виступ, що називається півнячим гребнем. Від серединної лінії горизонтальної пластинки тягнеться вниз перпендикулярна пластинка, що входить до складу носової перетинки, і належить уже до лицевого черепа. Великі парні частини кістки — лабіринти, які складаються із кісткових повітряносних комірок, звисають в носову порожнину.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 868 | Нарушение авторских прав
|